24 грудня 2021 року справа №810/23/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Ссуть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 25000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 25000,00 грн., який виник внаслідок несплати транспортного податку з фізичних осіб. Податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача на загальну суму 25000,00 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що не погоджується із податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2016 №62/13-02, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 рік, тому податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 зупинено провадження у справі №810/23/18 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду, прийнятого за результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №810/2777/16.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 поновлено провадження в адміністративній справі №810/23/18. Ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Замінено позивача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 44096797, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5А).
Учасників судового процесу було повідомлено про поновлення провадження шляхом надсилання тексту ухвали на електрону адресу, що підтверджується довідкою про доставку судового рішення електронною поштою від 26.04.2021 та звітами про доставку повідомлення.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом Узинської міської ради від 12.01.2018 щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб.
Відповідно до довідки про суми податкового боргу, у фізичної особи ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 25000,00 грн., який виник внаслідок несплати транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2016 №62/13-02, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000 грн.
Підставою прийняття зазначеного акта індивідуальної дії є те, що ОСОБА_1 є власницею транспортного засобу Land Rover, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 4999 куб. см., який має середньоринкову вартість понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а тому відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України є платником транспортного податку в 2016 році.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідач оскаржила його до суду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2016 у справі №810/2777/16 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 23.06.2016 № 62/13-02, згідно з яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" у сумі 25000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №810/2777/16 апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - задоволено. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року - скасовано. Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення.
Постановою Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду від 03.10.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №810/2777/16 залишено без змін.
Відповідно до ст.359 КАС України постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.10.2019 у справі №810/2777/16 набрала законної сили 03.10.2019.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції станом на дату узгодження податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2016 № 62/13-02, а саме станом на 03.10.2019) передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Таким чином, враховуючи положення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України грошові зобов'язання ОСОБА_1 на суму 25000,00 грн., визначені зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, мали бути сплачені протягом десяти календарних днів, тобто до 15.10.2019 включно (з урахуванням вихідних та святкових днів), за інакших обставин з 16.10.2019 грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Таким чином загальна сума податкового боргу фізичної особи ОСОБА_1 внаслідок несплати транспортного податку з фізичних осіб складає 25000,00 грн.
Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання відповідачем не сплачені, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 14.03.2017 №325-17/8 на суму 25000,00 грн.
Вказана податкова вимога була надіслана на податкову адресу відповідача та отримана ним особисто 29.03.2017.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Положенням пункту 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.
Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів сплати у добровільному порядку суми грошового зобов'язання внаслідок несплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 25000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з транспортного податку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата складення рішення суду - 24.12.2021 р.
Суддя Кушнова А.О.