Справа №635/7993/20
Провадження №1-кп/635/331/2021
29 грудня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю прокурора ОСОБА_2 ,
представника потерпілого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
секретар судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ризик, встановлений ухвалою суду, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшився і продовжує існувати, у зв'язку з чим вважає неможливим запобігти йому шляхом застосування відносно ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж цілодобовий домашній арешт та забезпечити виконання обвинуваченим його належної процесуальної поведінки.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого, посилаючись на відсутність та недоведеність зазначених прокурором ризиків, на підтвердження яких не надано жодного доказу; заявив клопотання, в якому просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час, зазначивши, що ОСОБА_5 , перебуваючи під зазначеним запобіжним заходом не порушував його та виконував свої процесуальні обов'язки, а саме самостійно з'являється в судові засідання та ніяким чином не перешкоджає кримінальному провадженню. Також зазначає, що обвинувачений раніше не судимий, до затримання мав постійне місце проживання в с. Черкаські Тишки Харківського району, де мешкав із своєю цивільною дружиною, яка перебувала на його утриманні, за місцем проживання характеризується позитивно, неофіційно працював будівельником, виконуючи роботи у приватних осіб, будучи будівельником, позбавлений можливості вести повноцінну трудову діяльність, яка дозволяє заробляти гроші, оплачувати необхідні витрати на житлово-комунальні послуги, продукти харчування, одяг, засоби гігієни та на достатньому рівні забезпечувати себе та сім'ю. Крім того, вказав на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності ризиків не забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що свідчить про можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного засобу. Разом з цим, причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину в ході досудового слідства та до теперішнього часу в суді не знайшла свого підтвердження усією сукупністю зібраних та досліджених доказів, що свідчить окрім відсутності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, також про відсутність обґрунтованого обвинувачення, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до нього запобіжних заходів у виді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, підтримав клопотання захисника та просить змінити йому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час для можливості працевлаштуватись.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, прийшов до наступного.
За привалами ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Пунктом 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є: запобіжні заходи.
Згідност. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.181КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.
Встановлено, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.07.2021 року обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою змінено на домашній арешт, який полягає в забороні обвинуваченому цілодобово без дозволу суду залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язано протягом часу дії ухвали: прибувати за кожною вимогою до суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Харківським районним судом Харківської області обвинуваченому ОСОБА_5 неодноразово продовжувався строк дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , останній раз ухвалою суду від 03 листопада 2021 року на два місяці до 03 січня 2022 року.
Строк запобіжного заходу спливає 03 січня 2022 року.
Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою" N 14 від 19.12.2014, відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.
Беручи до уваги вимоги положень ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Так, у своєму рішенні "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 27.03.91, Європейський, суд зазначив про те, що наявність "обґрунтованої підозри" передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин.
У зв'язку з чим, суд з врахуванням вимог ст. 5 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод", приймаючи до уваги фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість злочину і можливого покарання, існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від суду, який став підставою для обрання запобіжного заходу, продовжує існувати та виправдовує обраний запобіжний захід, суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання прокурора і продовження дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з покладенням на ОСОБА_5 обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Суд вважає, що саме такий захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання спробам переховування від суду, оскільки виключає можливість обвинуваченого залишати житло цілодобово. За вказаних обставин підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у певний період доби немає, а тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника.
Доводи захисника обвинуваченого в частині недоведеності вини обвинуваченого судом не приймаються, оскільки зазначені захисником докази судом не досліджувались і повинні бути оцінені судом при ухвалені остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні.
Посилання захисника на застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час - суд вважає не доцільним, оскільки домашній арешт у нічний час не може в повній мірі запобігти ризику, передбаченому п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 197, 199 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , на два місяці до 28 лютого 2022 року.
Зобов'язати ОСОБА_5 протягом часу дії ухвали:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвалу направити для виконання до Харківському районному управлінню поліції №1 ГУНП в Харківській області.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії ухвали до 28 лютого 2022 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, представнику потерпілого, захиснику, прокурору.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 04 січня 2022 року.
Головуючий суддя - ОСОБА_1