ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 грудня 2021 року Справа № 923/1343/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Крутьковій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРАНІТ", м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 00292333,
до: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Херсон, код ЄДРПОУ 31918234,
про стягнення 494639,13 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - адвокат Тригуб В.І.;
від відповідача - адвокат Сергет Ю.В.
Судове засідання проводиться в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" та у відповідності до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть спору: 11 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Граніт" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" 494639,13 грн заборгованості. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов Договору № 46 від 29.10.2020, в частині проведення розрахунків за поставлений товар.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2019, визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2021 року заяву ТОВ "Смарт Граніт" про забезпечення доказів прийнято до розгляду та призначено судове засідання з розгляду вказаної заяви на 18 жовтня 2021 року о 14:30 год.
Ухвалою від 18 жовтня 2021 року суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про забезпечення доказів (Вх. № 3168/21 від 11.10.2021).
Ухвалою від 18 жовтня 2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1343/21 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Цією ж ухвалою суд запропонував учасникам провадження у встановлені строки надати до суду: відповідачу відзив на позовну заяву та належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, позивачу відповідь на відзив відповідача.
29 жовтня 2021 року до суду від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" заявлені вимоги не визнало та вказало, що позивач не дотримався умов пунктів 4.2. та 4.3. договору, за якими обов'язок постачальника з передачі товару є виконаним з моменту передачі товару та супровідних документів на такий товар, в тому числі і документів про якість товару. Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази передачі документів про якість товару, що унеможливлює встановлення дати прострочення оплати, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Вказаний відзив відповідача суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У зв'язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов'язків, з метою повного, об'єктивного, всебічного розгляду справи, для повторного виклику відповідача, у підготовчому засіданні 16.11.2021 оголошено перерву до 11:00 год. 07.12.2021.
17 листопада 2021 року до суду від ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" у справі надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем спростовуються твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Так позивач вказує, що обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого йому товару виникає в силу закону та не залежить від факту виставлення позивачем - постачальником рахунку - фактури на оплату вартості здійсненої поставки товару. Разом з тим вказує, що позивач з метою отримання інформації про розрахунки за поставлений товар направив відповідачу лист, який отримано останнім.
Вказану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
22 листопада 2021 року до суду від відповідача у справі надійшли заперечення, в яких відповідач додатково обґрунтовує свою позицію викладену у відзиві на позовну заяву. Зазначає, що оскільки позивачем не було виконано умови договору щодо (надання) направлення усіх документів зазначених у договорі, у зв'язку з чим на думку відповідача у останнього не виник обов'язок з оплати товару. За твердженням відповідача, позивачем передчасно заявлено позовні вимоги.
Вказане заперечення суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою від 07 грудня 2021 року суд відмовив представнику ТОВ "Смарт Граніт" у задоволенні усного клопотання про витребування доказів.
Ухвалою від 07 грудня 2021 року суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1343/21 та призначив справу № 923/1343/21 до судового розгляду по суті на 29 грудня 2021 року.
Представник позивача у судовому засіданні 29.12.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні 29.12.2021 позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення тим, які викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
У судовому засіданні 29.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про орієнтований час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,
Матеріали справи свідчать, що 29.10.2020 між Акціонерним товариством "Запоріжнерудпром" правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРАНІТ" (надалі - позивач або постачальник) і Дочірнім підприємством "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - відповідач або покупець) був укладений договір № 46 «купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою)» (надалі - Договір) (т.1 а.с. 8-11).
