Справа № 522/2012/21
Провадження № 2/522/5410/21
17 грудня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Гаркуші Є. О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Боличевського С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання боргу таким, що безпідставно нарахований, відновлення становища, яке існувало до порушення, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання боргу таким, що безпідставно нарахований, відновлення становища, яке існувало до порушення.
В обґрунтування позову зазначила, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_1 . В її квартирі відсутній прилад обліку води, тому нарахування за надання послуг з водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем за нормами водоспоживання для населення із розрахунку на одного мешканця житлового будинку квартирного типу відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.02.2010 № 30 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.02.1992 року № 63 «Про впорядкування експлуатації та користування системами комунального водопроводу та каналізації м. Одеси».
Указує, що за відсутності приладу обліку води у квартирі, розмір щомісячної плати за надання послуг водопостачання та водовідведення розраховується відповідачем шляхом множення постійної величини середньомісячної норми водоспоживання на 1 мешканця житлового будинку (в залежності від найменування об'єкту витрати води, згідно з додатком до рішення від 25.02.2010 № 30) на тариф у відповідному місяці. Норма водоспоживання на кожного споживача (1 мешканця окремої квартири) визначається в залежності від найменування об'єкта витрати води, а саме, житлового будинку квартирного типу чи гуртожитку, при збільшенні середньомісячної норми водоспоживання, відповідно і підвищується розмір щомісячної плати.
Зазначає, що до набрання чинності рішенням від 25.02.2010 № 30, житловий будинок квартирного типу, в якому вона проживає, був визначений як об'єкт витрати води з водопроводом, каналізацією та ваннами з газовими водонагрівачами, з нормами витрати води на 1 мешканця: середньомісячна норма - на рівні 5,783 куб.м. та добова норма - 190 літрів.
Після набрання чинності рішенням від 25.02.2010 № 30 з додатком та обстеження квартири позивача, відповідачем встановлено, що згідно з пунктом 6 Додатку до рішення від 25.02.2010 № 30, житловий будинок АДРЕСА_1 належить до житлових будинків квартирного типу з водопроводом, каналізацією та ваннами з газовими водонагрівачами, тобто є об'єктом витрати води № 6, для якого середньомісячна норма витрат води на 1 мешканця визначена на рівні 5,783 куб. м., на підставі чого з 25.02.2010 по 01.07.2018 відповідачем щомісяця нараховувалася плата за надані ним послуги за адресою позивача із розрахунку 5,783 куб. м. на 1 мешканця. Однак, з 01 липня 2018 року відповідачем, одночасно з підвищенням тарифу, збільшено середньомісячну норму витрати води на 1 мешкання з 5,783 куб. м. до 7,610 куб. м., з чим позивач не погоджується, вважає, що дії відповідача щодо збільшення норми водоспоживання є протиправними та такими, що порушують її права як споживача, оскільки будинок АДРЕСА_1 є об'єктом витрати води № 6, з нормою витрати води на 1 мешканця на рівні: середньомісячна - 5,783 куб. м., добова - 190 л., у відповідача були відсутні підстави для збільшення середньомісячної норми витрати води за адресою позивача, оскільки ніяких переобладнань або заміни газового водонагрівача на швидкодіючий позивачем не проводилося, а застосування неоднакових норм водоспоживання для позивача в порівнянні з іншими мешканцями при однакових умовах водоспоживання в квартирах без приладів обліку води є протиправним і нав'язує їй такі умови одержання послуг, які ставлять її як споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами при наданні послуги, від якої вона не може відмовитись та може одержати лише у одного виконавця - у відповідача.
Указує, що відповідачем безпідставно були нав'язані їй такі умови одержання послуг, через які вона щомісяця повинна переплачувати по збільшеній нормі водоспоживання, з огляду на що за період з 01.07.2018 по 01.01.2021 відповідачем нараховано борг у розмірі 1 626,96 грн, що зумовило припинення нарахування їй субсидій на оплату комунальних послуг з 01 травня 2019 року.
Зазначає, що протиправні дії відповідача порушують її права споживача комунальних послуг водопостачання та водовідведення, а тому, підлягає відновленню становище, яке існувало до порушення.
Указує, що за період з 01.08.2018 по 01.02.2021 нею сплачено кошти у розмірі 3 965,07 грн, що свідчить про відсутність у неї заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення.
