"29" червня 2010 р. Справа № 02/45-91
Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Трейдбудлайн"
до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк"
про розірвання кредитного договору від 09.03.2006р. № 05/06/КБ
Представники:
Від позивача: н/з
Від відповідача: Дмитрук Л.І. -провідний юрисконсульт відділу примусового стягнення Західного управління зі стягнення боргів Департаменту зі стягнення боргів АТ "УкрСиббанк", дов. від 04.01.2010р.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.22ГПК України.
Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.
Оскільки представник відповідача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 -1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
За згодою учасника судового процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: позивач -ТзОВ "Трейдбудлайн" звернувся з позовом про розірвання кредитного договору №056/КБ укладеного 09.03.2006р. з АКІБ "УкрСиббанк" в особі Волинського управління (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк").
В обґрунтування заявленої вимоги посилається на істотну зміну обставин, які наступили внаслідок світової кризи 2008року, яка законом визначена, як непереборна сила.
Відповідач у відзиві на позов вимогу позивача заперечує посилаючись на умови кредитного договору, положення статей 526, 536, 572, 625, 629, 652, 1048, 1054 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про банк і банківську діяльність», ст. 36 Закону України «Про Національний банк України».
З наданих суду матеріалів, пояснень представника відповідача вбачається наступне:
09.03.2006р. між АКІБ "УкрСиббанк" в особі Волинського управління (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") та ТзОВ "Трейдбудлайн" було укладено кредитний договір за № 05/06/КБ, на виконання якого позичальнику було надано кредит в сумі 366 000 швейцарських франків із терміном користування до 08.03.2013р. та сплатою 10,5% річних за користування кредитом щомісячно з 01 по 05 числа кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом та 15,75% річних за користування коштами понад встановлений терсін.
Повернення кредиту проводиться згідно графіку погашення кредиту, додаток №1 до кредитного договору (а.с.19-21).
Пунктом 9.5 договору сторони передбачили строк дії договору з дати його укладення до повного погашення суми кредиту, плати за кредит (процентів) та пені у разі її нарахування.
Також умовами договору передбачено його припинення у разі дострокового повернення всієї суми кредиту та нарахованих процентів.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги ТзОВ "Трейдбудлайн" посилається на наявні підстави для розірвання кредитного договору відповідно до ст. 652 ЦК України, які полягають у зміні істотних обставин внаслідок впливу світової фінансової кризи, яка за своїми ознаками підпадає під визначення непоборної сили за ст. 263 ЦК України
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ст. 652 ЦК України).
За приписами ст. 188 ГК України розірвання господарського договору в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне розірвати договір має дотримуватися встановленої ст.188 ГК України процедури.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового перебігу, заінтересована особа має право передати спір на вирішення суду.
Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.
За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, позивач повинен довести усі умови, необхідні для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.
Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.
Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.
Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.
Позивачем не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.
Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).
Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.
Позивач - ТзОВ"Трейдбудлайн" не здійснено спроб досудового врегулювання спору, а також не доведено належними доказами умови для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК України у судовому порядку, тому підстави для задоволення позовних вимог та розірвання кредитного договору відсутні.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 525, 526, 572, 629, 651, 1048, 1054 Цивільного України, ст. ст. 193, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законами України «Про банк і банківську діяльність», "Про Національний банк України" господарський суд -
1. В позові відмовити.
Суддя Софія Василівна Костюк
Дата підписання
повного тексту
рішення 02.07.2010р.