05 січня 2022 року № 320/4728/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної придонної служби України в особі Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (військова частина НОМЕР_1 ), Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області
третя особа - Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з позовом до Державної придонної служби України в особі Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (військова частина НОМЕР_1 ), Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення В.о. заступника начальника відділу -начальника 2-го відіпс ВПС «Бориспіль-1», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (військова частина 1492) Державної прикордонної служби України, капітана ОСОБА_2 від 19.02.2021 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, яким ОСОБА_1 було відмовлено у виїзді з України;
- зобов'язати уповноважений орган Державної прикордонної служби України у передбаченому законом порядку вилучити з бази даних Державної прикордонної служби України інформацію про ОСОБА_1 як особи, стосовно якої діє тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке було встановлено постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Арабаджийської О.С. від 23.10.2020 року у виконавчому провадженні № 59240168;
- сягнути з держави Україна на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області (ідентифікаційний код 37955989) в розмірі 21 814 (двадцять одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 80 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 протиправним рішенням ОСОБА_3 заступника начальника відділу - начальника 2-го відіпс ВПС «Бориспіль-1», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (військова частина 1492) Державної прикордонної служби України, капітана ОСОБА_2 від 19.02.2021 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку;
- стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом списання грошових коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Київській області (ідентифікаційний код 37955989) в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 протиправним рішенням ОСОБА_3 заступника начальника відділу-начальника 2-го відіпс ВПС «Бориспіль-1», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (військова частина 1492) Державної прикордонної служби України, капітана ОСОБА_2 від 19.02.2021 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірним рішенням позивачу протиправно відмовлено у перетинанні державного кордону України на підставі наявності у базі даних Державної прикордонної служби України відомостей щодо постанови державного виконавця від 23.10.2020 №15627335264, якою тимчасово обмежено право позивача на виїзд за межі території України. Зазначає, що протиправні дії в частині винесення спірного рішення позбавили права вільного перетину кордону та завдали матеріальної та моральної шкоди.
Від відповідача 1 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що відносно позивача прийнято оскаржуване рішення відповідно до вимог Закону України " Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Закону України "Про Державну прикордонну службу України". Вказано, що 19.02.2021 у пункті пропуску повітряного сполучення "Бориспіль" ОКПП "Київ" Центрального регіонального управління Адміністрації Державної прикордонної служби України інспектором прикордонної служби капітаном Остимчук Катериною під час здійснення перевірки документів на виїзд з України пасажирів, відносно позивача у базі даних “Гарт-1” виявлено інформацію, а саме постанову державного виконавця, згідно якої тимчасово обмежено право позивача виїжджати за межі України.
Заперечуючи проти задоволення позову Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області подано відзив на позовну заяву, у якому зазначило Казначейська служба жодних прав та інтересів позивача не порушувала, у правовідносини з ним не вступала, відповідно жодної шкоди не завдала.
Третя особа у поясненнях по справі зазначила, що 18.12.2020 до Автоматизованої системи виконавчих проваджень було внесено постанову про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України у ВП №59240168. Також, вказала, що державний виконавець не виконує передачу даних у Систему.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 27.04.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 21.07.2021 клопотання представника відповідача 1 про залучення третьої особи у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної придонної служби України в особі Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (військова частина НОМЕР_1 ), Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди, залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 21.07.2021 витребувано докази по справі.
Ухвалою суду від 05.01.2022 відмовлено у клопотанні представника позивача у залученні співвідповідача у справі.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на підставі судового наказу №286/1239/19 виданого 13.05.2019 Овруцьким районним судом Житомирської області відкрито виконавче провадження від 30.05.2019 №59240168 щодо боржника ОСОБА_1 .
Постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 23.10.2020 у виконавчому провадженні №59240168 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу №286/1239/19 виданого 13.05.2019.
Постановою державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 18.12.2020 у виконавчому провадженні №59240168 скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України, яке було встановлено постановою від 23.10.2020.
В.о. заступника начальника відділу - начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби «Бориспіль-1», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», капітаном ОСОБА_4 19.02.2021 прийнято оскаржуване рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досягнув 16-річного віку, згідно якого відмовлено у виїзді з України громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з наявністю в базі даних ДПС України відомостей про позивача відповідно до постанови Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 23.10.2020 (тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України).
