05 січня 2022 року № 320/13550/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «С» №0007773201 від 30.07.2020 року із визначеними зобов'язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн., форми «С» №0007753201 від 30.07.2020 року із визначеними зобов'язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 00000 грн.
ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача
Доводи позовної заяви обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 припинена з 09.07.2020, про що внесено запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та 06.07.2020 укладено з орендодавцем угоду про розірвання договору про оренду. Також позивач вказував на те, що вона не була та не могла бути присутньою при проведенні фактичної перевірки, адже на день її проведення вже не здійснювала підприємницьку діяльність.
Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що фактичною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 21.12.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 05.01.2022 залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи з проведенням судового засідання в адміністративній справі №320/13550/20.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
Із клопотанням про розгляд справи з проведенням судового засідання сторони не зверталися.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) була зареєстрована як фізична особа-підприємець 21.04.2017, номер запису 23530000000037742; 09.07.2020 на підставі власного рішення припинено підприємницьку діяльність про що внесено запис у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23530060002037742. Види економічної діяльності: 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (основний); 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
15.06.2020 між ПП «Маркет-Ш-О-В» (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір №16, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар бере утимчасове користування приміщення під заклад громадського харчування за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В .
06.07.2020 між ПП «Маркет-Ш-О-В» (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено угоду про розірвання Договору №16 від 16.07.2020.
Наказом ГУ ДПС у Київській області від 08.07.2020 №887 визначено провести фактичну перевірку об'єкту розташованого за адресою; Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В з 09.07.2020 з метою здійснення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, на підставі п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Направленням на перевірку від 09.07.020 №387, №388 на фактичну перевірку об'єкту розташованого за адресою; Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В направлено наступних посадових осіб: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
За результатами проведеної перевірки складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки від 09.07.2020 №181-10-36-32-00-10/2260422607.
Перевіркою встановлено факт реалізації алкогольного напою за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»; факт реалізації алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст. 11 Закону №481, п.226.9. ст.226 Податкового кодексу України, п.5 Положення про виготовлення, зберігань я, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.
На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «С» №0007773201 від 30.07.2020 року із визначеними зобов'язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн., форми «С» №0007753201 від 30.07.2020 року із визначеними зобов'язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 00000 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернулася з даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30 жовтня 2008 року №957(далі - Постанова №957) у відповідних редакціях, дійсних станом на час виникнення спірних правовідносин.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;
80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Згідно з приписами п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Відповідно до статті 1 №481/95-ВР алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
VI. Оцінка суду
З наведених вище положень законодавства вбачається, що на суб'єкта господарювання покладено обов'язок здійснювати роздрібну алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, зазначений у ліцензії, а також здійснення оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, не нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої; у випадку порушення зазначених вимог до суб'єкта господарювання застосовуються штрафні санкції.
Підстави для проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання визначаються статтею 80 ПК України. Однією із підстав проведення перевірки є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п. 80.2.5 ст.80 ПК України).
Судом встановлено, що 09.07.2020 фактична перевірка була проведена контролюючим органом на підставі п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України відповідно до наказу 08.07.2020 №887 та направлення на перевірку 09.07.020 №387, №388 (видані на двох ревізорів - інспекторів ДПС, які проводили перевірку).
В ході фактичної перевірки об'єкту розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В , порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства, а саме: встановлено факт реалізації алкогольного напою за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги ст.15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95- ВР «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»; факт реалізації алкогольного напою без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги ст. 11 Закону №481, п.226.9. ст.226 Податкового кодексу України, п.5 Положення про виготовлення, зберігань я, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 та винесено ФОП ОСОБА_1 оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Водночас, судом встановлено, що нежитлове приміщення розташоване за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В з 15.06.2020 перебувало у тимчасовому користуванні ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №16.
В подальшому, між позивачем та власником зазначеного нежитлового приміщення 06.07.2020 було укладено угоду про розірвання Договору №16 від 16.06.2020. Відповідно до п.4 цієї угоди, остання набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід'ємною частиною Договору №16 від 16.06.2020.
Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Отже, з моменту укладення угоди про розірвання Договору №16 від 16.06.2020, тобто з 06.07.2020, зобов'язання за вказаним Договором було припинено, відповідно об'єкт за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В не перебував у користуванні позивача.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів того, що особа, яка здійснила продаж товарів ОСОБА_5 перебуває у трудових чи цивільно-правових відносинах з позивачем, як і не надано доказів здійснення на момент проведення перевірки, позивачем господарської діяльності на об'єкті, розташованого за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В . Такі докази відсутність в матеріалах фактичної перевірки.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що позивач згідно наказу №1 прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності 08.07.2020.
Таким чином, приміщення за адресою розміщення Київська обл., м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, буд.95-В, перебувало на момент проведення контролюючим органом перевірки, у володінні ПП «Маркет-Ш-О-В», що виключає провадження саме позивачем господарської діяльності за вище вказаною адресою, відтак позивач в розумінні ПК України не належним суб'єктом відповідальності за порушення виявлені в ході проведення фактичної перевірки, яка оформлена актом від 09.07.2020 №181-10-36-32-00-10/2260422607.
Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що винесені податкові повідомлення-рішення «С» №0007773201 від 30.07.2020 року та «С» №0007753201 від 30.07.2020, Головним управління ДПС у Київській області, прийнято контролюючим органом не у межах та не у спосіб передбачений законодавством України, а отже підлягає скасуванню.
VII. Висновок суду
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростував у ході розгляду справи, та не надав до суду належних і достатніх доказів, які спростовують твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.
VІІІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1681,00 грн., що підтверджується квитанцією від 10.12.2020 №6078273.
Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, становить 1681,00 грн.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «С» №0007773201 від 30.07.2020 року із визначеними зобов'язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 000, 00 грн., форми «С» №0007753201 від 30.07.2020 року із визначеними зобов'язаннями зі штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 00000 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у сумі 1681,00 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд.5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 05 січня 2022 року.