Відповідно до умов Договору, які впливають на вирішення спору, судом встановлено наступне:
- Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити наступні товари: Код ДК 021:2015 14210000-6 Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (Відсів гранітний) (пісок з відсівів дроблений фр. 0-5 мм (надалі - Товар) (пункт 1.1.),
- в пункті 1.2. зазначена кількість товару, що підлягає поставці - 2000,00 (т),
- обсяги придбання товарів можуть бути зменшені залежно від поточних потреб замовника (пункт 1.3.),
- Постачальник повинен підтвердити якість Товару супровідними документами, а саме: паспорт якості Товару від виробника та сертифікат відповідності, виданий органом оцінки відповідності (пункт 2.2.),
- ціна Договору - 595800,00 грн (пункт 3.1.),
- розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом: оплати Покупцем рахунку Постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору, проте у будь-якому випадку після отримання Покупцем повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі (пункт 4.1.),
- рахунок приймається до оплати при отриманні Товару та всіх документів, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ Покупця, який безпосередньо отримав партію Товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду Товару постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів (у тому числі електронних) Постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати) (пункт 4.2.),
- сторони свідчать, що Покупець зобов'язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар протягом 30-60 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору, проте в будь-якому випадку лише після отримання повного розрахунку від Замовника на відповідні цілі. У випадку затримки Постачальником передачі повного пакету документів, визначених Договором цінним листом з описом вкладення Покупцю, обов'язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання Постачальником взятих на себе зобов'язань (пункт 4.3.),
- після передачі Товару та виконання обов'язку з поставки уповноважена Покупцем особа підписує видаткові накладні на отриманий товар та передає їх Постачальнику. Обов'язок з поставки є виконаним в момент передачі Товару та надання документів, зазначених в п. 4.2. Договору (пункт 5.3.),
- Датою передачі Товару від Продавця Покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на Товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально - відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами та виконання Постачальником умов договору (пункт 5.4.).
За твердженням позивача, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на умовах DDP- склад покупця за письмовою заявкою відповідача, на загальну суму 494693,13 грн.
Позивач вказує, що зазначений вище товар було прийнято відповідачем, що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними та залізничними накладними.
За твердженням позивача, з метою отримання інформації про отримання відповідачем розрахунку від замовника, позивач направив ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" лист № 606 від 04.08.2021 з проханням проінформувати про надходження фінансування від замовника та надати графік оплати заборгованості. Аналогічний лист було направлено на адресу відповідача 11.08.2021, на який відповідач повідомив позивача про наявність у замовника великої кількості заборгованості замовників перед відповідачем за виконанні роботи.
Проте, всупереч договірним зобов'язанням відповідач оплату за отриманий товар у встановлені Договором строки не провів, за розрахунками позивача, сума заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар становить 494693,13 грн.
На підтвердження своїх тверджень, позивачем додано до матеріалів позовної заяви копії наступних документів: договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 46 від 29.10.2020, додаткова угода № 2 від 30.12.2020, заявки відповідача № 07-04/161, № 07-04/191, № 07-04/264, залізничні накладні № 45074713, 45349982, 45674397, 45718475, видаткові накладні № 533, 601, 777, 787, паспорти якості від 19.02.202, 28.02.2021, 10.03.2021, 11.03.2021, рахунки на оплату № 148 від 19.02.2021, № 167 від 28.02.2021, №221 від 10.03.2021, № 223 від 11.03.2021, листа № 605 від 04.08.2021 з доказами відправки, лист № 606 від 04.08.2021 з доказами відправки, відповідь № 3/8-10/2333 від 11.08.2021.
Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов'язання, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 494693,13 грн заборгованості.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРАНІТ" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі укладений договір, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу.
За приписами статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов укладеного договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 46 від 29.10.2020 за заявками ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" № 07-04/161 від 15.02.2021, № 07-04/191 від 25.02.2021, № 07-04/264 від 09.03.2021 поставлено повар згідно зазначеного договору.
Як свідчать матеріали справи ТОВ "СМАРТ ГРАНІТ" на виконання умов Договору поставлено ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" товар за наступними видатковими накладними, які підписані обома сторонами без будь-яких претензій і зауважень:
- видаткова накладна № 533 від 19 лютого 2021 року, поставлено товар на загальну суму 98630,78 грн;
- видаткова накладна № 601 від 28 лютого 2021 року, поставлено товар на загальну суму 197945,66 грн;
- видаткова накладна № 777 від 10 березня 2021 року, поставлено товар на загальну суму 119411,64 грн;
- видаткова накладна №787 від 11 березня 2021 року, поставлено товар на загальну суму 78705,07 грн.
