ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"04" січня 2022 р. Справа № 300/8747/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ - 43971364) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації від 17.12.2021 №UA206050/2021/000421 та рішення про коригування митної вартості від 17.12.2021 №UA206050/22021/000171/2, -
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації від 17.12.2021 №UA206050/2021/000421 та рішення про коригування митної вартості від 17.12.2021 №UA206050/22021/000171/2.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд встановив, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом вимог частини 1 і 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 вказаного Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації від 17.12.2021 №UA206050/2021/000421;
2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 17.12.2021 №UA206050/22021/000171/2.
Позивач самостійно визначив такі вимоги у позовній заяві, відтак, виходячи із принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд вважає їх окремими позовними вимогами немайнового та майнового характеру.
Звернені до суду вимоги позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є немайновими.
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік від 15.12.2020 № 1082-IХ, з 01 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2 270, 00 гривень.
Отже, судовий збір за вищевказану позовну вимогу немайнового характеру складає 2 270, 00 грн.
Натомість, позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів є майновими.
Рішенням про коригування митної вартості митний орган визначає митну вартість за якою необхідно здійснити митне оформлення товару, що тягне за собою необхідність сплати податку на додану вартість, акцизний збір та/або інші митні платежі у збільшеному розмірі. Відповідно, рішення про коригування митної вартості впливає на майновий стан декларанта, а відтак, позовна вимога щодо оскарження цього рішення за своїм змістом є вимогою майнового характеру.
Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів 17.12.2021 №UA206050/22021/000171/2, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновими.
Вищевикладена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду в ухвалах від 09 серпня 2018 року у справі №815/5823/17, від 17 липня 2019 року у справі №0240/2500/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0340/1657/18, від 23 серпня 2019 року у справі №815/2564/18.
Водночас, при визначенні ціни позову суд враховує, що базою для розрахунку суми судового збору є різниця між митними платежами, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою контролюючим органом у відповідному рішенні, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю товару.
Так, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 22 січня 2020 року по справі №480/966/19 зазначив, що саме по собі збільшення митної вартості товарів у порівнянні із заявленими декларантом відомостями, не впливає на майновий стан позивача, оскільки саме пропорційне збільшення митних платежів, які необхідно сплатити за випуск товарів у вільний обіг може негативно вплинути на майновий стан декларанта у вигляді додатково сплаченого мита та податку на додану вартість.
Тобто, з викладеного вбачається, що ціною позову у зазначеній категорії справ є грошовий вираз майнових вимог позивача, що є різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Із рішення про коригування митної вартості товарів 17.12.2021 №UA206050/22021/000171/2 вбачається: митна вартість товару за кодом 68029310 заявлена позивачем у розмірі 21 512,18, 00 доларів США, що еквівалентно 585 045,26 грн за курсом валюти 27,196 грн за 1 долар США; однак ця митна вартість скоригована відповідачем до 65 773,41 доларів США, що еквівалентно 1 788 773,66 грн (курс валют, що застосовувався митним органом: 27,196 грн).
З урахуванням викладеного, нарахування ввізного мита здійснено декларантом таким чином: 020 5%, 028 20%, що складає 152 111, 76 грн ((585 045,26х5/100)+(614 297,52х20/100)) = 152 111,76).
Сума митних платежів, обчислена згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка розраховується наступним чином: 020 5%, 028 20%, що складає 465 081,15 грн ((1 788 773,66х5/100)+(1878212,34х20/100)) = 465 081,15).
Отже, ціна позову складає 312 969,39 грн, яка визначена як різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною митним органом, 465 081,15 грн, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, - 152 111, 76 грн. (465 081,15-152 111, 76=312 969,39).
Враховуючи, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру для фізичних осіб-підприємців встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, судовий збір за звернення до суду з вимогою про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів 17.12.2021 №UA206050/22021/000171/2 року складає 3 129,69 грн. (312 969,39х1%).
Разом за подання до суду цієї позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір складає 5 399,69 грн. (3 129,69 +2 270,00), проте згідно квитанції АТ «Ощадбанк» від 29.12.2021 за №17, яка долучена до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 129,10 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір не в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 94, 161 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації від 17.12.2021 №UA206050/2021/000421 та рішення про коригування митної вартості від 17.12.2021 №UA206050/22021/000171/2 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання (долучення) документа про сплату судового збору у розмірі 2 270,59 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кафарський В.В.