83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.07.10 р. Справа № 1/49
за позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” м. Донецьк
до відповідача: Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD” м. Донецьк
про стягнення 409 980,23 доларів США (3 275 742 грн. 04 коп.) та 100 705 грн. 87 коп.
Суддя З.П. Азарова
Представники:
Від позивача: Мороз І.В. - представник
Від відповідача: не з'явився
В засіданні брали участь:
В судовому засіданні 29.06.2010р.
оголошено перерву для підготовки
та оголошення процесуального до-
кумента
Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення „Донецька регіональна дирекція” звернулося з позовом до Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 326 409,17 доларів США. (2 608 009, 27 грн.), простроченої заборгованості за кредитом у сумі 46 033, 70 доларів США. (367 809, 26 грн.), відсотків у сумі 45 737, 36 доларів США. (365 441, 51 грн.), пені у сумі 88 076 грн. 80 коп., річних у сумі 12 629 грн. 07 коп.
В обґрунтування позову позивач надав: генеральну угоду № 27 від 11.01.2008р., кредитний договір № 2.116-27/08-СК від 23.04.2008р., договір поруки № 2.116-27/08-ДП2 від 23.04.2008р., розрахунок позову.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, яка залишена судом без задоволення, оскільки в її обґрунтування не надані будь-які докази.
В судове засідання 18.03.2010р. відповідач не з'явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений.
В наступному судовому засіданні відповідач відзив не надав, тому в судовому засіданні було оголошено перерву.
В судовому засіданні сторонами було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з продовженням строку вирішення спору на два місяця в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи був відкладений.
В наступному судовому засіданні було оголошено перерву, після якої відповідач надав відзив, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на п.4 ст. 559 Цивільного кодексу України, відповідно до якого порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позов до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Відповідач вважає, що позивач пред'явив позов до поручителя після закінчення строку, встановленого вказаною статтею.
Позивач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено. Розгляд справи був відкладений.
У судовому засіданні 22.06.2010р. відповідач пояснив, що заборгованість частково погашена, тому суд зобов'язав позивача надати розрахунок боргу на день розгляду спору з поясненням на відзив відповідача.
У наступному судовому засіданні позивач надав пояснення, в яких зазначив, що пунктом 8 договору поруки поручитель підтвердив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору (у тому числі про строки виконання зобов'язань за кредитним договором). Згідно з пунктом 5.5 кредитного договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані відсотки за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов'язань, у тому числі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, несплати відсотків за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше трьох банківських днів. Пунктом 7.2 кредитного договору сторони визначили, що у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання позичальника за кредитним договором та/або у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за кредитним договором банк має право вимагати виконання зобов'язань за кредитним договором від поручителя (гаранта). Таким чином, сторонами за договором поруки та кредитним договором встановлено, що в разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, позивач має право у достроковому порядку вимагати повернення кредиту та сплати відсотків за кредитом від поручителя.
30.06.2010р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої просить стягнути заборгованість за кредитом у сумі 326 409,17 доларів США. (2 608 009, 27 грн.), прострочену заборгованість за кредитом у сумі 46 033, 70 доларів США. (367 809, 26 грн.), відсотків у сумі 37 537, 36 доларів США. (299 923, 51 грн.), пеню у сумі 88 076 грн. 80 коп., річні у сумі 12 629 грн. 07 коп. Заява прийнята судом.
Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 11.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк в особі Донецької філії (позивачем) та Ташліяном Шеріфом (позичальником) була укладена генеральна угода № 27, відповідно до якої банк зобов'язався надати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених у рамках цієї угоди і які є її невід'ємними частинами. Відповідно до пунктом 1.2 угоди загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 3 000 000,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату надання кредиту. Пунктом 1.3 договору визначений термін дії угоди до 11.01.2018р. включно.
23.04.2008р. вказані сторони підписали кредитний договір № 2.116-27/08-СК, згідно з яким банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 393 000,00 доларів США зі строком користування до 23.04.2015р. та сплатою за користування кредитом 14% процентів річних.
Відповідно до пункту 3.1 договору сторони передбачили, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобов'язань за кредитним договором суми заборгованості на поточний рахунок позичальника та списанням банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобов'язань позичальника. Якщо грошові кошти надійшли на рахунок після 16-ої години, списання коштів в рахунок виконання зобов'язань позичальника здійснюється банком на наступний банківський день.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, 23.04.2008р. надав кредит у встановленому договором розмірі, про що свідчать надані докази. Однак, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, кредит у встановлені графіком строки не погашав, проценти своєчасно не сплачував, тому за ним виникла прострочена заборгованість за кредитом у сумі 46 033,70 доларів США. (367 809,26 грн.), за відсотками, нарахованими у період з 21.03.2009р. по 23.02.2010р., у сумі 37 537,36 доларів США. (299 923, 51грн.)
Пунктом 5.5 договору сторони встановили, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше трьох банківських днів. Позичальником були порушені умови договору щодо погашення кредиту та сплати відсотків, тому позивач звернувся з позовом про дострокове повернення кредиту.
В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Пунктом 8.1 договору сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому якщо термін простроченої заборгованості з погашення кре5диту та/або процентів складає менше трьох банківських днів - пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить чотири і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки факт порушення виконання зобов'язань мав місце і він підтверджений матеріалами справи, позивач нарахував пеню у сумі 88 076 грн. 80 коп., річні у сумі 12 629 грн. 07 коп.
В забезпечення виконання кредитного договору 23.04.2008р. банк (позивач) та Спільне українсько-турецьке підприємство в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD”(поручитель, відповідач) уклали договір поруки № 2.116/08-ДП2, згідно з яким вказане товариство зобов'язалося солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
В силу статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов'язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Оскільки позичальником не виконувалися зобов'язання за кредитним договором належним чином, банк правомірно звернувся з вимогами до поручителя.
За загальними правилами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.
Не приймаються до уваги заперечення відповідача, оскільки пунктом 2 договору поруки визначений строк повернення кредиту 23.04.2015р., а пунктом 11 договору поруки встановлено, що договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Пунктом 2 статті 1050 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Строк остаточного повернення кредиту не настав, однак пунктом 3.1 кредитного договору сторони передбачили, що кредит погашається згідно з графіком, який позичальником порушувався. Відповідно до пункту 5.5 вказаного договору позичальник зобов'язався повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов'язання в разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, несплати процентів за користування кредитом та кредиту згідно графіку.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Київ в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” задовольнити.
Стягнути зі Спільного українсько-турецького підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Шеріф Тур LTD” (83121, м. Донецьк, пр-т Київський, буд.1, п/р № 2600.7.198055901 у ДФ ВАТ “Кредитпромбанк”, код банку 335593, ЄДРПОУ 23778162) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення “Донецька регіональна дирекція” (83001, м. Донецьк, бул. Шевченко, 13а, рах. № 29096000003086, код банку 321767, ЄДРПОУ 14359319) заборгованість за кредитом у сумі 326 409,17 доларів США. (2 608 009, 27 грн.), прострочену заборгованість за кредитом у сумі 46 033, 70 доларів США. (367 809, 26 грн.), відсотки у сумі 37 537, 36 доларів США. (299 923, 51 грн.), пеню у сумі 88 076 грн. 80 коп., річні у сумі 12 629 грн. 07 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя