Справа № 428/11454/21
05 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в залі суду у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про зобов'язання видати трудову книжку та військовий квиток, -
1. Позиції учасників справи, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області з вимогами про зобов'язання видати трудову книжку та військовий квиток.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що він з лютого 1996 року по червень 2010 року проходив службу в Лисичанському міському управлінні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області на різних посадах. У червні 2010 року припинив службу у відомчій пожежній охороні на посаді заступника начальника Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області у званні підполковника. При звільненні позивач не отримав свою трудову книжку. У зв'язку із сімейними обставинами у червні 2010 року він був змушений виїхати з території України та до 2019 року проживав у Російській Федерації. Повернувшись в Україну, 02.03.2021 позивач письмово звернувся із заявою стосовно призначення пенсії. Однак, отримав відмову № 01/01-434 від 16.03.2021 у зв'язку із необхідністю надання трудової книжки та копії військового квитка. 22.03.2021 позивач вдруге звернувся до начальника Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області та знову отримав відмову. 19.07.2021 на його адресу надійшов лист № 5701-3629/5707/01, з якого вбачається, що позивачу відмовлено у видачі трудової книжки та військового квитка, оскільки архівні матеріали Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області за період до жовтня 2014 року знаходяться та території тимчасово неконтрольованої урядом України у місті Луганську. Враховуючи викладене, позивач просить зобов'язати відповідача видати йому документи: трудову книжку та військовий квиток.
1.2. В судовому засіданні судом було ініційовано питання щодо закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач в судовому засіданні вказав, що він складав присягу при прийнятті на службу цивільного захисту та працював ц державній пожежній охороні.
Представники відповідача в судовому засіданні не заперечували проти закриття провадження у справі.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Позивач у червні 2010 року припинив службу у державній пожежній охороні на посаді заступника начальника Лисичанського міського управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Луганській області у званні підполковника. Вказана обставина визнається у позовній заяві, а також не заперечувалася представниками відповідача, у зв'язку із чим ця обставина не підлягає доказуванню згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
Згідно копій документів, доданих до позовної заяви, позивач ОСОБА_1 був нагороджений 23.01.2003 за відзнаку у пожежній справі у званні майора внутрішньої служби, 28.12.2005 нагрудним знаком за заслуги ІІ ступеня у званні підполковника внутрішньої служби, 11.09.2008 нагрудним знаком за заслуги І ступеня у званні підполковника внутрішньої служби цивільного захисту.
Згідно пояснень позивача та представників відповідача, позивач проходив службу у державній пожежній охороні, складав присягу при прийняття на службу.
2.2. Зміст спірних правовідносин у цій справі зводиться до питання про те, чи зобов'язане Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області видати позивачу його трудову книжку та військовий квиток, які за твердженням позивача необхідні йому для призначення пенсії за вислугою років згідно пункту «г» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3. Релевантні джерела права
3.1. Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
3.2. Згідно ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
3.3. Згідно пункту «г» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Згідно статей 16, 17, 19, 20 Закону України «Про пожежну безпеку» (в редакції, яка була чинною станом на час звільнення позивача з пожежної охорони в червні 2010 року) державна пожежна охорона формується на базі існуючих воєнізованої та професійної пожежної охорони, входить до системи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і здійснює державний пожежний нагляд.
Особам рядового та начальницького складу державної пожежної охорони присвоюються відповідно до чинного законодавства спеціальні звання внутрішньої служби.
Особи рядового та начальницького складу державної пожежної охорони складають присягу, текст якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок та умови проходження служби в державній пожежній охороні регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 14 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМ УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (в редакції, яка була чинною станом на час звільнення позивача з пожежної охорони в червні 2010 року) особам рядового і начальницького складу забороняється займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, а також організовувати страйки та брати у них участь.
3.4. Згідно ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України в редакції, яка є чинною на теперішній час, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 108 вищевказаного Кодексу, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу певного змісту.
3.5. У постанові від 31.10.2018 у справі № 761/33941/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права - трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов'язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
4. Оцінка фактичних обставин справи та аргументів сторін
4.1. Аналіз вищевикладених правових норм Закону України «Про пожежну безпеку» (в редакції, яка була чинною станом на час звільнення позивача з пожежної охорони в червні 2010 року) дозволяє дійти висновку про те, що державна пожежна охорона станом на 2010 рік входила до системи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, особам рядового та начальницького складу цієї охорони присвоювалися спеціальні звання внутрішньої служби, вони складали присягу, їй було заборонено займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, а також організовувати страйки та брати у них участь, а порядок та умови проходження ними служби регламентувався Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Позивач мав спеціальне звання підполковника внутрішньої служби, працював в системі органів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Станом на теперішній час служба цивільного захисту також визначена в якості державної служби особливого характеру.
Даний спір виник після звільнення позивача з посади в органах державної пожежної охорони, однак пов'язаний з вирішенням питань, які стосуються процедури його звільнення з публічної служби, тому, на думку суду, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
4.2. Підводячи підсумок, суд зазначає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, адже цей публічно-правовий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства відповідним окружним адміністративним судом.
Доказів того, що позивач звертався за вирішенням аналогічного спору до адміністративного суду і йому було відмовлено у відкритті провадження або провадження у справі було закрито, до суду надано не було. У зв'язку із цим, закриття провадження в цій цивільній справі не позбавить позивача права на доступ до суду, встановленого законом.
5. Розподіл судових витрат
5.1. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивач має право подати клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.
Керуючись ст.ст. 255, 256, 258, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про зобов'язання видати трудову книжку та військовий квиток.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цього спору належить до юрисдикції адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Д.Б. Баронін