Справа № 727/11423/21
Провадження № 2/727/185/22
про залишення позову без руху
05 січня 2022 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши позовну заяву Моторно - (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
встановив:
Позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регрессу.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03.12.2021 року вказаний позов був залишений без руху, як такий, що не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.
21 грудня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника Моторно (транспортного) страхового бюро України про виправлення недоліків позовної заяви, в якій представник зазначає, що ОСОБА_2 , до якого вони звертаються з позовними вимогами, згідно довідки поліції, є власником транспортного засобу. В зв'язку з наведеним представник позивача просив відкрити провадження у справі.
21 грудня 2021 року судом була постановлена ухвала про продовження позивачу терміну для усунення недоліків строком на п'ять днів, оскільки позивач вказує, що звертається до ОСОБА_2 з регресним позовом як до власника транспортного засобу, однак документів, які б підтверджували право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб, станом на дату вчинення ДТП, не надає. Крім того, зазначеною ухвалою судом було вказано на те, що на документах, які перекладені з іноземної мови відсутній засвідчувальний напис перекладача.
05.01.2022 року до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви, однак документ, що засвідчує право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб «Мерседес» з р.н. НОМЕР_1 ( станом на дату вчинення ДТП) суду не надано. Доданий позивачем до зазначеної заяви документ, в розумінні цивільно - процесуального законодавства, належним доказом вважатися не може, оскільки не містить жодних реквізитів офіційного документу.
Крім того зазначеною ухвалою від 21.12.2021 року, судом вказувалося на неналежне засвідчення документів, перекладених з іноземної мови. Однак представником позивача на виконання даної вимоги ухвали надіслана тільки копія диплому магістра. З даного приводу суд, зазначає наступне:
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.
Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10 січня 2002 року «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» та вступила в силу в Україні в 2003 році.
Згідно ст. 1 Гаазької конвенції її дія поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються:
a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця;
b) адміністративні документи;
c) нотаріальні акти;
d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Приписами ст. 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Відповідно до ст. 4 Конвенції передбачений в ч. 1 ст. 3 цієї Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Таким чином, для цілей прийняття документа, складеного в Державі Італія та звільнення його від процедури консульської легалізації, цей документ повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем.
Пунктом 13 Правил проставлення апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених Наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 року № 237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 року за № 1151/8472, апостиль проставляється у формі відбитка штампа, візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, або візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою інформаційної системи. Розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостилю не дозволяється.
У разі проставлення апостилю на окремому від документа аркуші документ і аркуш з апостилем скріплюються шляхом прошивання ниткою (стрічкою) білого або червоного кольору в спосіб, який унеможливлює їх роз'єднання без пошкодження аркуша, та засвідчуються підписом і печаткою посадової особи компетентного органу. Кількість скріплених аркушів підтверджується підписом посадової особи, яка проставляє апостиль.
На аркуші з апостилем проставляється печатка компетентного органу так, щоб одна її частина була на аркуші з апостилем, а інша на останній сторінці документа.
З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що представнику позивача необхідно надати суду документи ( які посвідчують право власності ОСОБА_2 на транспортний засіб та ті, що надані на іноземній мові), що оформлені та засвідчені відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, залишає заяву без руху.
Таким чином, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, повторно залишивши її без руху , на п'ять днів.
На підставі наведеного та керуючись ст. 175, ч.1 ст.185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу - залишити без руху.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, протягом 5 днів з моменту її отримання.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків в указаний строк, позовна заява буде повернута і вважатиметься неподаною.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М.Танасійчук