Окрім того указує, що з серпня 2018 року вона неодноразово зверталася до відповідача з письмовими заявами про повернення для її квартири середньомісячної норми витрати води на попередньому рівні - 5,783 куб. м., на які відповіді не отримала. У лютому 2019 року позивач отримала відповідь від Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 14.12.2018 № Р-2455, з якої вона довідалася, що збільшення норми водоспоживання за її адресою з 01 липня 2018 року викликано тим, що вона, начебто, 27.07.2018 звернулася до абонентського відділу Приморського району та повідомила, що у її квартирі встановлена швидкодіюча газова колонка, у зв'язку з чим за її адресою було змінено ступінь благоустрою, з чим позивач не погоджується та вважає указане таким, що не підтверджене жодним доказом, а висновки відповідача щодо встановлення швидкодіючої газової колонки такими, які не можуть бути підставою для збільшення норми водоспоживання у її квартирі. Факт заміни газового водонагрівача на будь-якій інший газовий водонагрівач в квартирі без лічильника води у житловому будинку з газовими водонагрівачами не може змінити найменування такого об'єкта витрати води № 6 на інше найменування, і відповідно не може бути підставою для зміни нормативу водоспоживання.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просила суд визнати дії відповідача щодо зміни з 01 липня 2018 року за її адресою середньомісячної норми водоспоживання, затвердженої рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.02.2010 року № 30 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.02.1992 року № 63 «Про впорядкування експлуатації та користування системами комунального водопроводу та каналізації м. Одеси» для житлових будинків квартирного типу з водопроводом, каналізацією та ваннами з газовими водонагрівачами, з 5,783 куб. м. на 7, 610 куб. м. на 1 мешканця протиправними; визнати дії відповідача щодо нарахування щомісячної плати за надання послуг водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2018 року по теперішній час за адресою позивача із розрахунку середньомісячної норми водоспоживання 7, 610 куб. м. замість норми 5,783 куб. м. на 1 мешканця протиправними; визнати відсутність заборгованості у позивача ОСОБА_1 перед ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.02.2021; зобов'язати ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» відновити становище, яке існувало до порушення, а саме, встановити середньомісячну норму водоспоживання за адресою позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 на попередньому рівні - 5,783 куб. м. на 1 мешканця об'єкта витрати води № 6, яка була визначена за адресою позивача до 01 липня 2018 року згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.02.2010 року № 30 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.02.1992 року № 63 «Про впорядкування експлуатації та користування системами комунального водопроводу та каналізації м. Одеси»; зобов'язати ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» провести перерахунок плати за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 1 липня 2018 року по теперішній час позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 із розрахунку середньомісячної норми водоспоживання 5,783 куб. м. на 1 мешканця, з урахуванням наданих субсидій.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження.
11 березня 2021 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» - Михайлової А. О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначила, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 на підставі укладеного договору про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води №17597/4 від 29.12.2008. Нарахування здійснюються за нормативними показниками та відповідно до діючих тарифів.
Зазначила, що 23.07.2018 на прийомі в абонентському відділі Приморського району позивач повідомила, що в неї встановлена швидкодіюча газова колонка, після чого 26.11.2018 проведено обстеження квартири позивача, під час якого встановлено, що квартира АДРЕСА_1 обладнана такими комунальними зручностями: водопровід, каналізація, ванна, швидкодіючий водонагрівач (газова колонка), у зв'язку із чим, норма водоспоживання приведена у відповідність до рішення і становить 7,610 м.куб. холодної води на одну людину на місяць. Указувала, що нормативи питного водопостачання використовуються для визначення обсягів постачання питної води у разі відсутності або тимчасової несправності засобів обліку споживання питної води. Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.09.2005 № 148 затверджено Методику визначення нормативів питного водопостачання населення. Дана методика призначена для визначення науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання населення у конкретних населених пунктах з метою встановлення необхідних обсягів постачання питної води, а також для планування господарської діяльності підприємств питного водопостачання. Нормативи (норми) споживання води встановлені рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.02.1992 № 63 «Про впорядкування експлуатації та користування системами комунального водопроводу та каналізації м. Одеси» відповідно до ступеню благоустрою об'єкта водопостачання. Так, додаток до рішення містить значний перелік об'єктів витрат води виходячи зі ступеню благоустрою житла із зазначенням до кожного з них середньомісячних норм витрат води в метрах кубічних на одного мешканця. Оскільки у рішенні зазначені лише найбільш поширені джерела гарячої води, а саме: газові водонагрівачі, швидкодіючі водонагрівачі з багатоточечним водорозбором та центральне гаряче водопостачання, відповідачем при визначенні ступеню благоустрою та встановленні норми водоспоживання враховується функціональність приладів та джерело гарячої води. Одноточковий проточний газовий водонагрівач застосовується при кількості точок водорозбору не більше двох, що знаходяться в безпосередній близькості від водонагрівача. Багатоточечний проточний водонагрівач застосовується до п'яти точок водорозбору, розташованих на віддалі від газового приладу. Пунктом 7 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.02.1992 р. № 63 «Про впорядкування експлуатації та користування системами комунального водопроводу та каналізації м. Одеси» встановлені норми водоспоживання з ступенем благоустрою - водопроводом, каналізацією та ваннами, з швидкодіючими водонагрівачами та багатоточковим водорозбором. Актом від 23.02.2019 № 1566 повторно підтверджено, що квартира самостійна з одним вводом холодної води, гаряче водопостачання здійснюється багатоточечним водорозбором: кухня, ванна, умивальник, тому зміна норми водоспоживання є правомірною. На підставі наведеного просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
16 березня 2021 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла письмова відповідь на відзив із посиланням на те, що факти, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки укладенню 29.12.2008 договору №17597/4 про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води мало передувати обстеження квартири, однак, відповідачем акта обстеження її квартири від 2008 року, як і самого договору не надано, а на момент укладання у 2008 році вищевказаного договору у квартирі позивача вже була встановлена газова колонка. Указує, що зміна норм водопостачання відбулась у липні 2018 року, а акт обстеження складено лише 26.11.2018, тому підстав для зміни норми водопостачання у відповідача не було, а факт звернення позивача до абонентського відділу не підтвердженого належними доказами.
