Справа № 504/4592/21
Номер провадження 3/504/20/22
05.01.2022смт.Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з в/ч НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павловичі Овруцького району Житомирської області, громадянина України, командира мінометної батареї 2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області 25.06.2010р., ІПН НОМЕР_3 ;
за ст.172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
01.10.2021р. ТВО командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , було складено протокол про адміністративне правопорушення №90/1779, згідно якого 29.09.2021р. майор ОСОБА_3 , тимчасово виконуючий обов'язки командира 2 механізованого батальйону віддав наказ командиру мінометної батареї 2 механізованого батальйону лейтенанту ОСОБА_1 організувати переведення техніки та озброєння на зимовий період експлуатації до 28.10.2021 року.
29.10.2021р. близько 15 год. майор ОСОБА_3 , тимчасово виконуючий обов'язки командира 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , під час здійснення перевірки переведення техніки та озброєння на зимовий період експлуатації в мінометній батареї 2 механізованого батальйону було виявлено не повне виконання переводу техніки, а саме ряд недоліків: не злита вода, не вимита техніка та не пофарбована, не отримано мастило, паливо.
Відповідно до статей 35, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
Накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Військовослужбовець після отримання наказу відповідаю «Слухаюсь» і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
Тим самим командир мінометної батареї 2 механізованого батальйону лейтенант ОСОБА_1 не виконав поставлене завдання, чим порушив вимоги статей 35, 37 розділу 1 частини 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 розділу 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та військове адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Згідно вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, частина 2 ст.172-15 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті (недбале ставлення військової службової особи до військової служби), вчинене в умовах особливого періоду.
Разом з тим, не є зрозумілим у зв'язку з чим дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковані саме за ч.2 ст.172-15 КУпАП, тобто вчинення правопорушення в умовах особливого періоду. Виклад суті правопорушення, згідно протоколу, не містить зазначення про дію особливого періоду, а до матеріалів справи не додано жодного доказу для підтвердження цього.
Згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, збирати докази.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.7, 10, 13, 221, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан