02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/18938/21
провадження № 2/753/8866/21
"22" грудня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі по тексту - Позивач, ПАТ «Страхова компанія «Універсальна») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач, ОСОБА_1 ) про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в порядку регресу, в розмірі 15 573,03 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2 270 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.09.2018 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Власником автомобіля «Тойота» є ТОВ «ОТП Лізинг». Згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва по справі № 753/19115/18, вказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення Відповідачем ПДР України. 17.10.2017 між позивачем та ТОВ «ОТП Лізинг» (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 3001/294/120845, предметом якого є транспортний засіб «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 . До Позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надавши усі необхідні документи. Так, позивачем було складено страховий акт та розрахунок до нього на підставі рахунку № 0000013436 від 15.09.2018. На підставі вказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 44 568,52 грн. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Відповідача була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8690258 ПрАТ «СК «Просто-Страхування», яке здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 28 995,49 грн. (ліміт відповідальності страховика 100 000 грн.). Отже, сума збитку, що підлягає стягненню з Відповідача становить 15 573,03 грн. (44 568,52 грн. - 28 995,49 грн.).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2021 відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у судове засідання.
08.12.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. На підставі укладеного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АК/8690258) на користь третіх осіб - ТОВ «ОТП Лізинг» (потерпілого) виникло зобов'язання відшкодувати завдану страхувальником шкоду на умовах і в межах, передбачених договором страхування і Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи, що розмір таких договірних зобов'язань страховика є не меншим за розмір зобов'язань заподіювача шкоди перед потерпілим. Так, страхова сума складає 100 000 грн., в той час як розмір завданої матеріальної шкоди за даним позовом становить 44 568,52 грн., що не перевищує страхову суму. Крім того, Позивач не надав доказів, що ним було реалізовано право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» шляхом звернення з позовом до АТ «Просто-страхування», та встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди АТ «Просто-страхування». За таких обставин покладення на Відповідача відповідальності за відшкодування майнової шкоди за наявності укладеного договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в межах ліміту відповідальності страховика та за відсутності законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди АТ «Просто-страхування» є необґрунтованим. Також Позивачем не надано доказів того, що пошкодження, зазначені ним в акті огляду транспортного засобу від 15.09.2018, отримані в результаті ДТП, що сталася 14.09.2018, за участю транспортного засобу «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1 ., оскільки як вбачається з п. 6 розрахунку страхового відшкодування у страховій справі № 44167, по попередніми страховими випадками Позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 153 119,95 грн. на підставі договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 3001/294/120845 від 17.10.2017. Однак Позивачем не надано доказів, що підтверджують відновлення пошкодженого транспортного засобу під час попередніх страхових випадків, що не дає підстави вважати зафіксовані в акті пошкодження «Тойота» наслідком ДТП, що сталася 14.09.2018 за участі транспортного засобу «Субару», яким керував Відповідач. Окрім того, як вбачається з акту виконаних робіт № 2019003623 від 09.03.2019 ТОВ «Автосаміт ЛТД», останній виконав відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на суму 33 583,09 грн. з ПДВ, в той час як страхове відшкодування виплачене Позивачем в розмірі 44 568,52 грн., на підставі рахунку-фактури № 0000013436 від 15.09.2018, складеного ТОВ «Автосаміт ЛТД» на суму 44 568,52 грн. з ПДВ, що перевищує вартість відновлювального ремонту. Документи, що підтверджують фактично понесені витрати на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу позивачем не надані. Зауважив, що з наданих позивачем документів вбачається, що у вартість відновлювального ремонту транспортного засобу враховано заміну спойлера переднього бампера пошкодженого транспортного засобу, однак не надано доказів знищення зазначеної деталі та/або повернення такої деталі Відповідачу з урахуванням принципу диспозитивності. Вважає, що Позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами ні фактичний розмір шкоди, понесений потерпілим в результат дорожньо-транспортної пригоди, ні розм'як страхової виплати за договором страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановлення яких є обов'язковим для визначення розміру матеріальної шкоди, заявленої до стягнення на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України).
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до протоколу Загальних зборів акціонерів від 30.07.2019 № 02/19 та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.08.2019 змінено тип Товариства публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».
17.10.2017 між Позивачем - ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ТОВ «ОТП Лізинг» було укладено договір страхування № 3001/294/120845 майнових інтересів власника автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 .
14.09.2018 в м. Києві по вул. Вірменській біля буд. № 11 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Субару», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Власником автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , є ТОВ «ОТП Лізинг».
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2018, яка набрала законної сили, ДТП сталося в результаті порушення ПДР України відповідачем.
Згідно з ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.
Відповідно до рахунку-фактури № 081412160000013436 від 15.09.2018 та акту виконаних робіт № 2019003623 від 09.03.2019, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 44 568,52 грн.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 09.10.2018 ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» було складено страховий акт № 44167/1, відповідно до якого страхове відшкодування, що належить до виплати ТОВ «ОТП Лізинг», становить 44 568,52 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 155147 від 18.10.2018 року ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 44 568,52 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПрАТ «СК «Просто-страхування» відповідно до полісу № АК/8690258, за яким ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
За приписами ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на вказане, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди, що узгоджується також і з іншими нормами, зокрема, відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була належним чином застрахована, в силу вимог ст. 1194 ЦК України, на нього покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, як на власника джерела підвищеної небезпеки - учасника ДТП, яка наступає лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 24.02.2016 року у справі №6-1009цс15.
В постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц визначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки є обов'язковим у випадку завдання збитку, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів.
Згідно зі ст. 3 вище вказаного Закону оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
У відповідності до положень цього Закону майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
Згідно зі ст. 9 цього ж Закону, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки мана, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Оцінка майна проводиться на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої Наказом міністерства юстиції України та Фондом державного майна України № 1074/8395 від 24.11.2003.
Згідно з п. 8.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовується витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту.
Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Заміна складових частин КТЗ призначається у разі, якщо їх фізичний знос не може бути усунений.
Пунктом 3.10. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів встановлено, що фізичний знос несправного КТЗ (його складників) чи такого, який був у користуванні, підлягає усуненню за умов технологічної можливості та економічної доцільності їх відновлення, що враховується під час оцінки.
За змістом п. 8.5.3. вказаної Методики, рішення про заміну складових КТЗ приймається у разі неможливості їх відновлення відповідно до технічних вимог або у разі економічної недоцільності їх відновлення (ремонту).
Відповідно до п. 4.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ.
Таким чином, у випадку визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, проведення незалежної оцінки є обов'язковим, при цьому вибір методу відновлювального ремонту: відновлення чи заміни складових частин, здійснює суб'єкт оціночної діяльності під час визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу. Наведені факти мають бути підтверджено звітом про оцінку КТЗ.
В делікатних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести розмір заподіяної шкоди. Єдиним законним доказом вартості нанесеного матеріального збитку є відповідний експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності.
З викладеного вище вбачається, що оскільки автомобіль Відповідача «Субару», д.н.з. НОМЕР_1 , було застраховано в ПрАТ «СК «Просто-страхування», що визнає Позивач у своєму позові, що ліміт страхового відшкодування відповідача становить 100 000 грн., а страхова компанія Відповідача відшкодувала тільки 28 995,49 грн., тому страхова сума повністю повинна бути покрита лімітом страхової відповідальності, яку зобов'язана сплатити страхова компанія Відповідача - ПрАТ «СК «Просто-страхування», при цьому Позивач не вправі перекладати відповідальність страхової компанії на страхувальника і за викладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, тому судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 7, 9, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 223, 244, 245, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, стст. 1187, 1194 ЦК України, суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у порядку регресу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.