12 квітня 2021 року від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» - Михайлової А. О. до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких остання підтримала свої заперечення на позовну заяву та зазначила, що нарахування за адресою позивача були приведені у відповідність до норм чинного законодавства та з урахуванням встановленого актом обстеження ступеню благоустрою квартири позивача.
Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання, призначене на 16.12.2021, не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та її представника, пояснення представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (надалі - Закон) регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно ч. 3 ст. 5 цього Закону захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону нечесна підприємницька практика забороняється.
Пунктом 3 частини 1 статті 21 Закону передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання холодної води та водовідведення, що надаються відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 .
01 липня 2008 року між ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» (виконавець) та ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір про надання послуг постачання холодної води та водовідведення, водовідведення гарячої води № 17397/4, відповідно до пункту 1.1 якого виконавець надає споживачеві послуги з постачання холодної води у відповідності до ДСТУ 2874-82, водовідведення, а також (при наявності підключення до централізованого гарячого водопостачання) водовідведення гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 2.1 договору, розрахунок обсягів спожитої холодної води здійснюється за показниками приладів обліку води. У разі відсутності приладів обліку води, розрахунок послуг водокористування тимчасово здійснюється по нормативам (нормам), затвердженим рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради.
У квартирі АДРЕСА_1 відсутній прилад обліку води, що не заперечується сторонами.
Як встановлено судом, 26.11.2018 філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» у споживача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 ) проведено обстеження квартири, про що складено акт № 10937 від 26.11.2018.
При обстеженні ступеню благоустрою квартири ОСОБА_1 філією «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» встановлено, що водопостачання відбувається одним вводом холодної води з багатоточковим водорозбором: в кухні - мийка (холодна та гаряча вода), в санвузлі - унітаз, умивальник (холодна та гаряча вода), ванна (холодна та гаряча вода); підігрівання води відбувається від газової колонки з багатоточковим розбором.
Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення врегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі - Правила).
Згідно п. 11 Правил плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності за нормативами (нормами) споживання у т.ч. у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу).
Відповідно до п. 21 вказаних Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 630 від 21.07.2005 точка розбору - місце розташування водорозбірних кранів або змішувачів холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу).
Пунктом 3.12 ДБН В.2.5-64:2012 встановлено, що водорозбірний вузол це вузол, який має декілька відгалужень. Зі змісту п. 5.2 ДБН В.2.5-64:2012 слідує, що кожний санітарно-технічний прилад є окремою точкою водорозбору.
Одноточковий проточний газовий водонагрівач застосовується при кількості точок водорозбору не більше двох, що знаходяться в безпосередній близькості від водонагрівача. Багатоточечний проточний водонагрівач застосовується до п'яти точок водорозбору, розташованих на віддалі від газового приладу.
При визначенні ступеню благоустрою та встановленні норми водоспоживання враховується функціональність приладів, що є джерелом гарячої води, а також кількість точок водорозбору. Ступінь благоустрою житла встановлюється за результатами здійсненого обстеження, за результатами якого складається відповідний акт.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 «Про внесення доповнень до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.02.1992 року № 63 «Про впорядкування експлуатації та користування системами комунального водопроводу та каналізації м. Одеси» від 25.02.2010 затверджено норми водопоспоживання для населення.