Відповідно до скріншоту картки обліку переданої інформації 02.06.2021 від державного виконавця Арабаджийської О.С. Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України надійшла електронна копія постанови від 18.12.2020 у виконавчому провадженні №59240168, якою скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України, яке було встановлено постановою від 23.10.2020.
Не погоджуючись з рішенням про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досягнув 16-річного віку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.
За приписами ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначені Законом України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009 № 1710-VI (далі - Закон №1710).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1710 прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Частиною 3 статті 2 Закону № 1710 передбачено, що прикордонний контроль включає: перевірку документів; огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; виконання доручень правоохоронних органів України; перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 1710 прикордонний контроль забезпечується шляхом: 1) установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон та здійснення контролю за його додержанням; 2) застосування технічних засобів прикордонного контролю, використання службових собак та інших тварин; 3) створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в'їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз даних; 4) спостереження за транспортними засобами і в разі потреби їх супроводження; 5) здійснення адміністративно-правових, а також оперативно-розшукових заходів; 6) організації і забезпечення взаємодії з підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких пов'язана з міжнародним сполученням; 7) координації дій контрольних органів і служб.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 1710 під час прикордонного контролю посадові та службові особи Державної прикордонної служби України здійснюють свої повноваження в межах, передбаченихКонституцією України, цим Законом, Законом України "Про Державну прикордонну службу України", іншими актами законодавства України, а також міжнародними договорами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1710 паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону № 1710 у ході перевірки документів уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України використовують технічні засоби контролю для пошуку ознак підробки у документах, здійснюють пошук необхідної інформації у базах даних Державної прикордонної служби України, а також за результатами оцінки ризиків проводять опитування осіб, які прямують через державний кордон.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, -до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно із п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови, зокрема, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України " право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства внутрішніх справ України № 256/5/65 від 30.01.2018 року «Про затвердження Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державши прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження» встановлено, що уповноважений орган Держприкордонслужби на запити державних, приватних виконавців забезпечує передачу до Системи, відповідей про перетинання боржником державного кордону України (Розділ 2 пункт 2 Наказу).
Відповідно до п. 1 розділу IV Наказу №256/5/65 засвідчена судом копія судового рішення про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України з відміткою про дату набрання законної сили не пізніше наступного робочого дня після її надходження до державного або приватного виконавця сканується у кольоровому зображенні та вноситься до Системи.
Державний або приватний виконавець формує в Системі супровідний лист на адресу уповноваженого органу Держприкордонслужби з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі - кваліфікований електронний підпис), до якого додається сканована копія судового рішення про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України, та передає за допомогою Системи до бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби для опрацювання.
Уповноважений орган Держприкордонслужби не пізніше наступного робочого дня після надходження судового рішення приймає його до виконання та вносить інформацію до бази даних, про що надсилає повідомлення до відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця протягом трьох робочих днів через Систему.
У разі отримання неналежним чином оформленої або засвідченої копії судового рішення уповноважений орган Держприкордонслужби відмовляє у прийнятті до виконання такого судового рішення, про що надсилає повідомлення до відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця протягом трьох робочих днів через Систему з обов'язковим направленням листа на поштову або електронну адресу відповідного органу державної виконавчої служби, приватного виконавця із зазначенням причин відмови.
Відповідно до п. 3 розділу IV Наказу №256/5/65 вмотивована постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України за виконавчими документами про стягнення аліментів направляється до виконання після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), для оскарження рішення, дій виконавця, якщо рішення, дії виконавця не було оскаржено.
Після реєстрації в Системі постанови державного виконавця та супровідного листа на адресу уповноваженого органу Держприкордонслужби з використанням кваліфікованого електронного підписузазначена інформація передається за допомогою Системи до бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби для опрацювання.
Пунктом 5 Розділу 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 535 від 23.06.2017 «Про затвердження Порядку дій уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України в разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон України та контрольних пунктах в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї осіб, стосовно яких надано доручення, та порядку взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення» (далі Порядок № 535) встановлено, що залежно від виду доручень під час уведення інформації до відповідної оперативної бази даних системи "Гарт-1" їм присвоюються: індекс "Н" - доручення щодо заборони виїзду з України осіб, яких за рішенням слідчого судді, суду тимчасово обмежено в праві виїзду з України, у тому числі тих, до яких застосовано запобіжний захід, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, за умови якого передбачено таке обмеження.
