Справа № 487/9138/21
Провадження № 2/487/3263/21
29.12.2021 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (юридична адреса: м. Миколаїв вул.. Погранична, 9), Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області (місцезнаходження м. Миколаїв пр.. Центральний, 141) про визнання незаконними рішення, дії та бездіяльності посадових осіб органу досудового розслідування та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про визнання незаконними рішення, дії та бездіяльності Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, його службових та посадових осіб, старшого слідчого Белзи А.К. щодо не проведення ним допиту потерпілого в узгодженому з останнім місце, згідно ч.1 ст. 224, Закону України від 13.04.2012 №4651-УІ, здійснення інших, ніж передбачені в ст. 1166 Закону України від 16.01.203 та ст.. 1 Закону України від 01.12.1994 №266/94-ВР процесуальних дій, якими порушені і обмежені конституційні права громадянина України і права людини та відшкодування моральної шкоди у розмірі 237900 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Відповідно до ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Основного Закону).
У відповідності до ч. 1 ст. 19 ЦПК України загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а згідно зі ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданнями кримінального провадження відповідно до частини першої статті 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК).
Пунктом 5 частини першої статі 3 КПК України досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303, 314-316 КПК.
У Рішенні Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6рп/2001 роз'яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.
Таким чином, оскарження рішень, дії або бездіяльності слідчих під час вчинення діянь, пов'язаних із досудовим розслідуванням злочинів, має відбуватися виключно за правилами, встановленими КПК.
Оскільки спір у цій справі виник у зв'язку з протиправними, на переконання ОСОБА_2 , рішеннями, діями та бездіяльністю посадових та службових осіб органу ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, вчинених або не вчинених останніми у рамках кримінального провадження №12020150020003290, перевірка правомірності таких діянь, з огляду на положення статті 19 ЦПК України, знаходиться поза межами юрисдикції загальних судів, адже їх оскарження має здійснюватися у порядку, встановленому КПК.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вивчивши позовну заяву, матеріали, які додаються до неї, та з урахуванням викладених позовних вимог, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання незаконними рішення, дії та бездіяльності посадових осіб органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, його службових та посадових осіб, старшого слідчого Белзи А.К. щодо не проведення ним допиту потерпілого в узгодженому з останнім місце, згідно ч.1 ст. 224, Закону України від 13.04.2012 №4651-УІ, здійснення інших, ніж передбачені в ст. 1166 Закону України від 16.01.203 та ст.. 1 Закону України від 01.12.1994 №266/94-ВР процесуальних дій, якими порушені і обмежені конституційні права громадянина України і права людини, у зв'язку з тим, що згідно п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позовна заява в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди подана з додержанням вимог статей 175, 177 ЦПК України.
Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід прийняти до розгляду в порядку спрощеного провадження та відкрити провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (викликом) сторін.
Крім того, позивач просив про витребування у відповідача належним чином посвідчені копії його заяв, матеріали кримінальних проваджень №12020150020003290; №12020155020000310, протоколи, постанови, заяви, листи-відповіді - повідомлення і - відписки, як форму прийнятого процесуального рішення і повідомлення про прийняте процесуальне рішення, оформлене постановою.
Згідно ч.1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте, позивачем не конкретизовано, які саме докази він просить витребувати, в матеріалах якого кримінального провадження вони знаходяться, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
За наведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 186 ч.1 п.1, 178, 187, 190, 191, 196, 274-279 ЦПК України, -
У відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про визнання незаконними рішення, дії та бездіяльності посадових осіб органу досудового розслідування - відмовити.
Прийняти до розгляду цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, Головного управління Державної казначейської служби в Миколаївській області про відшкодування моральної шкоди.
Призначити справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив,яка має відповідати вимогам частини третьої п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п'ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 279 ЦПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1412/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала в частині порушення правил підсудності та відмови у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.М. Афоніна