майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"05" січня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1211/21
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику
(повідомлення) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь
Житомир"
про стягнення 24028,76 грн.
Процесуальні дії по справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" звернулось до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" заборгованості за договором поставки №0305/19 від 03.05.2019 у розмірі 24028,76грн, з яких: 20105,20грн основного боргу, 2241,29грн пені, 1234,45грн інфляційних, 447,82грн річних.
Ухвалою господарського суду від 17.11.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" судом прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач копію ухвали від 17.11.2021, що направлялася за адресою: 10001, м.Житомир, вул. Сергія Параджанова, 87, отримав 22.11.202, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 40).
Враховуючи викладене суд вважає, що своєчасно та належним чином вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи для реалізації ним права на судовий захист.
Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позов мотивований неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" умов договору поставки №0305/19, що був укладений між сторонами 03.05.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він виконав умови договору у повній мірі, поставив відповідачу продукцію (сталеві труби) на суму 100105,20грн, в свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару належним чином та у повній мірі не виконав, сплативши лише частково 80000,00грн, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 20105,20грн.
За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач на підставі пунктів 5.2 договору заявив до стягнення з відповідача 2241,29грн пені, а на підставі ч.2 ст.625 ЦК України - 447,82грн річних та 1234,45грн інфляційних.
Відповідач в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
03.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" (покупець/відповідач) укладено договір №0305/19 (а.с.11-15), за умовами якого постачальник зобов'язаний у порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупця сталеві труби (далі за текстом - товар), а покупець зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору (п.1.1 договору).
Згідно п.1.2 договору асортимент, кількість, сортамент, ціна та термін поставки товару зазначаються у специфікації (-ях), яка (-і) є невід'ємною частиною договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до п.2.1 договору постачальник поставляє товар покупцю окремими партіями відповідно до видаткових накладних підписаних сторонами та згідно умов специфікації.
Поставка товару за цим договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс 2010", з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором (п.2.2 договору).
Поставка товару здійснюється на умовах FCA - склад постачальника (м. Дніпро, вул. Винокурова (Дніпросталівська), 22), якщо інше не зазначено у специфікації (п.2.3 договору).
Прийом товару за кількістю здійснюється покупцем на складі постачальника (на умовах самовивозу), відповідно до чинного законодавства України та умов цього договору, якщо інший порядок приймання не узгоджений у підписаних сторонами специфікаціях (п.2.4 договору).
Право власності на поставлену партію товару і усі пов'язані із ним ризики, переходять від постачальника до покупця з моменту передачі його постачальником першому перевізнику, а у випадку самовивозу покупцем, з моменту передачі товару покупцю (п.2.5 договору).
Згідно п.2.6 договору факт передачі товару засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної на товар. Дата отримання партії товару покупцем вказується у підписаній сторонами видатковій накладній. Разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: - рахунок-фактуру; - видаткову накладну; - сертифікат якості виробника. Податкова накладна надається в порядку, на умовах і в строки, передбачені чинним податковим законодавством України.
За умовами п.3.1 загальна сума договору дорівнює загальній вартості поставленого товару, яка зазначена у всіх рахунках, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по договору та інших додатках до договору.
Ціна на товар є договірною та встановлюється шляхом погодження між сторонами для кожної партії окремо (п.3.2 договору).
Всі розрахунки за даним договором відбуваються виключно в національній валюті України - гривні (п.3.3 договору).
За умовами п.3.4 договору оплата товару здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Пунктом 3.5 договору визначено порядок розрахунків: 100% попередньої оплати товару протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання договору, якщо інше не обумовлено у специфікації.
Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної покупцеві (уповноваженому представнику) згідно п.2.8 договору, та відповідно до правил "Інкотермс 2010" (п.4.1 договору).
Договір набуває законної сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2019 (п.7.1 договору).
У випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік (п.7.2 договору).
Згідно п.7.4 договору закінчення строку дії даного договору або його дострокове розірвання не звільнює сторони від відповідальності за порушення, які мали місце під час його дії.
За умовами Специфікації №5 від 15.01.2021 (а.с.16), яка є додатком № 5 до договору, покупець мав здійснити 100% попередню оплату, а постачальник зобов'язався поставити, узгоджений сторонами товар, а саме: Труба 610x10х 12000мм Ст.s355 з поперечним зварним швом згідно креслень або без поперечного шва, у кількості 1,794т, на суму 55 614,00 без ПДВ та Труба 610x10x6000мм Ст.s355 у кількості 0,897т, на суму 27807,00 без ПДВ, загальною вартістю 100105,20грн разом із ПДВ, у строк до 31.01.2021, при здійсненні попередньої оплати до 15.01.2021.
