про залишення позовної заяви без руху
04.01.2022м. СумиСправа № 920/1449/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., перевіривши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, посилаючись на положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З дня введення в дію, 21.10.2019, Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність (п.2 Прикінцевих і перехідних положень згаданого Кодексу).
Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Відповідно до абз. 3, 6 ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.12.2021 встановлено у розмірі 2481 грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 37215,00грн (2481,00*5*3).
Суд зазначає, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20
Поза тим, в даному випадку, арбітражний керуючий Дейнека Микола Іванович уклав договір з боржником на умовах безоплатного надання послуг арбітражним керуючим у справі щодо неплатоспроможності, а не відстрочки оплати до реалізації майна боржника, як це зазначено у постанові Верховного суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20.
З огляду на зазначене, суд не приймає договір про безоплатне надання послуг арбітражним керуючим, як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником.
З урахуванням вищевикладеного, боржник має надати суду докази авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 37215,00 грн. на депозитний рахунок Господарського суду Сумської області.
Поряд з цим, згідно з ч. 4 ст. 116 КУзПБ разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Норма цієї статті кореспондується з вимогами ст. 124 КУзПБ (План реструктуризації боргів), яка визначає, що план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Частиною 2 ст. 124 Кодексу передбачені вимоги до плану реструктуризації із визначенням що саме повинен містити такий план реструктуризації боргів боржника.
Натомість, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником долучено план реструктуризації боргів, відповідно до якого останній взагалі не визначає суму для задоволення вимог кредиторів, зазначає від'ємну цифру (менше за нуль).
Як вбачається з поданих заявником матеріалів конкретні пропозиції щодо реструктуризації боргів відсутні.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до ст. 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, боржнику потрібно подати суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства, а саме: статтям 124-125 Кодексу.
Відповідно до п. 9 ч.3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається копія трудової книжки (за наявності).
Судом встановлено, що до заяви не додано копії трудової книжки, яка наявна у заявниці, однак "віддана" (перебуває на зберіганні) в Пенсійний фонд України.
Пояснення заявника щодо відсутності у неї трудової книжки, господарський суд оцінює критично, оскільки не надано суду доказів вжиття заходів щодо отримання засвідченої належним чином копії трудової книжки.
Згідно з п. 13 ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.
Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано довідку про відсутність непогашеної судимості станом на 16.08.2021, яка сформована більше чотирьох місяців, тому інформація, яка міститься в довідці, не може вважатися актуальною на сьогоднішній день.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявницею під час звернення до суду не дотримано вимог, що встановлені ст. 116 КУзПБ.
Згідно з ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи те, що заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містить недоліки, суд залишає цю заяву без руху.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Встановити фізичній особі ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі до 20.01.2022, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху шляхом надання суду доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в сумі 37215,00 грн.; конкретні пропозиції боржника щодо реструктуризації боргів у відповідності до положень статтей 124-125 КУзПБ; копії трудової книжки; довідки про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини.
Ухвала про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху не підлягає оскарженню.
Суддя В.В. Яковенко