Відповідно до п. 6 розділу 1 Порядку № 535 перевірка наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи "Гарт-1" здійснюється уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби, яка в установленому порядку призначена і несе службу в прикордонному наряді "Перевірка документів", з використанням автоматизованих робочих місць "Інспектор" (далі - АРМ "Інспектор") програмно-технічних комплексів автоматизації прикордонного контролю "Гарт-1/П" системи "Гарт-1" під час прикордонного контролю.
Відповідно до п. 7 розділу 1 Порядку № 535 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або в'їжджає на тимчасово окуповану територію України чи виїжджає з неї, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи "Гарт-1", на АРМ "Інспектор" програмно-технічного комплексу автоматизації прикордонного контролю "Гарт-1/П" системи "Гарт-1" відображається повідомлення про такий збіг із зазначенням інформації про особу та індексу доручення.
Згідно з п. 1 розділу 2 Порядку № 535 у разі збігу інформації про особу, яка перетинає державний кордон або виїжджає з тимчасово окупованої території України, з інформацією, що зберігається в оперативних базах даних системи "Гарт-1" за індексом "Д", уповноважені службові особи Держприкордонслужби виконують такі дії:
1) інспектор прикордонної служби, що здійснює перевірку паспортних документів:
- доповідає старшому зміни прикордонних нарядів або старшому прикордонних нарядів у пункті пропуску (далі - старший прикордонних нарядів) про виявлення особи, якій заборонено в'їзд в Україну;
- передає старшому прикордонних нарядів паспортний документ особи та не пропускає її через державний кордон або через межу тимчасово окупованої території України;
2) старший прикордонних нарядів:
- повторно перевіряє наявність в оперативній базі даних системи "Гарт-1" інформації про заборону в'їзду в Україну виявленій особі;
- невідкладно, але не пізніше п'яти хвилин з моменту виконання доручення, інформує про це чергового Головного центру;
- відмовляє такій особі у перетинанні державного кордону або у виїзді з тимчасово окупованої території України, про що виносить рішення про відмову в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному статтею 14 Закону України "Про прикордонний контроль", або рішення про відмову особі у в'їзді на тимчасово окуповану територію України або виїзді з неї, форму якого наведено в додатку 4 до Порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року N 367 (зі змінами);
- повертає паспортний документ особі, якій відмовлено в перетинанні державного кордону або якій відмовлено у виїзді з тимчасово окупованої території України;
- про прийняте рішення та вжиті заходи доповідає начальникові відділу управління службою (далі - ВУС) органу охорони державного кордону;
3) начальник зміни ВУС органу охорони державного кордону про факт виконання доручення:
доповідає начальникові зміни ВУС регіонального управління та начальникові органу охорони державного кордону;
4) начальник зміни ВУС регіонального управління про факт виконання доручення доповідає начальникові зміни Головного центру управління службою (далі - ГЦУС) Адміністрації Держприкордонслужби та начальникові штабу регіонального управління.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1710 іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
VI. Оцінка суду
Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що перетин громадянами України державного кордону здійснюється виключно у разі проходження ними, зокрема, прикордонного контролю, який полягає у пред'явленні особами, які перетинають кордон паспортних та інших документів, їх перевірку уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України, у тому числі із використанням баз даних Державної прикордонної служби України, здійснення оцінки ризиків та опитування осіб, які перетинають кордон. Такий контроль здійснюється, окрім іншого, з метою з'ясування наявності або відсутності підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
Статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України " визначено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України. Однією із таких підстав є тимчасове обмеження у випадку, коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Інформація про боржників, які не виконали зобов'язання або боржників, які погасили зобов'язання передається уповноваженим органом ДВС до уповноваженого органу ДПСУ, який в свою чергу вносить відомості до бази даних.
