Рішення від 05.07.2010 по справі 29/252пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

РІШЕННЯ

іменем України

05.07.10 р. Справа № 29/252пд

за позовом Прокурора м.Тореза в інтересах держави в особі Торезької міської ради,

ЄДРПОУ 04052838, м.Торез, Комунального підприємства

„Житлокомунсервіс”, ЄДРПОУ 32746342, м.Торез

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Торез

про зобов'язання укласти договір

Головуючий суддя Левшина Г.В.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Іванченкова О.М.

Представники:

від позивача: Шинкарьов І.В.-по дов.

від відповідача: ОСОБА_2-підприємець

прокурор: Пономарьов О.В.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 12.11. по 13.11.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор м.Тореза в інтересах держави в особі Торезької міської ради, м.Торез, Комунального підприємства „Житлокомунсервіс”, м.Торез звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Приватний підприємець ОСОБА_2, м.Торез, про зобов'язання відповідача укласти з позивачем, Комунальним підприємством „Житлокомунсервіс”, м.Торез, договір від 01.01.2009р. №627 та договір від 01.01.2009р. №628 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

В обгрунтування своїх вимог прокурор посилається на обов'язковість укладання договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідач у відзиві на позов від 10.11.2009р. позовні вимоги не визнав. В обгрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на невизначення прокурором у позові номерів засобів зв'язку сторін, ненадання до позову всіх документів, перелічених у додатку до нього. Крім цього, відповідач також посилається на невірне викладення прокурором норм ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, відсутність доказів направлення на його адресу відповідних проектів договорів, а також складання останніх іноземною мовою, неможливість укладання договорів від 01.01.2009р. на теперішній час.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та прокурора, господарський суд встановив:

05.12.2008р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був підписаний договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно з умовами якого ОСОБА_2 виступив покупцем нежилого приміщення загальною площею 221,3 кв.м., вбудованого в житловий будинок АДРЕСА_1.

Крім цього, 05.12.2008р. між вказаними вище сторонами також був підписаний договір купівлі-продажу нежилого приміщення, за яким ОСОБА_2 став власником нежилого приміщення загальною площею 161,3 кв.м., вбудованого в житловий будинок АДРЕСА_1.

16.01.2009р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення, згідно якого ОСОБА_2 було передано у власність нежиле приміщення загальною площею 52,4 кв.м., вбудоване в житловий будинок АДРЕСА_2.

Виходячи зі змісту позовної заяви, супровідними листами №№41, 42 від 12.02.2009р. Комунальним підприємством „Житлокомунсервіс”, м.Торез на адресу відповідача було направлено проекти договорів №№627, 628 про спільне використання будинку та прибудинкової території з вимогою розглянути їх та укласти у десятиденний строк.

Проте, за твердженням прокурора та позивача, відповідні договори сторонами підписані не були.

За таких обставин, прокурор м.Тореза в інтересах держави в особі Торезької міської ради, м.Торез, Комунального підприємства „Житлокомунсервіс”, м.Торез звернувся до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Торез про зобов'язання відповідача укласти з позивачем, Комунальним підприємством „Житлокомунсервіс”, м.Торез, договір від 01.01.2009р. №627 та договір від 01.01.2009р. №628 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов від 10.11.2009р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги неправомірними, такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України судом розглядаються спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом.

Згідно п.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладання договору для певних категорій суб'єктів господарювання.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

За змістом ст.54 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві визначається, зокрема, законодавство, на підставі якого подається позов.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту позовної заяви, в обгрунтування обов'язковості укладання спірних договорів з відповідачем прокурор посилається на п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, п.1 ст.1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”.

Згідно п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Одночасно, за приписом ст.1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, зокрема, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Таким чином, вказаними вище нормами закону передбачений обов'язок власників квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку, суб'єктів підприємницької діяльності приймати участь у загальних витратах з утриманням будинку і прибудинкової території.

Проте, у п.2 ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.1 Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” відсутні будь-які вказівки щодо обов'яковості укладання договорів на участь у загальних витратах з утриманням будинку і прибудинкової території.

Інших правових норм, якими б було встановлено обов'язковість укладання договорів на участь у загальних витратах з утриманням будинку і прибудинкової території, прокурором всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не визначено.

Крім цього, за приписом ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є житлово-комунальними послугами.

Частиною 1 ст.26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права та обов'язки сторін; порядок контролю та звіту сторін; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; порядок здійснення ремонту; відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; порядок вирішення спорів; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору; умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; дата і місце укладення договору.

За висновками суду, у наданих прокурором до матеріалів справи проектах спірних договорів не у повному обсязі містяться істотні умови, передбачені ст.26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, зокрема, не вказано вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифів та їх складових на кожну з цих послуг, загальну вартість послуг; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; права сторін; порядок контролю та звіту сторін тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що запропоновані проекти договорів не відповідають вимогам Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем, Комунальним підприємством „Житлокомунсервіс”, м.Торез, договір від 01.01.2009р. №627 та договір від 01.01.2009р. №628 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території підлягають залишенню без задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог прокурора м.Тореза в інтересах держави в особі Торезької міської ради, м.Торез, Комунального підприємства „Житлокомунсервіс”, м.Торез до Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Торез про зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_2, м.Торез укласти з Комунальним підприємством „Житлокомунсервіс”, м.Торез, договір від 01.01.2009р. №627 та договір від 01.01.2009р. №628 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території.

В судовому засіданні 05.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 05.07.2010р.

Головуючий суддя

Суддя Лейба М.О.

Суддя Іванченкова О.М.

Попередній документ
10242497
Наступний документ
10242499
Інформація про рішення:
№ рішення: 10242498
№ справи: 29/252пд
Дата рішення: 05.07.2010
Дата публікації: 14.09.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір