04.01.2022м. СумиСправа № 920/1163/21
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр»
до - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,
про стягнення 61955 грн 90 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач 28.10.2021 звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 61955 грн 90 коп., з яких: 58 800 грн. 26 коп. основного боргу, 2211 грн. 65 коп. пені, 402 грн. 39 коп. - 3% річних, 541 грн. 50 коп. інфляційних витрат, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 164 від 02.06.2021 (надалі - Договір).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено товар (абразивні вироби) по Договору, відповідачем товар було прийнято, однак за нього сплачено не було, що є порушенням п. 3.2 Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних збитків.
Ухвалою суду від 01.11.2021 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.
26.11.2021 від відповідача до суду надійшов відзив №6083 від 26.11.2021 (вх. №4211), в якому відповідач просить суд закрити провадження в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 58800 грн. 36 коп., оскільки зазначена сума сплачена ним в повному обсязі. Крім того, зважаючи на те, що позивачем не надано суду доказів належного виконання зобов'язань щодо поставки товару та виставлення рахунку на оплату як умови для виконання позивачем грошового зобов'язання, вважає вимоги щодо стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних необґрунтованими та просить в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ухвали суду від 01.12.2021 у справі №920/1163/21 розгляд справи відкладено на 04.01.2022 без проведення судового засідання.
07.12.2021 від позивача до суду надійшла відповідь №114 від 03.12.2021 на відзив, в якій позивач підтвердив факт сплати відповідачем суми основного боргу, проте заперечував факт дострокового виконання відповідачем зобов'язань по договору щодо внесення оплати за поставлений товар, оскільки порядок оплати, визначений сторонами у п. 3.2. Договору, відповідачем порушено, а отже штрафні санкції нараховані позивачем правомірно.
Відповідачем, у свою чергу, 31.12.2021 до суду надано заперечення №6719 від 30.12.2021 (вх. №10657/21), в яких він просить суд закрити провадження у справі частині стягнення основного боргу та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, оскільки позивачем не було надано відповідачу рахунків для оплати та документів на товар.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
02.06.2021 між сторонами було укладено договір поставки №164 (а.с.10-16). Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (постачальник) бере на себе зобов'язання за замовленням відповідача (покупця) поставити абразивні вироби (товар) належної якості, а відповідач - прийняти цей товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Зі змісту п. 1.2. Договору вбачається, що кількість та вартість товару, визначена у Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною його частиною.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна Договору складає 51364 грн 90 коп., крім того, ПДВ 20% - 10272 грн. 98 коп. Загальна ціна договору становить 61637 грн 88 коп.
Відповідно до п. 3.2. Договору оплата товару, визначеного у Специфікації за цим Договором, здійснюється відповідачем на підставі виставленого позивачем рахунку на оплату протягом 30 календарних днів з дня прийняття товару, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі товару.
Рахунок на оплату виставляється позивачем разом з актом приймання-передачі товару.
Розрахунок здійснюється у національній валюті України - гривні та у безготівковій формі, шляхом перерахування відповідачем коштів на поточний рахунок позивача, зазначений у ст. 11 даного Договору та/або рахунку, наданому разом з поставкою товару (п. 3.3. Договору).
Пунктом 8.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2021 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
На виконання умов Договору позивач у період з 24.06.2021 по 18.08.2021 поставив відповідачу товар на загальну суму 58800 грн 36 коп., а відповідач його прийняв, про що свідчать видаткові накладні та акти приймання-передачі товару (а.с. 19-30), а також не заперечується відповідачем у відзиві на позов.
Відповідач за товар, який отримав без зауважень, не розрахувався у строки, передбачені п. 3.2. Договору, у зв'язку з чим позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про сплату грошових коштів (а.с. 31). Претензія залишена відповідачем без відповідного реагування.
Оскільки відповідач заборгованість не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Стосовно вимоги про стягнення суми основного боргу.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Станом на дату відкриття провадження у справі (01.11.2021) сума основного боргу становила 58800 грн 36 коп.
26.11.2021 відповідач у відзиві на позов повідомив суд про повну оплату відповідачем 24.11.2021 основної суми боргу в розмірі 58800 грн 36 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 61-73).
У той же час у відзиві відповідач наголошував на тому, що сплативши на користь позивача 58800 грн 36 коп., він достроково виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару по Договору, оскільки рахунок на оплату він не отримував.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача в цій частині, оскільки у п. 3.2. Договору сторони самостійно встановили порядок оплати (протягом 30 календарних днів від дати прийняття товару), а отже, беручи до уваги норми ст. 692 ЦК України, суд вважає, що встановлення факту виставлення чи не виставлення рахунку в даному випадку не змінює строк виконання грошового зобов'язання, який обраховується з дня прийняття товару.
Крім того, в обґрунтування поданих заперечень відповідач наголошує на тому, що позивач у порушення вимог п. 4.7. Договору не надав суду доказів вручення йому в момент передачі товару у місці призначення свідоцтво (паспорт, будь-який інший документ), що підтверджує якість товару, який має містити, зокрема: загальні відомості про товар, його технічні характеристики, дату виготовлення, порядок експлуатації, гарантійний строк.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі товару, підписані представниками сторін без зауважень та заперечень щодо його якості та кількості, а також відповідачем не подано доказів на підтвердження звернення до позивача в порядку п.п. 4.6.1-4.6.3 Договору, суд не приймає до уваги заперечень позивача в цій частині.
Таким чином, судом встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого по Договору товару.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Оскільки сума основного боргу в розмірі 58800 грн 36 коп. була сплачена відповідачем 24.11.2021, тобто після відкриття провадження у справі, тому провадження в частині стягнення 58800 грн 36 коп. заборгованості підлягає закриттю, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стосовно вимоги про стягнення пені.
Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Пунктом 6.2 Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати за товар позивач має право вимагати від відповідача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення заборгованості.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України.
Позивачем надано розрахунок пені (а.с.38-39).
Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 2211 грн 65 коп пені (загальний період з 25.07.2021 року - 20.10.2021 року) є правомірною та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних збитків.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3% річних та інфляційних збитків (а.с. 38-39).
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 402 грн 39 коп. 3% річних (період з 25.07.2021 року - 20.10.2021 року), 541 грн 50 коп. інфляційних збитків (період серпень-вересень 2021 року) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги визнано судом обґрунтованими, а сума основного боргу сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про стягнення 61955 грн 90 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (вул. Олександрівська, 2, м. Запоріжжя, 69063, код ЄДРПОУ 38920229) 2211 грн. 65 коп. пені, 402 грн. 39 коп. - 3% річних, 541 грн. 50 коп. інфляційних витрат, 2270 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Провадження у справі №920/1163/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» 58800 грн 36 коп. основного боргу закрити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України
4. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АЛЕКСАНДР» наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.
Повне судове рішення складено 05.01.2022.
Суддя О.Ю. Резніченко