24 грудня 2021 року справа №320/10571/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м.Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у м.Києві з позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 96891,53 грн. в рахунок погашення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 96891,53грн., який виник внаслідок несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача на загальну суму 96891,53 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 відкрито спрощене провадження у справі № 320/10571/21 без проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
При цьому суд зазначає, що 06.06.2021 судом на виконання вимог статті 171 КАС України направлено запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача на адресу виконавчого комітету Славутицької міської ради.
17.09.2021 на адресу суду від виконавчого комітету Управління адміністративних послуг Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області надійшов лист від 09.09.2021 №15-08/662, в якому повідомлено суд про те, що за відомостями "Міської інтегрованої інформаційно-реєстраційної системи м. Славутича" та картотеки управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Приборськ Іванківського району Київської області був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 22.07.1988 по 16.06.2004 (знятий з реєстрації у м. Київ).
Відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
У зв'язку з тим, що місце проживання відповідача суду невідоме, процесуальні документи у даній справі розміщуються на офіційному веб-порталі "Судова влада України" в розділі "Судові виклики та повідомлення про прийняті рішення" Київського окружного адміністративного суду (за посиланням https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/sudovi_vukluku_ta_povidomlenja/).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце проживання не відоме, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м.Києві за основним місцем обліку.
Відповідно до довідки податкового органу та даних інтегрованої картки платника сума податкового боргу ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що підлягає стягненню станом на 06.10.2021 року, складає 96891,53 грн.
Як вбачається з матеріалів справи податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0014642/1310-2655 від 14.03.2018 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік на суму 34252,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0014642/1310-2655 від 14.03.2018 було направлено на адресу відповідача та отримано особисто 22.03.2018 року.
Також податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0036747-1310-2656 від 05.04.2019 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік на суму 62639,53 грн.
Податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0036747-1310-2656 від 05.04.2019 було направлено на адресу відповідача та отримано особисто 22.05.2019 року.
Таким чином загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 внаслідок несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості складає 96891,53 грн.
Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплатив, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 04.02.2019 № 48798-17 на суму 34425,95 грн.
Вказана податкова вимога була надіслана на податкову адресу відповідача та повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення "За закінченням встановленого строку зберігання".
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Обов'язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд зазначає, що відповідачем не було подано доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим сума податкових зобов'язань, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень є узгодженою.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем було виставлено та направлено податкову вимогу форми "Ф" від 04.02.2019 № 48798-17 на суму 34425,95 грн.
Вказана податкова вимога була надіслана на податкову адресу відповідача та повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення "За закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи також не містять.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання внаслідок несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 96891,53 грн.
У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: не відоме) 96891,53 грн. (дев'яносто шість тисяч вісімсот дев'яносто одна грн. 53 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення повного тексту рішення суду - 24.12.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.