04 січня 2022 року № 320/14734/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ( ЄДРПОУ: 42098368, адреса: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053), у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене у листі від 24.09.2021 №25460-25193/Б-02/8-2600/21 та листі-відмові його структурного підрозділу - відділу обслуговування громадян №2 від 22.06.2021 №2600-0205-8/102061;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки, виданої Офісом Генерального прокурора від 22.04.2021 №21-520зп у розмірі 82% від суми заробітку, без обмеження максимального розміру, починаючи з 01.01.2021;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії за один місяць.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в 2007 році управлінням Пенсійного фонду позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ) у розмірі 82 % середнього заробітку, з якої сплачено єдиний соціальний внесок. Позивач зазначає, що 22.04.2021 Офісом Генерального прокурора йому надано довідку про розмір заробітної плати за відповідною (прирівняною) посадою, яка враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішень Конституційного суду України №7 (11)2019 від 13.12.2019 та №6-р/2020 від 26.03.2020.
Проте, листами від 24.09.2021 №25460-25193/Б-02/8-2600/21 та від 22.06.2021 №2600-0205-8/102061 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії .
З таким рішенням позивач не погоджується, стверджує, що протиправною відмовою у перерахунку пенсії відповідачем порушено його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення та вказує, що на час призначення позивачу пенсії за вислугу років питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури урегульовано відповідно ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка передбачала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. В подальшому до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" вносилися певні зміни, а 14 жовтня 2014 року Верховною Радою України прийнята нова редакція Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, проте вказані зміни стосувалися виключно порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим, а не перерахунку вже призначеної пенсії. В уточненій позовній заяві вказує, що з урахуванням прийняття нового Закону України "Про прокуратуру", слід керуватися ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, що в свою чергу не позбавляє позивача права на перерахунок пенсії на тих умовах, що діяли на момент призначення пенсії, тобто 90% від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-1002зп від 19.05.2020, без обмежень її максимального розміру.
В обґрунтування позовних вимог посилається на рішення Конституційного суду України №7 (11)2019 від 13.12.2019 щодо невідповідності Конституції України положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VІІ зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Також зазначає, що згідно постанов Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" та №1155 від 11.12.2019 "Про умови оплати праці прокурорів" були підвищені посадові оклади працівникам прокуратури, а відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Крім того, зазначає, що обмеження пенсійних виплат стосуються лише тих пенсіонерів, які оформили пенсію після 2014 року відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, в той час як пенсія позивачу була призначена за ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ. Тобто право на отримання пенсії у розмірі 82% від розміру місячної заробітної плати та без обмежень її максимального розміру було надано позивачу з моменту призначення пенсії і на підставі чинного на той час законодавства, а відтак таке право не може бути обмежено чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.
При цьому звертає увагу на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 21.09.2020, до якого позивач звертався із позовом з аналогічних підстав для перерахунку пенсії з 01.04.2017. Вказаним рішенням, яке набрало законної сили та належно виконується, було зобов'язано органи Пенсійного фонду в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень її максимального розміру та у розмірі 82 % від розміру місячної заробітної плати.
Ухвалою суду від 16.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
З урахуванням відсутності фінансування на відправлення поштової кореспонденції, судом було направлено 18.11.2021 о 12:13 на офіційну електронну адресу відповідача (kiev_gu@kv.pfu.gov.ua), ухвалу суду про відкриття провадження та адміністративний позов з додатками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження по справі та адміністративний позов з додатками 18.11.2021 о 12:13, про що свідчить звіт про успішне доставлення електронної пошти, який наявний в матеріалах справи.
Відтак 15-ти денний строк для подання відзиву, з урахуванням поштового перебігу, сплинув 10.12.2021.
Станом на час розгляду справи відзив від відповідача до суду не надходив.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що відповідач по справі своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Так, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та з травня 2007 року перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII.
На час призначення пенсії, загальний відсоток розрахунку якої від заробітку складав 82%, позивач працював у Генеральній прокуратурі України та наказом Генерального прокурора України від 23.03.2017 №299-ц був звільнений з посади заступника начальника управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури - начальника відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури Генеральної прокуратури України.
Судом встановлено, що Офісом Генерального прокурора позивачу видано довідку від 22.04.2021 № 21-520зп про те, що відповідно до рішень КСУ від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 та від 26.03.2020 №6-р/2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, складає 80929,34 грн.
Як стверджує позивач, 04.06.2021 він звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок раніше призначеної щомісячної пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру, яка була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 у розмірі 82 відсотка від розміру місячної заробітної плати позивача відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 22.04.2021 №21-520зп.
Листом відповідача від 24.09.2021 №25460-25193/Б-02/8-2600/21 та від 22.06.2021 № 2600-0205-8/102061 у здійсненні перерахунку пенсії позивачу було відмовлено та, зокрема, вказано що у відповідності рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, від 26.03.2020 №6-р/2020 та Закону України "Про прокуратуру" збільшення посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора відбулося з 01.01.2021, а також зауважено на тому, що відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Також відповідачем зазначено, що по заяві позивача від 04.06.2021 було проведено перерахунок пенсії позивача більшого окладу. Станом на 01.06.2021 розмір пенсії складає 17690,00 грн. з обмеженням максимального розміру, оскільки підстави для проведення перерахунку без обмеження максимального розміру пенсії відсутні.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20, адміністративне провадження №Пз/9901/9/20, за результатами зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, якою встановлювалося, що:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 року ухвалено новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII "Прикінцеві положення" Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України";
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року "Про прокуратуру" №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: " 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру";
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
" 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, з 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Встановивши порядок виконання рішення №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визначив, що частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, яка своєю чергою передбачала право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Досліджуючи питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивача, необхідно зазначити, що 30 серпня 2017 року постановою Кабінету Міністрів України №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" внесено до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури зміни, що додаються (далі - Постанова №657).
