Запорізької області
21.06.10 Справа № 10/492/08-3/162/09-17/115/10
Суддя
за позовною заявою: фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_2
до відповідача: фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, 72100, АДРЕСА_1
про стягнення 65 248,31 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 22.10.09 № 413235
від відповідача: не з'явився
фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (Далі ФОП ОСОБА_2) про стягнення з відповідача 65 248,31 грн.
Розпорядження в. о. голови господарського суду Запорізької області від 23.03.10 № 217 матеріали справи № 10/492/08-3/162/09 передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 23.03.10 судом прийнято справу № 10/492/08-3/162/09 до свого провадження, справі присвоєно № 10/492/08-3/162/09-17/115/10, судове засідання призначено на 13.05.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 13.05.10 в. о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк вирішення спору у справі № 10/492/08-3/162/09-17/115/10 на один місяць.
Ухвалою суду від 13.05.10 розгляд справи відкладено на 21.06.10.
За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 21.06.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив наступне. 17.11.06 між сторонами укладено усний до говір купівлі - продажу за яким позивач відвантажив відповідачу насіння соняшнику в кількості 63 т 460 кг на за гальну суму 65 248,31 грн. На підтвердження цього фак ту вказує, що були виписані наступні первинні документи: накладна від 17.11.06 № 3, податкова накладна від 17.11.06 та довіреність від 17.11.06. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав. Вказані первинні документи були позивачем втрачені, тому на підтвер дження обставин позивач надає Акт Пологівської МДПІ від 22.06.07 № 273/172-2258110712 про результати зустрічної перевірки позивача з питань розрахунків з Відповідачем. В цьому акті підтверджено факт вказаного правочину, а також той факт, що відповідач отримав відшкодування ПДВ по вказаному правочину. Враховуючи зазначене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 526, 655 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.
Відповідач в засідання суду 21.06.10 не з'явився. Разом з тим, відповідач не заперечує проти отримання від позивача насіння соняшника в кількості 63 т 460 кг на суму 65 248,31 грн. Проте, у відзиві вказав, що в липні 2006 року, за ініціативою позивача передав готівкою суму в розмірі зобов'язання. Позивач, в свою чергу, на підтвердження цього повернув первинні документи (накладна від 17.11.06 № 3, податкова накладна від 17.11.06 та довіреність від 17.11.06). Інших документів при цьому не укладалось, оскільки повернення оригіналів документів фактично анулювало правочин. Таким чином, на думку відповідача, твердження позивача стосовно того, що вказані документи були ним втрачені не відповідають дійсності. За період часу з 17.11.06 і до теперішнього часу жодних заходів досудового врегулювання спору позивач не вживав. На підставі викладеного, просить суд в задоволені позову відмовити.
Оскільки нез'явлення сторін у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).
Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.
Заявляючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, позивач вказує, що накладна від 17.11.06 № 3, податкова накладна від 17.11.06 та довіреність від 17.11.06, на підставі яких здійснювалась поставка товару відповідачу, втрачені.
Однак, на підтвердження факту поставки товару, позивач посилається на акт Пологівської МДПІ Запорізької області від 22.06.07 № 273/172-2258110712 про результати зустрічної перевірки ПП ОСОБА_1
Для з'ясування обставин справи та проведення перевірки суд першої інстанції надсилав матеріали справи до слідчих органів. Як свідчить зміст постанови ст. о/у СГСБЕП Приморського РВ УМВС України в Запорізькій області від 09.01.09 про відмову в порушені кримінальної справи, (…) первинні документи з поставки товару у сторін не збереглися (у ОСОБА_2 не збереглись, а у ОСОБА_1 -відсутні …).
Таким чином, позивач не подав первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту поставки товару з поважних причин, оскільки такі документи в нього відсутні.
Відповідач у відзиві на позов не заперечує факту поставки товару на підставі вказаних накладених та довіреності, не заперечує обсягу поставленого товару та його суму.
Таким чином, надані до суду документи та пояснення сторін в їх сукупності свідчить про наявність між сторонами угоди (правочину), який за своєю правовою природою є угодою купівлі - продажу.
У відповідності з нормами ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.
Вбачається, що між сторонами склались господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у поставці товару, а обов'язки відповідача - в оплаті отриманого товару.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані документи та враховуючи пояснення сторін суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України), зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України (ГК України), п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
У відповідності з п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Вказана норма закону містить правила, що стосуються виконання зобов'язань, в яких строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення. Кредитор у такому зобов'язані наділений правом вимагати його виконання у будь-який час.
Отже, оскільки строк виконання відповідачем його зобов'язання щодо оплати товару не був визначений, позивач повинен надіслати відповідачу вимогу про оплату отриманого товару.
Матеріали справи свідчать про відсутність такої вимоги з боку позивача. Відтак, позивач не має права вимагати виконання зобов'язання, а відповідача не зобов'язаний їх виконувати.
Також слід зазначити, що передбачене ст. 56 Господарського процесуального кодексу України надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком позивача як учасника судового процесу і не підпадає під ознаки вимоги щодо виконання боржником обов'язку, про яку йдеться у ст. 530 ЦК України.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 65 248,31 грн. судом відхиляються як такі, що документально не підтверджені.
Пояснення відповідача судом до уваги не приймаються з наступного.
З пояснень відповідача вбачається, що ФОП ОСОБА_2 з позивачем розрахувався у повному обсязі шляхом передачі готівки представнику позивача.
Водночас, згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не довів факт передачі грошових коштів представнику позивача у розмірі 65 248,31 грн., доказів таких розрахунків суду не надані.
Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Суддя В.Л. Корсун
Рішення суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 26.06.2010