ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 год. 55 год.
"05" січня 2022 р. справа № 300/8054/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кафарського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,
представника позивача Коваль Т. І.,
представника відповідача не з'явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Слюсаренка Р. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними та скасування рішення про накладення штрафу, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, 22.02.2021 звернулося до суду з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідно до змісту якого просить визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л. З. щодо винесення постанови від 22.11.2021 у виконавчому провадженні ВП №65971531 про накладення штрафу протиправними; скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л. З. від 22.11.2021 у виконавчому провадженні ВП №65971531 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в провадженні посадової особи відповідача перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №339/8/17, виданого 05.10.2020 Болехівським міським судом Івано-Франківської області. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 13.07.2021 №0900-0803-5/24762 повідомило старшого державного виконавця про виконання рішення суду. А саме про те, що згідно розпорядження від 18.04.2017 №109347 управлінням проведено перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії від 20 років необхідного стажу із збільшенням на один процент заробітку понад встановлений стаж ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Повернуто недонараховані пенсійні виплати ОСОБА_1 із 01.12.2016. Кошти у загальній сумі 4 977,22 грн нараховані згідно з рішенням суду за період з грудня 2016 по травень 2017 року та виплачено основними виплатними відомостями у травні 2017.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у травні 2017 року виконано постанову Болехівського міського суду від 02.02.2017. Фактично виконавче провадження ВП №65971531 з виконання виконавчого листа №339/8/17, виданого 05.10.2020 Болехівським міським судом Івано-Франківської області, відкрито 05.07.2021, після того, як Головним управлінням Пенсійного фонду України в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження на підставі судового рішення здійснено перерахунок пенсії з 18.04.2017 та забезпечено її виплату. Отже, виконавче провадження від 05.07.2021 ВП №65971531 мало бути закінчене відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків (а. с. 18-21).
Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 10.12.2021 позивачем виконано в повному обсязі, відтак 24.12.2021 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, а також залучено до участі в даній справі ОСОБА_1 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (а. с. 40-42).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 31.12.2021 подав до суду відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що постанова Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02.02.2017 у адміністративній справі №339/8/17 позивачем не виконана, а оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою. Просив в задоволенні позову відмовити (а. с. 51-55).
Представником Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 05.01.2022 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що правовою підставою для накладення на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк. Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області рішення суду не виконано, то державний виконавець на час винесення оскаржуваної постанови дяла правомірно з дотриманням норм чинного законодавства (а. с.85-88).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується.
На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду 05.01.2022 надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними та скасування рішення старшого державного виконавця про накладення штрафу, без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 287 КАС України Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Так, суд звертає увагу, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частин 1, 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає за необхідне здійснити розгляд даної адміністративної справи за відсутності відповідача.
Третя особа у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав неведених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, судом встановлено наступне.
Постановою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02.02.2017 у адміністративній справі №339/8/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії задоволено частково. Визнано протиправними дії Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» . Зобов'язано Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, починаючи з 01 грудня 2016 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 20 років відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В решті позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 апеляційну скаргу Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанова Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02 лютого 2017 року по справі № 339/8/17 - без змін.
Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.08.2020 касаційну скаргу Долинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02.02.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2017 по справі №339/8/17 - залишено без змін.
Таким чином постанова Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02.02.2017 у адміністративній справі №339/8/17 набрала законної сили 27.03.2017.
05.10.2020 виданий виконавчий лист по справі №339/8/17 (а. с. 91-92).
Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2020 задоволено заяву ОСОБА_1 та замінено сторону виконавчого провадження по виконавчому листу №339/8/17, виданому 05.10.2020 Болехівським міським судом Івано-Франківської області, а саме боржника Долинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та поновлено строк для пред'явлення виконавчого листа від 05.10.2020 №338/8/17, виданого Болехівським міським судом Івано-Франківській області, до виконання (а. с. 93-97).
Окрім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вважаючи, що судове рішення виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, звернулося до Болехівського міського суду Івано-Франківської області із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 02.03.2021 у справі №339/8/17 в задоволенні зазначеної заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Дана ухвала залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 (а. с. 98-100).
На підставі даного виконавчого листа старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2021 ВП №65971531 та направлено для виконання Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (а. с. 102-103).
Також 05.07.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про стягнення виконавчого збору (а. с. 108-109).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 13.07.2021 №0900-0803-5/24762 повідомило старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про виконання рішення суду. А саме про те, що згідно розпорядження від 18.04.2017 №109347 управлінням проведено перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії від 20 років необхідного стажу із збільшенням на один відсоток заробітку понад встановлений стаж ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Повернуто недонараховані пенсійні виплати ОСОБА_1 із 01.12.2016. Кошти у загальній сумі 4 977,22 грн нараховані згідно з рішенням суду за період з грудня 2016 по травень 2017 року виплачено основними виплатними відомостями у травні 2017 (а. с. 110-113).
Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 11.10.2021 було отримано заяву ОСОБА_1 про те, що рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області у справі №339/8/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виконується з 2017 року (а. с. 117).
Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л. З. 22.11.2021 при примусовому виконанні виконавчого листа №339/8/17, виданого Болехівським міським судом Івано-Франківської області 05.10.2020, винесено постанову про накладення штрафу, згідно якої за невиконання без поважних причин боржником рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на підставі ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 10-11).
Не погодившись з такими діями відповідача та даною постановою позивач звернуся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон).
Згідно зі ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону).
Згідно ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
У відповідності до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Статтею 26 Закону №1404-VІІІ визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.
Відповідно до ч. 5, 6 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VІІІ, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте цього не зробив.
Судом встановлено, що на час винесення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) постанови про накладення штрафу від 22.11.2021 рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії від 20 років необхідного стажу із збільшенням на один процент заробітку понад встановлений стаж ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повернути недонараховані пенсійні виплати ОСОБА_1 із 01.12.2016 виконано в частині нарахування та виплати пенсії з грудня 2016 по травень 2017, а саме кошти у загальній сумі 4 977,22 грн виплачено основними виплатними відомостями у травні 2017.
Виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, такі виплати продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача (постанова Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №21-293а13, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 №8).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» пункт 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами і цифрами, і він звучить:
Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як зазначає позивач у позовній заяві, рішення суду виконано в межах покладених судом зобов'язань до 11.10.2017, а, у зв'язку зі змінами до законодавства, починаючи з 11.10.2017 розрахунок розміру пенсії здійснено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ.
Відповідно до ч.2 ст. 27 цього Закону частина пенсії за період страхового стажу до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004 року визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї статті. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції яка почала діяти з 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частина 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Частина 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
На момент розгляду даної адміністративної справи постанова Болехівського міського суду Івано-Франківської області №339/8/17 від 02.02.2017 не скасована та набрала законної сили 27.03.2017.
Таким чином, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З аналізу норми ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла до 11 жовтня 2017 року так і в новій редакції після зазначеної дати вбачається, право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Посилання Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, на зміну законодавства, є протиправним та необґрунтованим, оскільки, ні нормами ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ні нормами ч. 2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не відмінено право учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.
Отже, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно не виконано повністю постанову Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 27.03.2017 у справі №339/8/17.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу, винесена старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Леськів Л. З. у ВП №65971531 від 22.11.2021, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а позовні вимоги є такими, що не підлягають до задоволення.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень.
Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд , -
у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ - 34844679), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 22.11.2021 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду у справах, визначених статтею 287 КАС України, подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Кафарський В.В.
Рішення складене в повному обсязі 05 січня 2022 р.