Зокрема, пунктом 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури, затверджених постановою №657, викладено в новій редакції додатки 1, 2 і 7 у постанові Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури", якими визначено схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України (додаток 1); посадових окладів працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур (додаток 2); посадових окладів працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур (додаток 7).
Суд зазначає, що змінені схеми посадових окладів працівників Генеральної прокуратури України, працівників прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, військових прокуратур регіонів і прирівняних до них прокуратур, працівників місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та прирівняних до них прокуратур передбачали підвищення посадових окладів.
11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1155 "Про умови оплати праці прокурорів", пунктом першим якої затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 - 3 (далі - Постанова №1155).
Пунктами 2-3 Постанови №1155 надано право керівникам органів прокуратури в межах установленого фонду оплати праці установлювати прокурорам посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів; надбавку за інтенсивність праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 100 відсотків посадового окладу; щомісячну надбавку за вислугу років за наявності стажу роботи; надбавку за виконання обов'язків тимчасово відсутнього прокурора, що перебуває на адміністративній посаді, або за вакантною адміністративною посадою; надбавку до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, у розмірі та порядку, що визначені законодавством; компенсацію за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі та порядку, що визначені законодавством, а також здійснювати преміювання прокурорів відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Виплачувати прокурорам органів прокуратури: надбавку за знання та використання в роботі іноземної мови; доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності; надбавку за почесне звання "заслужений".
Суд зазначає, що проаналізовані зміни свідчать про підвищення посадових окладів працівників Генеральної прокуратури та Офісу Генерального прокурора; право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.
Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
За результатом дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідач своїми листами відмовив позивачу у перерахунку пенсії, за відсутності на те правових підстав, а отже викладена у них відмова є рішенням суб'єкта владних повноважень, які створюють для позивача негативні наслідки, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлених листами від 24.09.2021 №25460-25193/Б-02/8-2600/21 та від 22.06.2021 №2600-0205-8/102061, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років є такими, що підлягають задоволенню.
Та, як наслідок, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-520зп від 22.04.2021, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Щодо дати, з якої Пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача суд звертає увагу, що частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати) мала такий текст: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
З огляду на це та враховуючи, що довідка суб'єктом публічного права була видана станом на 01.01.2021 позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії саме з 01.01.2021 року узгоджується із позицією суду.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та відсоткового розміру суд звертає увагу, що у листах-відмовах відповідач повідомив, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідач вважає недоцільним проведення перерахунку пенсії позивачу, оскільки у разі здійснення такого перерахунку розмір пенсії позивача із обмеженням максимального розміру буде меншим, ніж до звернення до суду, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Також вказує на те, що статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурорам, визнаним особами з інвалідністю І або ІІ групи, пенсія призначається у розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати.
Водночас суд звертає увагу на ту обставину, що у травні 2017 року позивач звертався до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 30.03.2017 № 18-164зп відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 82% від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.04.2017.
Постановою суду від 09.11.2017 у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 та постановою Верховного Суду від 06.03.2018 апеляційну та касаційну скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09.11.2017 - без змін.
23.12.2019 позивач звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення у даній справі за виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №753/8209/17 провадження № 8-а/753/1/20 заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі № 753/8209/17 задоволено частково.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2017 року в адміністративній справі № 753/8209/17 скасовано та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 82% від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 30.03.2017 № 18-164зп, без обмеження максимального розміру пенсії, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
Суд звертає увагу, що згідно частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням постанови Дарницького районного суду м. Києва від 21.09.2020 у справі №753/8209/17 без обмеження її максимального розміру у розмірі 82% від розміру його місячної заробітної плати, у суду немає підстав для перегляду обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі №753/8209/17, тому зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, без обмежень її максимального розміру, з розрахунку 82 відсотків від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-520зп від 22.04.2021, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Щодо заяви позивача про звернення рішення до негайного виконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Враховуючи, що предметом спору є визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, та за рішенням суду не вирішується питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішується питання щодо зобов'язання вчинити відповідача дії по перерахунку та виплаті пенсії, така заява позивача не підлягає задоволенню.
При розгляді даної справи суд враховує також висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані відповідачем.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 18.11.2021 №52142,.
Враховуючи, що правило пропорційного стягнення судового збору при частковому задоволенні позову стосується тільки вимог майнового характеру, тоді як заявлений позов містить вимоги немайнового характеру, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлені листами від 24.09.2021 №25460-25193/Б-02/8-2600/21 та від 22.06.2021 №2600-0205-8/102061.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити з 01.01.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру, з розрахунку 82 відсотки від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора №21-520зп від 22.04.2021, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (ідентифікаційний код 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.01.2022
Суддя Панченко Н.Д.