Номер провадження 2/754/6230/21
Справа №754/13242/21
Іменем України
23 грудня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю:
секретаря судових засідань Чехун Ю.В.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,
30 серпня 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 4688,91 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 30 серпня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивачка свої вимоги мотивує тим, що діти перебувають на її повному утриманні та проживають разом зі нею. Батько дітей практично не цікавиться власними дітьми. Фактично усі обов'язки щодо утримання та виховання дітей позивач несе самостійно, вона змушена одноособово забезпечувати дітей повноцінним харчуванням, належним розвитком, оздоровлювати їх, купувати одяг, взуття, ліки та інші речі першої необхідності. Щомісячно витрати на двох дітей пов'язані з придбанням продуктів харчування, ліків, одягу, взуття, канцелярії, засобів гігієни та іншого становлять в середньому 9480,71 грн. на кожну дитину. Позивач вказує, що через військові дії на сході України вона з дітьми змушені були переїхати на постійне місце проживання до м. Києва і є внутрішньо переміщеними особами, тому додатково позивач несе щомісячні витрати пов'язані з орендою житла та сплатою комунальних послуг та прибудинкової території. Відповідач є фізичною особою-підприємцем та має постійний достатній дохід. За час перебування у шлюбі його заробіток становив не менше 20000,00 - 25000,00 грн. щомісячно. Встановити реальний прибуток відповідача на даний час у позивача немає можливості. Інших дітей або непрацездатних батьків на утриманні відповідача не має.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.09.2021 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 28.10.2021.
07.09.2021 через електронну пошту від відповідача надійшов лист, в якому він повідомляє, що не зможе бути присутній у судовому засіданні.
28.10.2021 розгляд справи відкладено на 02.12.2021.
У судове засідання 02.12.2021 позивач з'явилася. Судом відкладено розгляд справи на 23.12.2021 у зв"язку з відсутністю доказів того, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
20.12.2021 на електронну пошту суду від відповідача надійшов лист, в якому він зазначає, що "не згоден з рішенням суду у справі № 754/13242/21; при розірванні шлюбу було надано довідку про заробітну плату, в якій вказано, що заробітна плата 10000 (десять тисяч). Кожен місяць аліменти надсилаються дітям. Також кошти надавались безпосередньо в руки окрім аліментів. Зараз є безробітний, але аліменти надсилаються кожного місяця. Раніше також просив відкласти суд на наступний рік, оскільки не має змоги особисто бути присутнім на судовому засіданні".
У судове засідання 23.12.2021 позивач з'явилась, підтримала позовні вимоги, а саме просила суд стягнути аліменти в сумі по 4688,91 грн. на кожну дитину.
Відповідач до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем не вказано поважних причин неможливості бути присутнім у судовому засіданні (ч. 3 ст. 223 ЦПК України).
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
20.03.2004 Відділом реєстрації актів цивільного стану Нижньогірського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №8.
Від шлюбу у сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідно свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 , в яких батьком вказано ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 .
15.06.2021 рішенням Деснянського районного суду м. Києва у цивільній справі № 754/7154/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Положеннями частини другої статті 51 Конституції України закріплений обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Такий же обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття встановлений і в статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 182 СК України встановлено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, про це відповідно також просить позивач у своїй позовній заяві.
Під час судового розгляду справи встановлено, що від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), які проживають разом з матір'ю.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 27.11.2018 №3003-22018. З договору оренди від 08.06.2021 вбачається, що позивач орендує квартиру за адресою АДРЕСА_1 , де проживає разом з дітьми.
Позивач у позовній заяві вказує, що на даний час загальні витрати, які вона в середньому щомісячно самостійно несе у зв'язку з утриманням дітей, забезпеченням їх житлом (опаленням та водопостачанням), їжею, одягом, засобами гігієни та косметичними засобами, поповнення мобільного телефону чи інтернету, придбання інших необхідних для повноцінного життя та розвитку речей, становить близько 18755,67 грн., на підтвердження чого надає копії квитанцій. Крім того, вказує, що велика кількість продуктів, купується нею на ринках, де чеків та квитанцій продавці не видають, а тому підтвердити ці витрати документально не вбачається за можливе.
Відповідач відповідно до Довідки від 28.11.2018 № 0000657004 також є внутрішньо переміщеною особою, його фактичне місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Однак відповідач вказує, що він перебуває в АР Крим.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується витягом з ЄДРЮОФОПТГ (а.с. 15), відповідно до якого відповідач має право займатися такими видами діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів; 95.22 Ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання; 95.12 Ремонт обладнання зв'язку; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.y.: 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення: 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюсться фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 95.21 Ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням; 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 43.99 Іші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.н.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи.
Слід зауважити, що за даними Державної служби статистики України середня заробітна плата штатних працівників по місту Києву за вересень 2021 року склала 20658 грн.
Позивач зазначає, що за час перебування в шлюбі з відповідачем його заробіток становив не менше 20000,00 грн.-25000,00 грн. щомісячно. У судовому засіданні позивач повідомила, що є вчителем англійської мови, її заробітна плата становить близько 13 тисяч гривень, що не вистачає на утримання двох дітей.
Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів добровільного перерахування коштів на утримання дітей. Крім того, відповідачем не доведено неможливості оплати аліментів в сумі заявленій позивачем, в тому числі в матеріалах справи відсутні докази того, що на утриманні відповідача перебувають інші особи.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Також згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
З'ясувавши обставини, які згідно ст. 182 СК України враховуються при визначенні розміру аліментів, оцінивши матеріальне становище сторін у справі, враховуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а тому з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі на утримання двох дітей у розмірі 4688,91 грн. на кожного щомісячно, починаючи з 30 серпня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дітей, не порушить рівності сторін.
За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 4688,91 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 91 коп.) щомісячно на кожну дитину, починаючи з 30 серпня 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.)
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 04 січня 2022 року.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК