ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 15/24030.06.10
За позовом Приватного підприємства "Будпостач"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Ай Вай Глобал Юкрейн"
про стягнення 2199,08грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - Корелін М.І.
від відповідача - Паламарчук Ю.М.
Приватне підприємство "Будпостач" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Ай Вай Глобал Юкрейн" 2199,08грн заборгованості за Договором №173/09-09ВР від 25.09.2009 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки №21-01/25 від 21.01.2009 року, укладеного між Приватним підприємством "Будпостач" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді Ай Вай Глобал Юкрейн", останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.
Позовну заяву 31.05.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/240.
Ухвалою Господарського суду м. києва від 15.06.2010 відкладено розгляд справи у судовому засіданні через нез"явлення сторін.
У судовому засіданні 30.06.2010 позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору та зазначив, що станом на час розгляду справи основна дебіторська заборгованість становить 2199,08 грн.
В свою чергу, відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає у повному обсязі.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
25 вересня 2009 року Приватне підприємство "Будпостач"- Постачальник(далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді Ай Вай Глобал Юкрейн"-Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір №173/09-09ВР (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов"язується доставляти і передавати на умовх та у встановлені даним Договором строки непродовольчу продукцію (далі-Товар) у власність Відповідача, а Відповідач зобов"язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору..
Пунктом 3 Додатку №1 до Договору, який є невід"ємною частиною Договору,встановлено строк оплати за отриманий Товар -7 днів з дня поставки.
На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 20716,40грн., що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи).
У зв"язку із закриттям магазину, Відповідач, у відповідності до п.14.6 Додатку №4 до Договору, частково повернув Позивачу залишки нереалізованого товару на суму 15517,33грн, що підтверджується накладними повернення постачальнику №20-13748 від 21.01.2010 року на суму 7 425,65грн, №20-13779 від 21.01.2010 на суму 955,90грн., видатковою накладною №1735192 від 23.02.2010 на суму 6026,15грн.,видатковою накладною №1743672 від 15.03.2010 на суму 1109,63грн. (копія наявна уматеріалах справи) та частково розрахувався за отриманий Товар у розмірі 3000,00грн, що підтверджується банківськими виписками(копії наявні у матеріалах справи).
Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 2 199,08грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.
В своєму відзиві на позовну заяву Відповідач зазначає, що Товар останньому не було поставлено належним чином, так як, відповідно до п.2.11. Договору Позивачем не була передана технічна документація, інструкції з використання, сертифікати відповідності тощо
Суд не погоджується з доводами Відповідача, та зазначає, що виходячи з матеріалів справи, пояснень Позивача, а також, відповідно до Договору зобов"язання Позивача з поставки Товару вважається виконаним з моменту передачі Відповідачу Товару та підписання Сторонами оформленої належним чином видаткової накладної.
Крім того, згідно до п.6.6 Договору в разі, якщо при передачі та прийнятті товару були виявлені недоліки Товару, в тому чмслі і такі, що пердбачені в п. 14.1.(зокрема в п.14.1.4.) Договору, або виявлено невідповідність Товару документам на товар, Відповідач має право відмовитись від прийняття Товару або прийняти Товар, склавши Акт про недоліки товару, що підписується представниками Сторін.
Відповідачем не надано суду жодного доказу неналежного виконання Позивачем своїх зобов"язань по поставці Товару, зокрема складеного Акту про недоліки Товару. Натомість, Відповідач прийняв Товар, що підтверджується видатковою накладною №046946 від 11.12.2009 року на суму 1 235,00грн та видатковою накладною №048406 від 18.11.2009 року на суму 19 481,40грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 2199,08 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків за період березня 2010 року, підписаного обома сторонами, і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2199,08 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного підприємства "Будпостач" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді Ай Вай Глобал Юкрейн" (юридична адреса: 04210, м. Київ, пр-т Г.Сталінграда,27; поштова адреса: 04070, м. Київ, вул. Лугова,12, код ЄДРПОУ 36567247, р/р 26003242311100 в АКБ "УкрСиббанк", МФО 351005), а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Будпостач" (02160, м. Київ, пр-т Возз"єднання,7-А, офіс318, код ЄДРПОУ 24267110, р/р 26004102550001 в ЗАТ "Альфа-Банк", МФО 300346) 2199(дві тисячі сто дев2яносто дев"ять) грн. 08 коп. - основного боргу, 102(сто дві)грн. 00 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Хоменко М.Г.