Суд установив, рішенням в.о. заступника начальника відділу - начальником 2-го відділення інспекторів прикордонної служби «Бориспіль-1», Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ», капітаном ОСОБА_4 19.02.2021 про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досягнув 16-річного віку, відмовлено у виїзді з України громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з наявністю в базі даних ДПС України відомостей про позивача відповідно до постанови Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 23.10.2020 (тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України).
Так, відповідно до п. 3 розділу IV Наказу № 256/5/65 вмотивована постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України за виконавчими документами про стягнення аліментів направляється до виконання після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", для оскарження рішення, дій виконавця, якщо рішення, дії виконавця не було оскаржено.
Після реєстрації в Системі постанови державного виконавця та супровідного листа на адресу уповноваженого органу Держприкордонслужби з використанням кваліфікованого електронного підпису зазначена інформація передається за допомогою Системи до бази даних уповноваженого органу Держприкордонслужби для опрацювання.
Відповідно до п. 6 розділу 1 Порядку № 535 перевірка наявності чи відсутності інформації за оперативними базами даних системи "Гарт-1" здійснюється уповноваженою службовою особою Держприкордонслужби, яка в установленому порядку призначена і несе службу в прикордонному наряді "Перевірка документів", з використанням автоматизованих робочих місць "Інспектор" програмно-технічних комплексів автоматизації прикордонного контролю "Гарт-1/П" системи "Гарт-1" під час прикордонного контролю.
З наведеного правового регулювання слідує, що уповноважений орган Держприкордонслужби після надходження постанови державного виконавця, яку відповідно до положень Наказу №256/5/65 зобов'язаний зареєструвати самостійно в Системі, приймає її до виконання та вносить відповідну інформацію до бази даних, про що надсилає повідомлення до відповідного органу ДВС через Систему.
У позовній заяві позивач стверджує, що рішення відповідача 1 про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досягнув 16-річного віку, яким відмовлено у виїзді з України громадянину ОСОБА_1 є протиправним, оскільки постановою від 18.12.2020 державним виконавцем Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) було скасовано його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України та стверджує, що 18.12.2020 державним виконавцем було зареєстровано в Системі супровідний лист на ім'я Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України про направлення до виконання постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
На підтвердження своїх доводів позивач надав суду супровідний лист сформований 18.12.2020 державним виконавцем Арабаджийською О.С. Втім, такий доказ суд не бере до уваги, з огляду на те, що супровідний лист не містить ні кваліфікованого електронного підпису, ні власноручного підпису ОСОБА_5 , яка є підписантом такого документа. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують те, що цей супровідний лист був сформований державним виконавцем Арабаджийською О.С. в Системі бази даних.
Разом з цим, з наданих суду доказів Головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України, встановлено, що державний виконавець надіслав для виконання постанову про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до уповноваженого органу лише 02.06.2021, тобто після прийняття відповідачем спірного рішення (а.с.83).
Твердження третьої особи про те, що передачу даних щодо наявних постанов здійснює сама Система, а не державний виконавець суд відхиляє, оскільки п.3 Наказу №256/5/65 чітко визначає та покладає обов'язок реєстрації в Системі відповідної постанови разом із супровідним листом на адресу уповноваженого органу Держприкордонслужби з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Будь-які інші належні та допустимі докази, що підтверджують надіслання державним виконавцем постанови про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до уповноваженого органу Держприкордонслужби в матеріалах справи відсутні.
Отже, із встановлених обставин суд встановив, що на час прийняття відповідачем 1 оскаржуваного рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досягнув 16-річного віку, відмовлено у виїзді з України громадянину ОСОБА_1 в Системі бази даних була відсутня інформація про скасування щодо позивача тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України встановлена державним виконавцем, відтак у суду відсутні підстави вважати, що відмовляючи у перетині державного кордону відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відповідач 1 діяв неправомірно.
При цьому Головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України повідомлено, що в автоматичному режимі було вилучено інформацію про встановлення тимчасового обмеженні у праві виїзду за межі України відносно громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За наведеного, підстави для задоволення основних вимог про визнання незаконним та скасування рішення про відмову позивачу у перетинанні державного кордону України, вилучення з бази даних Державної прикордонної служби України інформації про становлення тимчасового обмеженні у праві виїзду за межі України, а також похідних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди відсутні.
VII. Висновок суду
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
VІІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 05 січня 2022 року.