Справа № 909/1198/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04.01.2022 м. Івано-Франківськ
Суддя Шкіндер П.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
07.12.2021 р. на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області за вх. № 21146/21 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Ухвалою суду від 08.12.2021 р. заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишено без руху; встановлено ОСОБА_1 строк у десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме: надати суду декларації про майновий стан боржника за 2018-2020 роки, за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 р. № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 р. № 3186/5), із зазначенням всіх членів сім'ї боржника та їхніх ідентифікаційних ознак, відповідно до вимог п. 11 ч. 3 та ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства; надати суду докази авансування на депозитний рахунок Господарського суду Івано-Франківської області винагороди арбітражного керуючого у встановленому законом розмірі (необхідно доплатити 33895,00 грн.)., належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо загальної суми простроченої заборгованості, простроченої заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені); належні докази наявності заборгованості перед кредиторами, про яких зазначено в заяві щодо кожного кредитора окремо із документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
29.12.2021р. до суду за вх. №20918 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність. До заяви долучено виправлені декларації про майновий стан боржника за 2018-2020 роки.
Частиною третьою статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено перелік документів, що додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
В ухвалі суду від 08.12.2021 р. зазначено про те, що судом не приймається договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 29.10.2021 р., як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню заявником та дійшов висновку, що заявнику необхідно здійснити доплату авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці у розмірі 33895,00 грн. Також суд зазначав про те, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано доказів можливості заявника сплачувати щомісячні платежі, передбачені укладеним з арбітражним керуючим договором про розстрочення оплати послуг, оскільки у вказаній заяві та в доданому до неї проекті плану реструктуризації боргів зазначено, що загальні витрати боржника в місяць перевищують місячні доходи боржника.
Інститут авансування винагороди арбітражному керуючому є гарантією права учасника справи про банкрутство (керуючого реструкторизацією) на отримання ним грошової винагороди за виконання наданих йому повноважень. Обов'язок здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому є безумовним, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено жодних підстав для звільнення від здійснення такого авансування при звернені до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
У п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/726/20 від 19.11.2020р., на який посилається заявник як на підставу можливості альтернативного врегулювання питання авансування, зазначено наступне: "37. Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи."
Тобто, допускається можливість мирного врегулювання між боржником та арбітражним керуючим питання авансування грошової винагороди, однак ставиться така можливість у залежність від наявності у боржника майна, яке буде реалізовано у перспективі (відстрочка платежу) у справі про неплатоспроможність. Крім того, Верховний Суд зазначає, що місцевий суд приймає рішення про надання такої можливості за результатами дослідження усієї сукупності наданих документів.
Враховуючи викладене, суд встановлює наявність у боржника майна, яке може бути реалізовано у справі, та за рахунок якого можливо (з відстроченням) оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією за три перших місяці.
Крім того, інші додані до заяви документи, мають свідчити про реальну можливість переходу до реалізації майна у справі в процесі погашення боргів або виконання плану реструктуризації боргів.
Ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства визначені умови закриття провадження у справі і етап реалізації майна Боржника у справі не відбувається у той час, коли заборгованість по основній грошовій винагороді керуючого реструктуризацією існує.
Таким чином, судом встановлено, що у ОСОБА_1 не доведено спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору, у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, яке могло б бути реалізоване у справі про неплатоспроможність, про що боржником особисто зазначено у заяві про відкриття провадження у справі та підтверджено відповідними довідками.
Наявність на розгляді суду заяви про неплатоспроможність ОСОБА_1 є додатковим непрямим доказом неможливості врегулювання боржником своїх фінансових боргових зобов'язань самостійно.
Суд звертає увагу заявника, що договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого складено із значними порушення законодавства про банкрутство, а саме: предмет договору є значно ширшим за право, яке має гарантується інститутом авансування (зокрема, п.п. 1.1. Договору закріплено, що його предметом є порядок оплати послуг керуючого реструктуризацією та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією боржника) та містить певні умови для здійснення Заявником оплати послуг керуючого реструктуризацією (зокрема, п.п. 3.4. Договору встановлено, розрахунки проводяться шляхом оплати Стороною-2 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3. даного Договору, за умови надсилання Стороною-1 поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів Боржника). Проте, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства Заявник зобов'язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, розмір якої визначено ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Абз. 5-7 вищезазначеної статті встановлено, що право вимоги основної винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відшкодування витрат арбітражного керуючого, відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого.
Тому, право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У випадку закінчення авансованих коштів основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Крім того, ч. 5 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Отже, заявником не виконано вимоги ухвали суду від 08.12.2021 р., не усунуто недоліки заяви у встановлений судом строк, відтак, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
У зв'язку з тим, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає поверненню заявнику, заяву арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича від 13.11.2021 вих № 01-12/497 (вх. 21159/21 від 07.12.2021) про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 30, 38, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути заявнику з доданими до неї документами.
2. Заяву арбітражного керуючого Білявського Віталія Віталійовича від 13.11.2021 вих № 01-12/497 (вх. 21159/21 від 07.12.2021) про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Шкіндер П.А.