83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.06.10 р. Справа № 29/56пд
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” м. Маріуполь
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” м. Маріуполь
про зобов'язання укласти договір про відносини власників приміщень та управителя
за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” м. Маріуполь
до відповідача за зустрічним позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” м. Маріуполь
про зобов'язання сформувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибуденкової території та укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуденкової території відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009р. № 529 з ТОВ „Азовфарм”; зобов'язання встановити загальнобуденковий прилад обліку теплової енергії та ввести облік теплової енергії за лічильником
За участю
представників сторін
від позивача за первинним позовом: Тоцен А.П.- за довір.
від відповідача за первинним позовом: Зуєв М.Г. - керівник
Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” м. Маріуполь про зобов'язання укласти договір про відносини власників приміщень та управителя.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на направлення відповідачу 20.03.2009р. договору про відносини власників приміщень та управителя для підписання та не підписання такого зі сторони відповідача. Як на правові підстави позову посилається на ст. 360, 382 ЦК України, ст. 12, 13 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, ст. 20, 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, у відзиві на позов зазначає, що дійсно ними було отримано договорів, однак договір не укладений у зв'язку з неузгодженням, не згодою із запропонованими позивачем тарифами.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 13.04.2010р. у зв'язку із знаходженням судді Джарти В.В. на лікарняному справу передано на розгляд судді Мартюхіній Н.О.
13.04.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” м. Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” м. Маріуполь про зобов'язання сформувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибуденкової території та укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуденкової території відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009р. № 529 з ТОВ „Азовфарм”; зобов'язання встановити загальнобуденковий прилад обліку теплової енергії та вести облік теплової енергії за лічильником.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.04.2010р. зустрічну заяву прийнято до розгляду.
В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог позивач посилається на отримання договору про відносини власників приміщень та управителя, але до нього не надано правовстановчих документів та договір не містить істотні умови. Також зазначає, що своїм рішенням в 2008р. ОСББ відмовилося вести облік теплової енергії за лічильником, що призвело до безконтрольного споживання теплової енергії, різкого підвищення витрат на утримання нежитлових приміщень та погіршення умов використання майна іншими співвласниками.
Як на правові підстави заявленого позову посилається на ст.. 630, 632 ЦК України, ст. 10, 12, 13, 22 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”, ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.
Відповідач за зустрічним позовом проти заявлених вимог заперечує, з огляду на не доведення зустрічних позовних вимог.
Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.
Під час слухання справи сторонами неодноразово надалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд
16.04.2008р. згідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 123/1 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять”.
Рішенням Маріупольської міської ради № 5/24-4353 від 30.09.2008р. вирішено передати на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” житлові та допоміжні приміщення житлового будинку № 45 по пр. Леніна в Жовтневому районі.
Таким чином, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” відповідно до рішення Міської ради та ст. 12 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” прийняло на себе функції із належної експлуатації житлового будинку № 45.
Статтею 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що утриманням будинків і прибудинкових територій є господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичних чи юридичних осіб щодо забезпечення експлуатації таабо ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків, споруд, комплексів будинків і споруд, а також, утримання прилеглої до них (при будинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Згідно із ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статтею 21 цього закону передбачено, що виконавець за договором на надання житлово-комунальних послуг зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Стаття 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” містить перелік істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг, якими є: найменування сторін; предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; строк дії договору; дата і місце укладення договору.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов'язковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання при будинкових територій є забезпечення зобов'язань відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 5 ст. 26 Закону “Про житлово-комунальні послуги” встановлено, що процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач разом із супровідним листом від 17.03.2009р. надіслав на адресу відповідача проект спірного договору про відносини власників приміщень та управителя без № та дати.
Вказаний проект договору разом зі супровідним листом від 17.03.2009р. було отримано відповідачем, проте як вказує позивач вказаний проект договору належним чином підписаний не був та позивачу не повертався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання відповідача укласти спірний договір.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо спонукання до укладання договору на відносини власників приміщень та управителя, позивач послався на надіслання відповідачу проекту спірного договору для підписання та відмову відповідача підписати.
Згідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За загальним правилом проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін, у разі якщо його викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Відповідно до приписів ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до приписів ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договору даного виду. При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
29.06.2010р. позивачем надано пояснення, де останній зазначає, що копія договору та супровідного листа направленого відповідачу знаходиться в матеріалах справи.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано проект спірного договору, який було фактично отримано останнім разом із супровідним листом № 10 від 17.03.2009р.
Дослідивши надані сторонами проекти договору, а саме проекту договору б/н без дати, що доданий позивачем до позовної заяви та проект договору без номеру та дати, що наданий відповідачем в виконання вимог ухвали суду, судом встановлено, що а ні договір який надано позивачем до матеріалів справи, а ні договір який було отримано відповідачем належним чином зі сторони позивача не оформлений, а саме вони не містять, підпису голови правління ОСББ „Сорок п'ять” Тоцена А.П. та не скріплений належним чином зі сторони позивача печаткою.
З огляду на викладене за висновками суду, позивачем не дотримано загального порядку укладання господарських договорів, а саме направлено на адресу відповідача примірник договору, який не підписаний та не скріплений печаткою позивача та не може вважатися проектом договору взагалі, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, в п. 5.2. договору визначений тариф за утримання будинку, однак не визначений перелік послуг, що надається та не визначені складові тарифу.
Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” про зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” сформувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибуденкової території та укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуденкової території відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. № 529 з ТОВ „Азовфарм” та зобов'язати встановити загальнобуденковий прилад обліку теплової енергії та вести облік теплової енергії за лічильником, то суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Наведений перелік способів не є вичерпним з огляду на зміст частини другої пункту 2 цієї ж статті, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству. Ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення права та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зімни і припинення господарських правові відносин; іншими способами, передбаченими законом.
Однією із позовних вимог позивача є зобов'язання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” сформувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибуденкової території.
Враховуючи зміст вказаних норм законодавства України, суд зазначає, що вказана вимога позивача за зустрічним позовом не є належним способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, передбаченого нормами Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України. Не визначена така вимога як належний спосіб захисту і іншими законами України.
Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога -спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Встановлення наявності чи відсутності певних фактів здійснюється господарським судом під час розгляду спору про право.
До того ж, відповідно до приписів ст. 12 Господарського кодексу України господарським судом підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін.
Правомірність формування або неправомірність формування, а також відповідність або невідповідність тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибуденкової території оцінюються судом на предмет їх відповідності чинному законодавству в межах провадження справи.
Також, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, законодавство яким господарський суд керувався, приймаючи рішення, вказуються у мотивувальній частині рішення.
За таких умов, суд дійшов висновку про невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права способам встановленим законом. На підставі зазначеного у задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв'язку з невірним обранням позивачем способу захисту немайнових прав та інтересів.
До того ж, суд зазначає, що як видно з матеріалів справи протоколом № 4 зборів „Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять”, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Леніна, 45” більшою кількістю голосів узгоджено встановлення рівня оплати за обслуговування будинку та прибуденкової території для мешканців будинку на рівні затверджених Міськвиконком м. Маріуполь 1,61грн. за 1 м2, а також для вбудованих приміщень бюджетної діяльності 3,20шгрн. за 1 м2, для вбудованих приміщень, які використовуються для комерційної діяльності у розмірі 4,07грн. за 1м2.
Відносно вимоги позивача про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуденкових територій відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009р. № 529, то суд відмовляє у їх задоволенні з огляду на наступні підстави.
Загальний порядок укладення господарських договорів визначений ст. 181 Господарського кодексу України, за приписами якої, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Проте, як видно з матеріалів справи та не заперечує позивачем за зустрічним позовом, останнім на адресу відповідача будь-якого примірника договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуденкової території не надсилалося.
У зв'язку з тим, що позивачем не направлений на адресу відповідача проекту договору, останній позбавлений можливості розглянути такий проект договору та при наявності згоди на укладання такого договору підписати його або при наявності заперечить скласти протокол розбіжностей.
За таких обставин, оскільки позивачем не дотримано загального порядку укладання господарських договорів у задоволенні позовних вимог про зобов'язання укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуденкової території відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2009р. № 529 підлягають залишенню без задоволення.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом, про зобов'язання відповідача встановити загальнобуденковий прилад обліку теплової енергії та вести облік теплової енергії за лічильником, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” за відсутності технічної можливості проведення по квартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інших послуг управитель зобов'язаний за рахунок коштів балансоутримувача встановити загальнобуденкові прилади обліку.
Як видно з матеріалів справи 21.02.2007р. представниками ККП „Маріупольтепломережа” у присутності споживача, відповідального за експлуатацію системи тепло споживання Романченко Н.В. був складений акт про прийняття теплового вузла обліку за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 45, житловий будинок.
З вказаного акту видно, що Споживачу з 20.02.2007р. дозволяється експлуатація приладів обліку теплової енергії.
Таким чином, обов'язок відповідача за зустрічним позовом, щодо встановлення загальнобуденкового приладу обліку останнім виконано.
06.06.2008р. загальними зборами „Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” більшістю голосів прийнято рішення про звернення до директора ККП „Маріупольтепломережа” з заявою про відмову від теплового лічильника, що зафіксовано протоколом зборів № 2.
У зв'язку з прийнятим рішенням 01.08.2008р. представника ККП „Маріупольтепломережа” у присутності споживача у зв'язку з розпорядженням та листом було знято з комерційного обліку вузла теплового обліку, розташованого за адресою: Леніна, 45 ж/д + орендарі, про що складений акт, який підписаний з обох сторін без зауважень.
Відповідно до пояснень представників позивача та відповідача, вузол теплового обліку фактично розташований в системі теплопостачання будинку, але розрахунок за отриману теплову енергію здійснюється не за показниками приладу обліку, а за опалювальною площею, оскільки об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” прийнято рішення про відмову від теплового лічильника.
З огляду на викладене, а саме фактичну наявність приладу обліку та прийняття загальними зборами „Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” рішення про відмову від теплового лічильника вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.
Проте, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” не позбавлено права на оскарження рішення загальних зборів та винесення на розгляд загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” питання, щодо ведення обліку отриманої теплової енергії за тепловим лічильником.
Судові витрати за первинним позовом підлягають віднесенню на позивача за первинним позовом, судові витрати за зустрічним позовом підлягають віднесенню на позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні за згодою сторін в порядку ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Цивільного кодексу України, ст. 179, 180, 181, 188 Господарським кодексом України, ст. ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” м. Маріуполь про зобов'язання відповідача укласти договір з ОСББ про відносини власників приміщень та управителем - відмовити повністю.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовфарм” м. Маріуполь до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Сорок п'ять” м. Маріуполь про зобов'язання сформувати тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибуденкової території та укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибуденкової території відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 20.05.2009р. № 529 з ТОВ „Азовфарм”; зобов'язання встановити загальнобуденковий прилад обліку теплової енергії та ввести облік теплової енергії за лічильником - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 29.06.2010р.
Суддя