про залишення позовної заяви без руху
28 грудня 2021 року м. Київ Справа № 320/17068/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заявуОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 07.10.2021 № 052530002857;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи за Списком № 2 з 11.11.1992 по 02.03.1993, з 02.09.1996 по 15.05.1997 - в Шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 3 "Трест Донецькшахтопроходка"; з 24.04.2003 по 31.07.2008 - в Шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 3 Державного відкритого акціонерного товариства "Трест Донецькшахтопроходка"; з 01.08.2008 по 04.02.2011 - в Шахтопрохідницькому будівельному управлінні № 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахтобудівельна компанія "Донецькшахтопроходка"; з 30.09.2013 по 31.05.2016 - в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Шахтобудівельна компанія "Донецькшахтопроходка" та з 01.06.2016 по 01.10.2021 - у Відкритому акціонерному товаристві "Шахтобудівельна компанія "Донецькшахтопроходка";
- визнати можливим застосування при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, яка діяла до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII), з урахуванням висновків, викладених Конституційним Судом України у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
В силу положень пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (частина третя статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI).
Судом встановлено, що позивачем об'єднано у позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відтак, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 № 1082-IX, при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 1816,00 грн.
Разом з тим позивачем надано суду квитанцію від 15.12.2021 № 30 про сплату судового збору у сумі 908,00 грн, тобто у розмірі, що не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (частина друга статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, у прохальній частині адміністративного позову позивачем, зокрема, заявлено позовну вимогу про визнання можливим застосування при призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, яка діяла до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII), з урахуванням висновків, викладених Конституційним Судом України у рішенні від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Водночас такий спосіб захисту прав позивача Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн, або позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (шляхом уточнення позовних вимог) з урахуванням наведених вище висновків суду, а також копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.
Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Харченко С.В.