05 січня 2022 року № 320/4540/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Тетіївського районного військового комісаріату
про визнання протиправним та скасування рішення,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Тетіївського районного військового комісаріату, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати протокол Тетіївського РВК Київської області в частині призову ОСОБА_1 , на строкову військову службу.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення посадові особи Тетіївського районного військового комісаріату порушили положення частини третьої пункту 61 постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року №352 «Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 100, відповідно до якого, перед проведенням медичного огляду призовників лікарі уважно ознайомлюються з медичними документами, одержаними із закладів охорони здоров'я, з метою врахування цих відомостей під час оцінки стану здоров'я, фізичного розвитку і визначення ступеня придатності до військової служби. Також, позивачем зазначено, що наявні в нього документи, які свідчать про наявність в нього непризивних захворювань були не прийняті до уваги членами ВЛК, у зв'язку з чим було винесено рішення про його придатність для несення військової служби.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якого був визнаний придатним до військової служби за станом здоров'я та у відповідності до частини першої статті 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Відповідно до облікової картки призовника ОСОБА_1 під час огляду лікарі визначили стан його здоров'я та ступінь придатності до військової служби
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду 22.04.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
Як вбачається з облікової картки призовника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , №561, позивач пройшов медичну комісію Київського обласного ТЦК та СП, був визнаний придатним до проходження строкової військової служби.
Відповідно до витягу з протоколу від 02.04.2021 №2, районною призовною комісією Тетіївського районного військового комісаріату позивача було визнано придатним та відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службі» призвано на строкову військову службу.
Позивач, вважаючи прийнятий протокол Тетіївського районного військового комісаріату в частині призову його на строкову військову службу протиправним, звернувся до суду із цим позовом.
V. Норми права
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-XII).
Частиною третьою статті 1 Закону України № 2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України № 2232-XII на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
За приписами пункту 1 частини першої статті 18 Закону №2232-ХІІ, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону України № 2232-ХІІ для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії у такому складі: голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради); члени комісії: районний (міський) військовий комісар; заступник керівника районного (міського) органу управління освітою; заступник начальника районного (міського) органу Національної поліції; лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників; психолог відповідного державного (комунального) закладу, розташованого на території району (міста); представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії; секретар комісії.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України № 2232-ХІІ на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема:
організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
надання призовникам відстрочки від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 17 цього Закону;
звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку;
направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні;
направлення до лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання (перебування) громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;
організація роботи з вивчення особистостей призовників, їх морально-ділових якостей та сімейного стану;
направлення до відповідних правоохоронних органів матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу;
внесення на розгляд призовної комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених цим Законом.
Частиною п'ятою статті 16 Закону № 2232-ХІІ визначено, що рішення призовної комісії може бути оскаржено громадянином України до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 12 статті 2 Закону України № 2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352 затверджено Положення «Про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом» (далі по тексту - Положення № 352).
Відповідно до пункту 69 Положення № 352 Відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім'ї районна (міська) призовна комісія виносить одне з рішень про:
придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частину;
тимчасову непридатність до військової служби і надання відстрочки за станом здоров'я;
надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтями 17 і 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів, для проходження випробувань та складення вступних іспитів чи ухвалення рішення про відмову в такому направленні;
направлення до закладів охорони здоров'я за місцем проживання громадян, яких визнано тимчасово непридатними до військової служби;
направлення відповідним правоохоронним органам матеріалів на призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу;
внесення призовній комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам відстрочок від призову на строкову військову службу у випадках, не передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, медичний огляд допризовників, призовників; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до підпункту 2.6.1 пункту 2.6 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК військових комісаріатів.
Підпунктом 2.6.2 пункту 2.6 Положення № 402 Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Підпунктом 2.10.1 пункту 2.10 Положення № 402 визначено, що ВЛК військового комісаріату створюється у районному (міському) військовому комісаріаті в установленому законодавством порядку за узгодженням із заінтересованими органами.
Абзацом 3 підпункту 2.10.1 пункту 2.10 Положення № 402 встановлено, що Головою ВЛК районного (міського) військового комісаріату призначається лікар, найбільш підготовлений та досвідчений з питань військово-лікарської експертизи, наказом районного військового комісара після погодження з головним лікарем районної (міської) лікарні МОЗ України (головою ВЛК обласного військового комісаріату, Автономної Республіки Крим або Київського міського військового комісаріату).
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Так, відповідно до таблиці медичний огляд громадян під час приписки до призовних дільниць та призову на строкову військову службу здійснюється лікарями, які залучаються з лікувально-профілактичних закладів. Графа Розкладу хвороб, ТДВ, за якими проводиться медичний огляд - I, ТДВ «А».
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Положення № 402 організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.
Пунктом 2.2 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що медичний огляд призовників проводиться на призовних дільницях районних (міських) військових комісаріатів лікарями, які залучаються з місцевих лікувальних закладів рішенням керівника місцевої державної адміністрації, на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського військових комісаріатів - лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються з лікувальних закладів відповідних управлінь охорони здоров'я.
Кожний призовник оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за наявності медичних показань і лікарями інших спеціальностей.
Безпосередньо керує роботою медичного персоналу, що залучається для медичного огляду призовників, лікар - член призовної комісії (комісії з питань приписки), який призначається з числа найбільш кваліфікованих лікарів-спеціалістів та має необхідні знання і досвід у галузі військово-лікарської експертизи. Кандидатура лікаря - члена районної призовної комісії (комісії з питань приписки) погоджується з лікарем - членом обласної призовної комісії (начальником медичного відділення тимчасового штату обласного збірного пункту).
Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Положення № 402 військові комісаріати до початку приймання допризовників на військовий облік та призову запитують, зокрема, з поліклінік за місцем проживання допризовників - медичні картки амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України № 025) з вкладними листами до них (облікова форма МОЗ України № 025/о), медичні характеристики на допризовників від лікаря-педіатра дільничного, на призовників, яким більше 18 років, від лікаря дільничного, списки осіб призовного віку, які перебувають на диспансерному обліку у психіатра, нарколога, венеролога, фтизіатра, невропатолога, алерголога, інших спеціалістів.
Пунктом 2.6 розділу ІІ Положення № 402 оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з графою I Розкладу хвороб та графами 1 - 11 ТДВ «А».
Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Положення № 402 під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.
Пунктом 2.8 розділу ІІ Положення № 402 визначено, що після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8)) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.
На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ «А» та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).
За приписами пункту 2.9 Положення № 402 лікар виносить одну з таких постанов:
а) придатний до військової служби за графами ТДВ «А» 1-11;
б) тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату);
в) підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;
г) непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
ґ) непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до пункту 2.10 розділу ІІ Положення № 402 результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти.
Згідно з пунктом 2.11 розділу ІІ Положення № 402 рішення про тимчасову непридатність приймається на термін, необхідний для повного відновлення функцій органів та систем організму, але не більше одного року, з наступним переоглядом для вирішення питання про придатність до військової служби. Після закінчення року, якщо захворювання не вилікувано, приймається остаточне рішення. Контроль та організація своєчасного проведення переогляду покладається на районний (міський) військовий комісаріат.
Допризовники під час приписки до призовних дільниць та призовники під час призову на строкову військову службу, у яких виявлені захворювання або фізичні недоліки (вади) необоротного характеру (невиліковні), визнаються непридатними до військової служби. Рішення про тимчасову непридатність та потребу в лікуванні в цьому випадку не приймається.
V. Оцінка суду
Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави стверджувати, що призовники підлягають медичному огляду, після якого кожний лікар комісії записує в облікову картку призовника висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду, підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою.
За результатами медичного огляду лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.
Водночас, рішення про придатність, тимчасову або повну непридатність призовника до військової служби, необхідність направлення його на лікування або додаткове обстеження лікарям інших спеціальностей приймається військово-лікарською комісією колегіально.
При цьому, комісія самостійно визначає необхідність проходження призовником додаткового обстеження, а також види обстежень (амбулаторне чи стаціонарне) та спеціальності лікарів, обстеження яких є необхідними для достовірного встановлення стану здоров'я призовника.
Як вбачається з облікової картки призовника ОСОБА_1 №561, за результатами огляду 24.03.2021 позивача, висновки лікарів (терапевт, окуліст, психіатр, невропатолог, стоматолог, отоларінголог, дерматолог, хірург) придатний.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна заява позивача від 02.04.2021, в якій він просить призвати його на військову строку службу під час призову «ВЕСНА-2021» відповідно до указу Президента України №71/2021.
Позивач у позовній заяві зазначає, що під час медичного огляду не були враховані захворювання, які зафіксовані відповідними висновками лікаря рентгенолога, а саме: відповідно до висновку рентгенолога, було встановлено на правій нозі кут поздовжнього склепіння - 156°, висота склепіння - 17мм, на лівій нозі: кут поздовжнього склепіння - 158°, висота склепіння - 15 мм, що відповідає II та III ступеням плоскостопості.
Позивачем у відповіді на відзив відповідача зазначено, що ігнорування членами призовної комісії Тетіївського районного військового комісаріату консультативних висновків є прямим порушенням розділу «Медичний огляд призовників» Положення № 352 від 21 березня 2002 року в редакції від 20 січня 2021 року.
Разом з цим, 02.04.2021 районною призовною комісією Тетіївського районного військового комісаріату прийнято рішення про придатність позивача до військової служби.
Так, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 встановлено, що на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Згідно з підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Отже, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку щодо його придатності, позивач мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку.
Досліджуючи матеріали справи суд встановив, що позивач не звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку відповідача, та не скористався своїм правом на проведення повторно медичного огляду щодо придатності до військової служби.
Також, у даній справі суд не встановив обставин щодо оскарження позивачем постанови ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби як до ЦВЛК, так і до суду. Тому, підстав вважати, що таке рішення ВЛК є протиправним чи за суттю, чи за процедурою його прийняття наразі Суд не вбачає.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 30.11.2021 у справі №826/17175/18.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що рішення про в частині призову ОСОБА_1 , на строкову військову службу було прийнято в межах наданої компетенції та з дотриманням процедури, встановленої Положенням №402, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Суд звертає увагу, що пункт 77 Положення №352 передбачає, що відповідно до результатів медичного огляду призовника, його моральних і професійних якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім'ї районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, зокрема, про придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину.
Враховуючи наведене суд, на підставі встановлених обставин справи, дійшов висновку про правомірність протоколу Тетіївського РВК Київської області в частині призову ОСОБА_1 , на строкову військову службу, оскільки таке рішення було прийнято на підставі, зокрема, чинного висновку ВЛК про придатність позивача до військової служби.
VIІ. Висновок суду
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
VIІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позову, тому підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 134, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 05 січня 2022 року.