Справа №635/8453/21
Провадження № 3/635/93/2022
05 січня 2022 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербовець Мурованокуриловецького району Вінницької області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 0019253 від 22 жовтня 2022 року, ОСОБА_1 22 жовтня 2021 року об 11 годині 00 хвилин на а/д «Київ-Харків-Довжанський», 471 км., на транспортному засобі Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом «Харків-Люботин» без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на провадження такого виду діяльності, чим порушив вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 19,58 ГК України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, не визнав, просив провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. При цьому пояснив, що він не здійснював діяльності по перевезенню пасажирів за маршрутом «Харків-Люботин». 22 жовтня 2021 року він разом з сестрою ОСОБА_2 та її чоловіком на автомобілі Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поверталися з м. Люботин Харківської області, де його родина мала намір придбати житло, до м. Харкова. По дорозі його зупинили працівники поліції разом з працівниками Укртрансбезпеки, які попросили надати документи на транспортний засіб та посвідчення водія, жодних документів, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення в його присутності уповноваженими особами не складалось, протокол про адміністративне правопорушення він не підписував. При цьому в автомобілі крім нього було лише дві особи - його сестра та її чоловік, яких він віз додому. Зазначив, що транспортний засіб належить товаришу, якого він попросив надати автомобіль у зв'язку з тим, що його автомобіль знаходився в технічно несправному стані.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди)
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Згідно ч. 1 ст. 42 ГК України видом господарської діяльності є підприємницька діяльність, тобто самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 0019253 від 22 жовтня 2022 року, наданого Слобожанським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, 22 жовтня 2021 року об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_1 на а/д Київ-Харків-Довжанський 471 км. надавав послуги з перевезення пасажирів транспортним засобом Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 за маршрутом «Харків-Люботин» .
При цьому в протоколі не зазначено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не викладені дані яким чином він здійснював господарську діяльність, кому саме ОСОБА_1 надавав послуги з перевезення.
Крім того, в матеріалах адміністративної справи відсутня інформація про самостійність, регулярність та тривалість діяльності ОСОБА_1 , отримання від такої діяльності прибутку, відсутність у ОСОБА_1 державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Відсутні будь-які пояснення свідків з приводу здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, зокрема, пояснення пасажирів, яким надавалися послуги з перевезення, чи очевидців здійснення ним такої діяльності.
В матеріалах справи наявна фотографія, на якій зображений транспортний засіб Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка не є належним,допустимим та достатнім доказом на підтвердження надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів.
Відтак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про самостійність, регулярність та тривалість діяльності ОСОБА_1 , отримання від такої діяльності прибутку.
Допитана у судовому засіданні за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідок ОСОБА_2 пояснила, що 22 жовтня 2021 року разом з братом ОСОБА_1 та своїм чоловіком поверталась з м. Люботин Харківської області, де вони оглядали будинок з метою придбання, додому у м.Харків. За кермом транспортного засобу перебував її брат ОСОБА_1 . По дорозі їх зупинили працівники поліції, які зробили фотокопії документів ОСОБА_1 , після чого вони поїхали далі.
Такі пояснення свідка ОСОБА_2 повністю узгоджуються з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не спростовуються матеріалами справи.
Таким чином, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення та фотознімок, долучений до протоколу, суд доходить висновку, що така сукупність є недостатньою для доведення винуватості ОСОБА_1 поза всяким розумним сумнівом.
Основними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, є, крім інших, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Таким чином, за вказаних обставин суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Вказані положення Конституції України поширюються на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
Аналізуючи фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та долученого до нього фотознімку, пояснення свідка, суд вважає, що відсутня об'єктивна можливість прийти до однозначного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Невідповідність змісту протоколу про адміністративне правопорушення приписам ст. 256 КУпАП та неповнота допущена при зібранні працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки матеріалів адміністративного провадження, унеможливлюють доведення винуватості ОСОБА_1 судом.
Відтак, провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню за обставин, зазначених у протоколі не підтверджуються сукупністю доказів, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя І.В.Березовська