Згідно з пунктом 6 додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010, норми водоспоживання для населення з водопроводом, каналізацією та ваннами, з газовими водонагрівачами на 1 мешканця становить 190 л/добу, середньомісячна норма витрати води на одного мешканця становить 5, 786 куб. м.
Відповідно до пункту 7 додатку до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 30 від 25.02.2010, норми водоспоживання для населення з водопроводом, каналізацією та ваннами, з швидкодіючими водонагрівачами та багатоточечним водорозбіром на 1 мешканця становить 250 л/добу, середньомісячна норма витрати води на одного мешканця становить 7, 610 куб. м.
Згідно вказаних норм ОСОБА_1 відповідачем встановлено об'єм водоспоживання на одну особу у розмірі 7,610 куб. м.
Згідно з актом № 10937 від 26.11.2018, складеним відповідачем на підставі обстеження квартири позивача на предмет водопостачання та ступеня благоустрою житла, водопостачання відбувається одним вводом холодної води з багатоточковим водорозбором: в кухні - мийка (холодна та гаряча вода), в санвузлі - унітаз, умивальник (холодна та гаряча вода), ванна (холодна та гаряча вода); підігрівання води відбувається від газової колонки з багатоточковим розбором.
Даний акт є чинним, складений уповноваженою особою та не спростований позивачем.
Аналогічні умови водопостачання в квартирі споживача ОСОБА_1 встановлені актами обстеження від 23.02.2019 № 1566, від 22.03.2019 № 2185/1г та від 18.09.2020 № 7283.
Враховуючи, що ступінь благоустрою житла споживача ОСОБА_1 відповідає ступеню благоустрою житла, зазначеному у п. 7 рішення виконкому, для якого встановлена середньомісячна норма витрат води у розмірі 7,610 куб. м. на одну особу, відповідачем обґрунтовано встановлена відповідна норма водоспоживання.
Доказів, які б свідчили, що у квартирі позивача встановлено інший ступінь благоустрою, матеріали справи не містять.
При цьому, додані позивачем до позовної заяви світлини газової колонки не спростовують встановлений відповідачем ступінь благоустрою житла та не впливають на правомірність дій відповідача по встановленню середньомісячної норми витрат води.
Разом з тим, як встановлено судом, збільшення відповідачем норми водоспоживання за адресою позивача відбулося з липня 2018 року із посиланням на те, що 27.07.2018 позивач особисто звернулася до абонентського відділу Приморського району та повідомила, що в її квартирі встановлена швидкодіюча газова колонка. Проте, факт такого звернення позивача відповідачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, заперечується позивачем та без встановлення у визначений законодавством спосіб відповідного ступеню благоустрою житла не є достатньою підставою для збільшення норми водоспоживання.
При цьому, факт того, що ступінь благоустрою житла споживача ОСОБА_1 , який відповідає ступеню благоустрою житла, зазначеному у п. 7 рішення виконкому, встановлено лише 26.11.2018, про що складено акт № 10937, тому дії відповідача щодо нарахування щомісячної плати за надання послуг водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2018 року по 26 листопада 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 із розрахунку середньомісячної норми водоспоживання 7,610 куб. м. замість норми 5,783 куб. м. на одного мешканця слід визнати неправомірними та зобов'язати відповідача провести перерахунок плати за надані послуги водопостачання та водовідведення за указаний період із розрахунку середньомісячної норми водоспоживання 5,783 куб. м. на одного мешканця, з урахуванням наданих субсидій.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв'язку з їх недоведеністю.
В свою чергу, посилання позивача на ту обставину, що іншим споживачам, зокрема мешканцям квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , встановлені менші норми споживання води, на думку суду, не може вважатися підставою для корегування цих норм в бік зменшення для споживача ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять доказів дослідження відповідачем умов водопостачання для мешканців зазначених сусідніх квартири та правильності застосування відносно цих споживачів норм витрат води.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 263, 265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про захист прав споживачів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання боргу таким, що безпідставно нарахований, відновлення становища, яке існувало до порушення - задовольнити частково.
Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» щодо нарахування щомісячної плати за надання послуг водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2018 року по 26 листопада 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 із розрахунку середньомісячної норми водоспоживання 7,610 куб. м. замість норми 5,783 куб. м. на одного мешканця - неправомірними.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» провести перерахунок плати за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 липня 2018 року по 26 листопада 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 із розрахунку середньомісячної норми водоспоживання 5,783 куб. м. на одного мешканця, з урахуванням наданих субсидій.
У решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал», м. Одеса, вул. Басейна буд. 5, код ЄДРПОУ 26472133.
Суддя Т. Ю. Федчишена