Справа № 127/26372/21
Провадження № 2/127/4410/21
04 січня 2022 рокумісто Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позов мотивований тим, що 20.07.2010 року між позивачем та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 20.07.2010 року зроблено відповідний актовий запис за №1293. Від шлюбу подружжя має малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю. Одруження виявилося не вдалим через несумісність характерів та відмінність поглядів на відносини подружжя, небажання відповідача піклуватися про матеріальне забезпечення сім'ї та підтримання сімейних стосунків. Більше 6 місяців подружжя спільно не проживає. На думку позивача подальше існування шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам, шлюб носить формальний характер. Враховуючи наведені обставини позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач 03.11.2021 року надав до суду відзив на позов, в якому проти розірвання шлюбу з позивачем не заперечив, вважав, що можливості збереження сім'ї вичерпані.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом встановлено, що 20.07.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 20.07.2010 року зроблено відповідний актовий запис за №1293 (а.с.6).
Під час шлюбу у подружжя народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).
Відносини подружжя погіршилися, спільне проживання припинено, примирення неможливе.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно із ст. 112 СК України визначено, що суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, з контексту вищевказаних правових норм випливає, що кожен із подружжя має право на розірвання шлюбу. Примушування до збереження шлюбу є порушенням права чоловіка або дружини. Відповідно, шлюбні відносини формуються на вільному волевиявленні двох сторін.
Згідно п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України (254к/96-ВР) охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Судом встановлено, що шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично розпався, позивач наполягає на його розірванні, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, подана до суду позовна заява відповідає дійсній волі позивача та відповідача, їх бажання розірвати шлюб є істинним та добровільним, тому шлюб між сторонами слід розірвати, а позов - задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України з огляду на визнання позову відповідачем суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, а інші 50 відсотків судового збору, що сплачені позивачем при зверненні до суду з позовом, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 112, 113 СК України, ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 20.07.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 20.07.2010 року зроблено відповідний актовий запис за №1293.
Після державної реєстрації розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 454 гривень судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 454 гривень судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №0.0.2285213533.1 від 30.09.2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: