Справа № 646/5817/21
№ провадження 2/646/219/2022
05.01.2022 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Янцовської Т.М.,
за участю секретаря Цмоканич У.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова цивільну справу № 646/5817/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від суми прострочення, на загальну суму 89341 гривень, моральної шкоди у сумі 5000 гривень, а також 2500 гривень - витрати на проведення оцінки. В обґрунтування позову зазначила, що їй на праві приватної власності належить транспортний засіб Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_1 . 27.09.2020 р. о 06:30 год. відповідач, керуючи транспортним засобом Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись біля будинку № 27/1 по майдану Героїв Небесної Сотні в м. Харкові, при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надав переваги у русі автомобілю Nissan Leaf д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався по головній дорозі та допустив зіткнення з ним, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Червонозаводським районним судом м. Харкова 15 жовтня 2020 року відповідача визнано винним та притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу Renault Logan д.н.з. НОМЕР_2 у відповідності до полісу № АО 1856851, застрахована в ПрАТ «СК «Український страховий стандарт», тому в зв'язку з настанням страхового випадку позивачка звернулась до страховика, яким було в межах страхового відшкодування, частково відшкодовано завдану шкоду та здійснено виплату на загальну суму 127 400 гривень. В той же час позивачкою для встановлення розміру шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, було замовлено та проведено незалежну експертну оцінку та у відповідності до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 14 жовтня 2020 року № 426/10-20, ринкова вартість транспортного засобу до пригоди становить 247672,53 гривень, вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу склала 432951,40 гривень, вартість транспортного засобу з урахуванням пошкоджень після дорожньо-транспортної пригоди становить 40987,44 гривень. Вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу (432951,40 гривень) значно перевищує його вартість до пригоди (247672,53 гривень), а різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди становить 206685,09 гривень. Страховиком на виконання договору цивільно-правової відповідальності, у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовано оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну на загальну суму 127400 гривень. У такому разі сума різниці між фактичним розміром збитків (206685,09 гривень) та страховим відшкодуванням (127400,00 гривень) склала 79285,09 гривень. Протиправними діями відповідача пошкоджено майно позивачки, що вплинуло на нормальну життєдіяльність, так як позбавило можливості використовувати транспортний засіб для власних потреб та на власний розсуд. Позивачка докладала значних зусиль для відновлення попереднього стану свого життя, використовуючи для пересування не свій власний транспортний засіб, а інші, та витрачаючи час на підшукування та вибір для придбання інший автомобіль. Дорожньо-транспортна пригода вплинула на її нормальний спосіб життя.
Ухвалою суду від 22.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, провадження по вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався.
Від третьої особи - ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» пояснення відповідно до ст. 181 ЦПК України не надійшли.
Від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 05.01.2022 року призначено провести заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою Червонозаводського районного суду м Харкова від 15.10.2020 р. відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановою встановлено, що 27 вересня 2020 року о 06 годині 30 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у м. Харкові по м-н Небесної Сотні, біля будинку 27/1, при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надав переваги у русі автомобілю Nissan Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, а саме: п. 16.11 Правил дорожнього руху «на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху». У результаті вищевказаних дій ОСОБА_2 транспортним засобам спричинені механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків.
З наданої копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Nissan Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2014 року випуску, убачається, що власником даного транспортного засобу є позивачка ОСОБА_1 .
Згідно звіту про оцінку майна від 14.10.2020 р. суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля NISSAN LEAF, р.н. НОМЕР_1 , становить: 247 672,53 гривень, вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля NISSAN LEAF, р.н. НОМЕР_1 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить: 432 951,40 гривень, вартість в пошкодженому стані після ДТП автомобілю NISSAN LEAF, р.н. НОМЕР_1 становить: 40 987,44 гривень, ринкова вартість легкового автомобіля марки NISSAN LEAF, р.н. НОМЕР_3 , до моменту ДТП становить 247672,53 гривень.
Відповідно до договору про проведення експертної оцінки № 426/10-20 від 01.10.2020 р., укладеному між позивачкою ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , вартість робіт на проведення експертної оцінки щодо визначення матеріального збитку власнику автомобіля Nissan Leaf, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 2500 гривень, які сплачено позивачкою відповідно до квитанції № 01-10-20 від 01.10.2020 р.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.( ч. 6 ст. 82 ЦПК України).
Як вбачається з постанови Червонозаводського районного суду м Харкова від 15.10.2020 р., відповідач ОСОБА_2 27 вересня 2020 року о 06 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем Renault Logan, р.н. НОМЕР_2 , у м. Харкові по м-н Небесної Сотні, біля будинку 27/1, при виїзді на нерегульоване перехрестя, не надав переваги у русі автомобілю Nissan Leaf, р.н. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив з ним зіткнення, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР України, внаслідок чого транспортним засобам спричинені механічні пошкодження, що призвело до матеріальних збитків.
Тобто винною особою у спричинені матеріальних збитків транспортному засобу Nissan Leaf, р.н. НОМЕР_1 , що належить позивачці, встановлено саме відповідача ОСОБА_2 .
Згідно з частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
В силу положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Разом з тим, статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала і цивільно-правова відповідальність якої застрахована на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», можливе лише за умови, якщо згідно із цим законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
В своїй позовній заяві позивачка посилається на те, що цивільно-правова відповідальність, пов'язана з експлуатацією автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт». Таким чиноммайнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників сторін, та інших обставин, які мають значення для справи.
Частинами 6, 7 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Підстави для звільнення позивачки від доказування, наведені у ст.82 ЦПК України, відсутні.
Звертаючись до суду з дійсним позовом, позивачкою в обґрунтування позовних вимог не надано, а судом не встановлено, що різниця між страховою виплатою та загальною сумою завданої шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, виникла саме внаслідок законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, не надано доказів щодо обставини сплати ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь позивачки страхової виплати, її розміру, підстав, відповідного розрахунку. Зазначене унеможливлює встановлення обставин, за яких у позивачки виникло право на пред'явлення вимог до безпосереднього завдавача шкоди.
Належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76-80 ЦПК України на підтвердження факту порушення прав позивачки, останньою не надано.
В зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивачки про стягнення збитків у розмірі 89341,72 гривень, а також вартості про оцінку пошкодженого транспортного засобу у сумі 2500 гривень, оскільки нею не доведено обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову
Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивачки внаслідок пошкодження належного їй майна, ступінь вини відповідача, та із застосуванням принципів розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 3 000,00 гривень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 23, 1166, 1167, 1188, 1187 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76,81, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригодизадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 гривень, судовий збір - 30 гривень.
В іншій частині позову у задоволенні відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Повний текст рішення складений 05.01.2022 р.
Відомості щодо учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
відповідач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ,
третя особа - ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», м. Київ, вул. Північна, 2А, ЄДРПОУ 22229921.
Суддя: Т.М. Янцовська