20.01.2021 ТОВ "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" було здійснено попередню оплату у розмірі 80000,00грн (а.с.18).
Позивачем 08.02.2021 було здійснено поставку товару, а саме: Труба 610x10х 12000мм Ст.s355 з поперечним зварним швом згідно креслень або без поперечного шва, у кількості 1,794т, на суму 55 614,00 без ПДВ та Труба 610x10x6000мм Ст.s355 у кількості 0,897т, на суму 27807,00 без ПДВ, загальною вартістю 100105,20грн.
Таким чином, позивачем було виконано покладені на нього зобов'язання за договором, щодо поставки товару у повному обсязі. Однак своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару в повному обсязі, відповідачем виконано не було.
Дані обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що в свою чергу свідчить про порушення останнім умов Договору. Заборгованість відповідача перед позивачем складає - 20105,20 грн.
26.10.2021 позивач направив відповідачу лист за вих. № 2110/26-001 з вимогою сплатити заборгованість (а.с.22).
За даними позивача, відповідач відповіді на претензію №2110/26-001 від 26.10.2021 не надав.
За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивач на підставі пунктів 5.2 договору заявив до стягнення з відповідача 2241,29грн пені, а на підставі ч.2 ст.625 ЦК України - 447,82грн річних та 1234,45грн інфляційних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частин 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525,526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Судом встановлено виконання позивачем, як постачальником, свого обов'язку з постачання відповідачу, як покупцю, товару на суму 100105,20грн, в тому числі ПДВ, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, а саме видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, довіреністю.
В той же час матеріалами справи стверджується, що відповідач поставлений товар оплатив частково у сумі 80000,00грн.
В результаті цього, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий, але не оплачений товар у розмірі 20105,20грн.
Відповідач заперечень з приводу існування боргу за отриманий від позивача товар, та доказів його сплати суду не надав.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 20105,20грн вартості неоплаченого товару підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.
Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.
Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Приписами ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 5.2 договору сторони погодили, що у випадку затримки оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення зобов'язання, протягом усього строку несвоєчасно виконаного зобов'язання.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2241,29грн за період з 08.02.2021 по 05.11.2021 (розрахунок наведений в тексті позовної заяви).
Поставка товару була здійснена позивачем 08.02.2021, а тому, з врахуванням приписів ч.1 ст.692 ЦК України, відповідач повинен був оплатити товар в момент його прийняття.
Дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок пені (а.с.4) суд встановив, що з врахуванням приписів ст. 692 ЦК України право на нарахування пені у позивача виникло з 09.02.2021, а не з 08.02.2021, як зазначено у розрахунку.
Щодо нарахування пені на суму 20105,20грн за період, що перевищує шість місяців, суд дійшов наступних висновків.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно - господарські санкції (частини перша, друга статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.17 у справі № 910/2031/16, Верховного Суду від 10.04.18 у справі № 916/804/17, Верховного Суду від 10.09.20 у справі № 916/1777/19.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 5.2 договору поставки №0305/19, пеня нараховується протягом усього строку несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем пені за період прострочення грошового зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп'ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок пені, суд дійшов висновку, що загальний її розмір за період з 09.02.2021 по 05.11.2021 складає 2234,68грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 2234,68грн. В стягненні 6,61грн пені слід відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування.
Щодо вимог позивача про стягнення 447,82грн річних судом враховується, що при обчисленні періоду прострочення оплати товару позивачем допущено аналогічні порушення, що і при нарахуванні пені: невірно визначено дату виникнення прострочення з оплати товару по видатковій накладній №74 від 08.02.2021.
Здійснивши власний розрахунок 3% річних, з урахуванням визначеного судом періоду, суд встановив, що розмір 3% річних становить 446,17грн. В стягненні 1,63грн 3% річних суд відмовляє, як безпідставно нарахованих.
Відносно нарахування інфляційних втрат, суд вказує наступне.
Приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача 1234,45грн інфляційних втрат нарахованих за лютий 2021 - вересень 2021 року.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказані нарахування проведено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1234,45грн інфляційних є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, натомість позивач обґрунтував свої позовні вимоги належними та достатніми доказами.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 24020,50грн, з яких: 20105,20грн основного боргу, 2234,68грн пені, 1234,45грн - інфляційних, 446,17грн 3% річних.
Щодо розподілу судових витрат
Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій Укрсталь Житомир" (10001, м.Житомир, вул.Сергія Параджанова, буд.87, код ЄДРПОУ 31739156) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український трубний завод" (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26Б, офіс 217, код ЄДРПОУ 34313966):
- 20105,20грн - основного боргу,
- 2234,68грн - пені,
- 1234,45грн - інфляційних,
- 446,17грн - річних,
- 2269,30грн - судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 05.01.22
Суддя Прядко О.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам - рек.