Справа № 755/17457/20
"21" квітня 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді САВЛУК Т.В.
секретаря Бурячек О.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва, в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором на надання юридичних та консультаційних послуг,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_3 , просив суд: «Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою - АДРЕСА_2 , 1068400,40 грн та судові витрати.»
01 грудня 2020 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
29 березня 2021 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закінчення підготовчого судового засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач, в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, пояснив, що 01 жовтня 2015 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір про надання юридичних та консультаційних послуг. За умовами Договору позивач зобов'язувався здійснити представництво інтересів ОСОБА_4 у судовій справі № 642/510/15-ц яка розглядалася Ленінським районним судом м. Харкова та здійснити подальшу реєстрацію (поновити право власності) нерухомого майна. Відповідно до умов Договору ОСОБА_4 було видано позивачу нотаріально посвідчену довіреність для представництва його інтересів.
Позивач представляв інтереси ОСОБА_5 на всіх стадіях судового розгляду, на підтвердження чого було надано копії рішень та постанов по справі № 642/510/15-ц. Позивач, наполягає на тому, що він гідно виконував умови Договору та здійснив представництво інтересів права власника майна та здійснив реєстрацію нерухомого майна (поновив право власності) ОСОБА_4 нежитлових приміщень за адресою - АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 3.1.5. Договору відповідач повинен сплатити позивачу 787242,40 грн (що становить 28000,00 доларів США за курсом НБУ) не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації за ОСОБА_4 нежитлових приміщень за адресою - АДРЕСА_3 .
Реєстрація вказаних нежитлових приміщень було остаточно закінчена 17.11.2017 року.
В порушення умов 3.1.5. Договору відповідач не здійснив оплату позивачу по цей час.
У подальшому відповідач планував зареєструвати право власності на нежитлові приміщення за адресою - АДРЕСА_3 за собою та, відповідно п. 3.1.6. Договору, оплатити позивачу 281158,00 грн (що становить 10000,00 доларів США по курсу НБУ).
Відповідно до п. 3.2. Договору ОСОБА_4 не видав позивачу довіреність на подальшу перереєстрацію майна до 01 грудня 2015 року і таким чином п. 3.1.6. Договору втратив чинність, а суму платежу, відповідно п. 3.1.5. Договору було автоматично збільшено. Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_2 перед ФОП ОСОБА_1 складає 1068400,40 грн (що становить 38000 доларів США за курсом НБУ).
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, правом на подачу відзиву, заперечень, пояснень не скористався.
Таким, чином, вислухавши учасників процесу, наведенні сторонами доводи та заперечення щодо підстав та предмету позову, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 жовтня 2015 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання юридичних та консультаційних послуг. Відповідно до п. 1 Договору, Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Клієнтові юридичну допомогу з питань повернення у власність Клієнта з чужого незаконного володіння нежитлових приміщень за адресою - АДРЕСА_3 .
Виконавець, відповідно до п. 2 Договору, у рамках даного Договору зобов'язується, здійснити представництво інтересів Клієнта на першій та другій стадіях судових процесів при розгляді справ судами України, та у можливих інших судових процесах, безпосередньо пов'язаних з приміщеннями вказаними у п. 1 даного Договору.
Відповідно до п. 3 Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, загальна вартість послуг за Договором визначається в сумі еквівалентної 40000,00 доларів США по середньому валюто обмінному курсу на день оплати. Порядок, строк та розмір оплати за послуги передбачені вище зазначеним Договором зазначені у п. 3.1. Договору.
Позивач на обґрунтування своїх вимог зазначає, що відповідачем було порушено п. 3.1.5. та п. 3.2. Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг та не здійснено оплату наданих послуг.
п. 3.1.5. Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, передбачено, що Клієнт сплачує Виконавцю 28000,00 доларів США по середньому валютно обмінному курсу на день оплати не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації за ОСОБА_4 , ід. № НОМЕР_3 , що мешкає - АДРЕСА_4 , права власності на нежитлові приміщення за адресою -
АДРЕСА_5 . Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, передбачено, що Клієнт сплачує Виконавцю 10000,00 доларів США по середньому валюто обмінному курсу на день оплати не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації за ОСОБА_2 , інд. НОМЕР_1 , що мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , права власності на нежитлові приміщення за адресою - АДРЕСА_3 .
п. 3.2 Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, передбачено, що п. 3.1.6 цього Договору вступає у дію за умови надання ОСОБА_4 , ід. № НОМЕР_3 , що мешкає - АДРЕСА_4 , нотаріально засвідченої згоди на подальшу перереєстрацію майна, вказаного у п. 3.1.6., на ОСОБА_2 , інд. НОМЕР_1 , що мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , за любим видом правочину (купівля-продаж, дарування, тощо), або видачою Виконавцю довіреності на ці дії. У разі не надання цих документів Виконавцю до 01 грудня 2015 року вказана у п. 3.1.5 цього договору сума збільшується на 10000,00 доларів США, а п. 3.1.6 Договору автоматично втрачає силу.
п. 6 Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, передбачено, що Клієнт сплачує Виконавцю, не пізніше кожного 10-го числа календарного місяця, щомісячну абонентську плату за виконання послуг у розмірі 150 доларів США по середньому валютно обмінному курсу на день оплати. Усі, виплачені Клієнтом абонентські платежі зараховуються до визначеної у п. 3.1.6. цього Договору вартості послуг.
07 грудня 2015 року ОСОБА_4 доручив ОСОБА_1 представляти та захищати свої інтереси та майнові інтереси на території України, строк Довіреності до 31 грудня 2016 року, видана та нотаріально посвідчена нотаріусом м. Москва, Російська Федерація Антоновою Ариною Володимирівною, зареєстровано в реєстрі № 4-2283, нотаріально посвідчена на території України приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гаража І.П. 22 лютого 2016 року, зареєстровано в реєстрі № 251.
16 січня 2017 року ОСОБА_4 доручив ОСОБА_1 представляти та захищати свої інтереси та майнові інтереси на території України, строк Довіреності до 31 грудня 2017 року, видана та нотаріально посвідчена нотаріусом м. Москва, Російська Федерація Коніной Ольгою Валеріївною, зареєстровано в реєстрі № 4-17.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 903 ЦК України).
Правовий аналіз наведених положень ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що договір надання послуг є двостороннім правочином, за яким обов'язку виконавця з надання певної послуги кореспондує обов'язок замовника з її оплати.
Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (документація). Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», далі - Закон № 996). Також для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Тобто, однією з обов'язкових умов при здійсненні економічної діяльності є наявність документа, який оформляється безпосередньо після виконання (надання) конкретних робіт (послуг). Акт виконаних робіт (надання послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.
Форма акту виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною та повинна відповідати ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов'язку доказування та подання доказів, на позивача, у даному випадку, покладається обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, надання юридичних послуг відповідачу на виконання умов Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг.
На підтвердження надання юридичних послуг позивач надав Інформаційну довідку № 96823563 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата, час формування: 09.09.2017 року 19:39:40, яка підтверджує реєстрацію нежитлових приміщень за адресою - АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 .
Також позивачем було надано рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2017 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року, які винесено в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , товариства з обмеженною відповідальністю «Територія виробництва», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О., реєстраційна служба Головного управління юстиції у Харківській області про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння де зазначено, що позивач представляв інтереси ОСОБА_4 .
Проте позивачем не надано доказів щодо здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 на першій та другій стадіях судових процесів при розгляді справ судами України, та у можливих інших судових процесах, безпосередньо пов'язаних з приміщеннями вказаними у п. 1 даного Договору, а саме нежитлових приміщень за адресою - АДРЕСА_3 . Крім того, позивачем не надано детального розрахунку у відповідності до виконаних робіт за Договором від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, не надано підтвердження того, що ОСОБА_3 відомо про виконані послуги.
Одночасно слід зазначити, що позивачем не надано розрахунку виплат по п. 6 Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, що позбавляє суд перевірити суму заборгованості, оскільки виплати по п. 6 Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг безпосередньо впливають на загальну вартість послуг визначену у п. 3 Договору.
Разом з тим, надаючи оцінку письмовим доказам, наявним у матеріалах справи, кожному окремо та в загальному обсязі, слід зазначити, що суд не бере до уваги послання позивача на надані ним рішення Апеляційного суду Харківської області від 12 червня 2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року, оскільки в даних судових справах, позивач представляв інтереси ОСОБА_4 та діяв на підставі Довіреностей наданих особисто ОСОБА_4 , а не на підставі Договору від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг.
Також, суд критично ставиться до посилань позивача, як на доказ надання послуг за Договором від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг, на Інформаційну довідку № 96823563 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, дата, час формування: 09.09.2017 року 19:39:40, яка підтверджує реєстрацію нежитлових приміщень за адресою - АДРЕСА_3 за ОСОБА_4 , оскільки всі реєстраційни дії були вчиненні на виконання рішень суду де позивачем був ОСОБА_7 , інтереси якого представляв ОСОБА_1 , який діяв на підставі Довіреності.
Аналізуючи вище викладене, надаючи оцінку наданими учасниками процесу доказами, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження надання ним юридичних послуг за Договором від 01.10.2015 року про надання юридичних і консультативних послуг та не надано детального розрахунку заборгованості з посиланням на виконаний обсяг наданих послуг за вище зазначеним договором.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 927/986/17 від 18 березня 2020 року.
За змістом положень статті 13 ЦПК України принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексах випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 3 ст.12 та частиною 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).
За наведених обставин та встановлених правовідносин, які виникли між сторонами спору, надавши належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором на надання юридичних та консультаційних послуг, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст.141 ЦПК України суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі, оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись, статтею 19 Конституції України, статтями 526, 625, 610, 611, 901, 902, 903 Цивільного кодексу України, статтями 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором на надання юридичних та консультаційних послуг.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ст. 284 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.