29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" січня 2022 р. Справа № 924/1298/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 м. Хмельницький
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
До Господарського суду Хмельницької області 29.12.2021 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2021 заяву передано на розгляд судді Субботіній Л.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у ст.ст. 115, 116 КУзПБ.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст.115 КУзПБ.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з вимогами ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд встановив, що в порушення вимог ч. 3 ст. 116 КУзПБ, ОСОБА_1 до заяви від 28.12.2021 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додала належних доказів, що підтверджують обставини, викладені нею у вказаній заяві, та наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу, зокрема: не надано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Так, заявник у поданій заяві та конкретизованому списку кредиторів і боржників, який долучений до заяви вказує, що у неї наявна заборгованість перед 20 кредиторами в загальному розмірі 334909,42 грн.
Однак заявник не визначила окремо заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) та не подала усіх документів з банківських та інших фінансових установ на підтвердження наявності та розміру прострочених зобов'язань боржника перед кредиторами, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Зокрема, до заяви взагалі не долучено будь-яких доказів на підтвердження зобов'язань боржника перед такими кредиторами, як ТОВ "Авентус Україна", ТОВ ФК "Форза", ТОВ "Лайм Кепітал", ТОВ "Інстафінанс", ТОВ "Таліон Плюс", АТ "ПУМБ", ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Споживчий центр", ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів". По частині кредиторів надано лише договора.
Разом з тим, суд звертає увагу, що самі по собі договора не підтверджують факт наявності кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, а надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
Крім того, суд зазначає, що у наданому списку вказано, що перед кредиторами АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Качай гроші" поточна заборгованість складає 0,00 грн. Однак у заяві не наведені письмові пояснення щодо включення АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Качай гроші" до списку кредиторів боржника.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявник стверджує, що остання не подала належні докази в частині (всі копії договорів, квитанцій, банківських виписок, тощо), які підтверджують суми грошових вимог кредиторів, підстав виникнення зобов'язань, строку їх виконання через їх відсутність або втрату.
Проте вказане не може бути прийняте судом до уваги, оскільки відсутність первинної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
При цьому, заявник, посилаючись на неможливість надання таких доказів, у зв'язку з їх відсутністю, у клопотанні про витребування доказів від 28.12.2021 просить суд витребувати у кредиторів (згідно списку) кредитні договори, відомості щодо тіла кредиту, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки окремо).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3)підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Суд, дослідивши та проаналізувавши клопотання про витребування доказів, дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки заявником не надані докази вжиття заходів для отримання заявлених до витребування доказів самостійно. Посилання заявника на здійснення телефонних дзвінків з проханням надати відповідну інформацію не можуть вважатись належними доказами вжиття заходів для отримання документації в розумінні приписів ГПК України.
Крім того, зазначення заявником про неможливість подання до суду копій договорів, інших документів не свідчить про наявність обставин, що об'єктивно не залежали від нього, адже заявник був стороною цих договорів і мав можливість, як сторона договору, надати їх до суду.
Таким чином, на момент розгляду клопотання судом відсутні підстави стверджувати про неможливість отримання заявником запитуваних доказів самостійно.
Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Також не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема, документами з банківських та фінансових установ, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, та наявності інших підстав, визначених частиною 2 ст. 115 КУзПБ.
Враховуючи вищезазначене, заява боржника не містить належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів) (ч. 4 ст. 116 КУзПБ).
Так, план реструктуризації боргів може містити інформацію черговості задоволення вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та дати; інформації про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); інформацію про всі доходи боржника, у т.ч. доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану; розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб (не менше прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні) тощо. План реструктуризації боргів може містити положення про: реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у т.ч. того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у т.ч. розміру та строків погашення боргів; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини; виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів.
Однак доданий до заяви план реструктуризації боргів ОСОБА_1 не містить інформації щодо заходів, спрямованих на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів, не містить інформацію щодо черговості задоволення вимог кредиторів із зазначенням їх розміру та дати протягом 5 років.
Також суд звертає увагу, що пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 грудня 2021 року становить 2481,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що ОСОБА_1 звернулась до суду 28.12.2021, розмір винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що підлягає авансуванню боржником на депозитний рахунок суду, становить 37215,00 грн. (2481,00 х 5 х 3).
В той же час заявник не додала доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме у розмірі 37215,00 грн.
У поданій заяві та клопотанні від 28.12.2021 заявник, посилаючись на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, просить розглянути клопотання щодо прийняття договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого як альтернативу сплати грошової винагороди на виконання вимог ст. 116 КУзПБ. При цьому заявник надала, зокрема копію заяви арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича на участь у справі, заяву від 28.12.2021 про затвердження кандидатури Білявського Віталія Віталійовича та призначення його керуючим реструктуризацією, копію договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.09.2021, копії квитанцій №0.0.2356997689.1 від 26.11.2021 на суму 2973,75 грн, №0.0.2398354672.1 від 28.12.2021 на суму 1190,50 грн, №0.0.2373011201.1 від 10.12.2021 на суму 2973,75 грн та №0.0.2270014813.1 від 17.09.2021 на суму 1784,25 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУзПБ кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Разом з тим, пунктом 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, яким передбачено, що заява боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією.
Боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абз. 2 цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ч. 3 ст. 28 цього Кодексу.
У разі якщо заява боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених ч. 3 ст. 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено керуючим реструктуризацією, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Згідно з ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Також положеннями ч. 2 ст. 34 та ч. 3 ст. 116 КУзПБ встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, суд, розглянувши подані заявником документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, зазначає наступне.
Як вбачається з преамбули договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 13.09.2021, укладеного між арбітражним керуючим Білявським Віталієм Віталійовичем та ОСОБА_1, останній укладений у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пунктами 3.1 та 3.3 вказаного договору передбачено, що оплата послуг розпорядника майна становить 35685 грн за весь строк виконання повноважень сторони 1, починаючи за дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг розпорядника майна. Сторона 2 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 12 місяців у сумі 2973,75 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Проаналізувавши вищезазначений договір, суд вважає, що він не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, оскільки він укладений у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не Кодексу України з процедур банкрутства, визначає умови оплати послуг розпорядника майна, а не керуючого реструктуризацією, у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також до моменту, якого відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства не може бути, так як у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів, а не комітет кредиторів.
При цьому, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20
Проте, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладення угоди арбітражного керуючого з боржником на умовах відстрочки оплати до суду не надано.
Крім того, боржником не надано належних та допустимих доказів можливості в подальшому здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого у справі про її неплатоспроможність, оскільки в поданій заяві ОСОБА_1 не зазначає про наявність майна, яке б могло б бути реалізоване, у тому числі для подальшого здійснення оплати праці арбітражному керуючому.
Суд звертає увагу, що, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Отже, обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд вважає, що надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, заява ОСОБА_1 від 28.12.2021 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 КУзПБ, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
належного конкретизованого списку кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені);
належних доказів наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві від 28.12.2021, щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором або наявності інших підстав, визначених частиною 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства;
пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів);
доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі;
письмові пояснення щодо включення до списку кредиторів АТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "Качай гроші", поточна заборгованість перед якими складає 0,00 грн.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України та ч. 1 ст.38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст. 74, 77, 80, 91, 162, 164, 174, 232-235 ГПК України, ст. 2, 30, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 28.12.2021 про витребування доказів відмовити.
2. Заяву фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький про неплатоспроможність боржника - фізичної особи від 28.12.2021 залишити без руху.
3. Встановити фізичній особі ОСОБА_1 строк на усунення недоліків заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 04.01.2022 та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено у 2 примірниках: 1- до справи, 2- заявнику на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.