Факт поставки позивачем товару відповідачу також підтверджується доданими до матеріалів справи залізничними накладними № 45074713 від 19.02.2021, № 45349982 від 28.02.2021, № 45674397 від 10.03.2021 та № 45718475 від 11.03.2021
Позивачем виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату товару згідно Договору:
- рахунок на оплату № 148 від 19.02.2021 на загальну суму 98630,76 грн;
- рахунок на оплату № 167 від 28.02.2021 на загальну суму 197945,66 грн;
- рахунок на оплату № 221 від 10.03.2021 на загальну суму 119411,64 грн;
- рахунок на оплату № 223 від 11.03.2021 на загальну суму 98630,7 6грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 494693,13 грн.
Судом також враховано, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт поставки позивачем товару.
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, мають ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
Водночас, суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб'єктивних, але і об'єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.
У свою чергу, відповідач не надав доказів існування об'єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач несумлінно поставився до виконання зобов'язання з оплати товару, проявив необачність стосовно виконання, а тому його дії є несправедливими та недобросовісними по відношенню до позивача.
Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 494693,13 грн, відповідачем суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо тверджень відповідача стосовно відстрочення обов'язку оплати покупця до передачі постачальником повного пакету документів, судом встановлено наступне.
Умовами укладеного договору, сторони визначили (серед інших умов): предмет договору (гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (відсів гранітний), в кількості 2000,00 т.), вартість товару (595800,00 грн), зазначивши, що обсяги придбання товару можуть бути зменшені залежно від потреб замовника, та порядок розрахунків (протягом 30-60 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач товар отримав, заперечень щодо кількості та вартості поставленого товару не надав. Доказів наявності розбіжностей щодо кількісних та якісних показників поставленого товару відповідачем суду також не надано.
Матеріали справи містять паспорт на поставлений товар, крім того, як слідує з залізничних накладних № 45074713, № 45349982, № 45674397, 45718475 (т.1 а.с. 6-19) в графі 9 документи, що додані відправником зазначено відомість вагонів, паспорт якості, протокол радіаційного обстеження.
Отже, доводи відповідача про недотримання позивачем умов договору, а саме ненадання документів про якість товару, що у відповідності до умов укладеного договору унеможливлює встановлення дати прострочення оплати, суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки при підписанні видаткових накладних відповідач підтвердив отримання повного пакету документів, передбаченого Договором, за яким здійснюється поставка, що відображено у самих видаткових накладних. Крім того, листом №3/8-10/2333 від 11.08.2021 відповідач підтвердив існування заборгованості перед позивачем та вказав про погашення заборгованості за Договором від 29.10.2020 № 46.
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (ч. 1, ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України).
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 494693,13 грн. за Договором, а тому відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов'язання розрахуватись за отриманий товар.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №910/14263/13.
Таким чином, відповідач отримав від позивача всі необхідні документи, які підтверджують належну якість товару, і саме на підставі цих документів, визнавши їх відповідність, уклав договір купівлі-продажу.
Поряд з цим, при підписанні видаткових накладних відповідач підтвердив отримання повного пакету документів, передбаченого договором, за яким здійснюється поставка, що відображено у самих примірниках видаткових накладних.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором у розмірі 494693,13 грн. є доведеними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на позовну заяву та запереченнях в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73036, місто Херсон, вул. Поповича, будинок 23, код ЄДРПОУ 31918234) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГРАНІТ" (69014, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Краснова Миколи, будинок 12-А, код ЄДРПОУ 00292333) суму боргу у розмірі 494639,13 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 7419,59 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.01.2022.
Суддя С.В. Нікітенко