Справа №2-351/2010
Кат.40
(повний текст)
25 червня 2010 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Проценко О.І.
при секретарях - Володіні Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Севастопольське підприємство”Ера” до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та стягнення заборгованості за комунальні послуги,
Позивач Відкрите акціонерне товариство „Севастопольське підприємство”Ера” (далі по тексту - ВАТ „Севастопольське підприємство”Ера” ) звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 та, уточнивши протягом розгляду справи позовні вимоги, просив суд усунути з боку відповідача перешкоди у користуванні власністю, гуртожитком, розташованим у АДРЕСА_1, шляхом його виселення з кімнати № 511, також просив стягнути з відповідача суму заборгованості за комунальні послуги, яка утворилася у результаті невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті комунальних послуг за житло.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог, просила виселити відповідача із займаного ним житлового приміщення, без надання іншого житлового приміщення, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 поселявся у гуртожиток за рішенням адміністрації, на період роботи на підприємстві, проте 03.01.2000 року він був звільнений за власним бажанням, у зв'язку з чим, йому неодноразово пропонувалося у добровільному порядку звільнити кімнату, яку він займає, але незважаючи на це, відповідач до сьогоднішнього часу не виселився, добровільно виселятися не бажає, крім того не вносить оплату за користування житловою кімнатою, заборгованість по якій вже складає 5 362,15 грн. У зв'язку з наведеним, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні погодився часткова, не спростовуючи того факту, що він дійсно не здійснює оплату квартирної платні за зазначений позивачем період, пояснював, що останнім часом у нього не було роботи, а тому він не мав можливості платити за житло, проте він згодний поступово погасити заборгованість. Позовні вимоги у частині виселення його із кімнати гуртожитку не визнав, пояснював, що в нього не має іншого житла, висилятися йому не куди, а тому у задоволенні позову у цієї частині просив суд відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У судовому засіданні судом встановлено, що „Севастопольське підприємство”Ера” є власником житлового приміщення АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності (а.с.17).
Також судом встановлено, що 10.08.1995 року відповідач по справі ОСОБА_1, був прийнятий на роботу слюсарем - монтажником до ВАТ „Севастопольське підприємство”Ера” відповідно до наказу № 89-к (арк.с.18) та за рішенням адміністрації йому у користування була надана кімната 511 у гуртожитку.
Відповідно до п.2 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03.06.1986 року вищезазначеного положення, гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Відповідно до ч.2 п.40 Примірного положення про гуртожитки працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися у гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого житлового приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину.
03.01.2000 року ОСОБА_1 був звільнений Наказом № 1-к від 03.01.2000 року за ст.38 КЗпроП України, а саме за власним бажанням.
У зв'язку із звільненням, відповідач неодноразово повідомлявся адміністрацією підприємства про розірвання правовідносин, які витікають із найму житлового приміщення, та необхідність виселення з гуртожитку. Проте зазначену вимогу ОСОБА_1 не виконав.
Відповідно до ст.826 ЦК у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позову щодо виселення відповідача ОСОБА_1 із кімнати 511 гуртожитку, розташованому у АДРЕСА_1 обґрунтованими, заснованими на вимогах закону, а тому підлягаючими задоволенню, а відповідач виселенню без надання йому іншого житлового приміщення.
Доводи відповідача, щодо відсутності у нього іншого житла, а тому неможливості виселення із гуртожитку, судом не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки є неспроможними та не заснованими на законі. Також судом не можуть бути застосовані правові норми Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, оскільки, як вбачається з ч.4 ст.1 Розділу 1 Закону, він не поширюється на гуртожитки, що на законних підставах знаходяться у приватній власності …
Відповідно до п.18 Примірного положення про гуртожитки робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку зобов'язані: … своєчасно вносити плату за користування житловою площею і за комунальні послуги.
Як встановлено у суді та не оскаржено самим відповідачем, він має заборгованість по комунальних послугах, яка відповідно до довідки-розрахунку за період з 01.04.2004 року по 31.05.2010 року складає суму у розмірі 5 362,15 грн.
Правильність наданого позивачем розрахунку сумнівів у суду не викликає, відповідачем розрахунок оскаржений не був, підтверджень погашення заборгованості, також відповідачем суду не представлено, а тому сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача, підлягають судові витрати, понесені останнім при зверненні з позовом до суду.
На підставі ст.826,391 ЦК України, п.10 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03.06.1986 року, керуючись ст.ст. ст.ст.10,11,209, 212, 214-215 Цивільного процесуального Кодексу України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства „Севастопольське підприємство”Ера” до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.
Усунути для Відкритого акціонерного товариства „Севастопольське підприємство”Ера” перешкоди у користуванні власністю з боку ОСОБА_1, шляхом виселення ОСОБА_1, без надання іншого житлового приміщення, із кімнати 511 гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Ера” суму заборгованості за комунальні послуги за перід з 01.04.2004 року по 31.05.2010 року у розмірі 5 362,15 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Ленінського районного суду м. Севастополя.
Суддя - підпис
Копія вірна:
Суддя Ленінського райсуду
м. Севастополя О.І. Проценко