номер провадження справи 32/140/21
23.12.2021 Справа № 908/2583/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Новасардовій І.В., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 6-В, корп. 4)
до відповідача Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206)
про стягнення 212625,46 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Малюк С.М., довіреність № 01/03-20/00114 від 14.01.2021
До Господарського суду Запорізької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" з позовом до Запорізької міської ради про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 212625,46 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2021 позовні матеріали № 908/2583/21 передано на розгляд судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2583/21. Присвоєно справі номер провадження 32/140/21. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.10.2021.
Ухвалою суду від 12.10.2021 розгляд справи відкладено на 11.11.2021.
Ухвалою суду від 11.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження, розгляд справи відкладено на 25.11.2021.
Ухвалою суду від 25.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу по суті, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.11.2021.
Ухвалою суду від 29.11.2021 відкладено розгляд справи по суті на 23.12.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.12.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".
Позивач в судове засідання не з'явився, в позові заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
23.12.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує, тим що було пошкоджено автомобіль AUDI A3 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який застрахований ПрАТ «УНІКА», внаслідок наїзду на вибоїну при виїзді з дворової території на проїзну частину бульвару Гвардійського. Позивачем було виплачено відшкодування власнику автомобіля марки AUDI A3 реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту у розмірі 237110,33 грн., а тому позивачем в силу положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика (позивача) перейшло право вимоги до винної особи.
Відповідач не визнав заявлені позовні вимоги, просить суд відмовити в їх задоволенні з підстав викладених в відзиві. Зокрема, відповідач посилається на те, що вказаний проміжок дороги залишився без балансоутримувача, оскільки проходить на перетині дворової території та проїзної частини. Незважаючи на це, Запорізькою міською радою та її виконавчими органами були прийняті рішення та проведені всі залежні від них дії в межах та з дотриманням норм чинного законодавства задля проведення ремонту цього об'єкту у 2020 році. У зв'язку з чим вважає, що в діях Запорізької міської ради відсутня неправомірність, а отже відсутні і такі елементи, як протиправна поведінка, вина та прямий причинний зв'язок між діями Запорізької міської ради та заподіянням шкоди позивачу.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд
Предметом спору у даній справі є вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Запорізької міської ради про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди у розмірі 212625,46 грн., завданих внаслідок наїзду застрахованого позивачем автомобіля на вибоїну при виїзді з дворової території на проїзну частину бульвару Гвардійського.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01.06.2018 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (страховик за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Арматура України» (страхувальник за договором) укладено Договір добровільного страхування на транспорті № 009045/4017/0000443 (далі - Договір страхування).
Вигодонабувачем за Договором страхування є Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».
Застрахованим транспортним засобом є AUDI A3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2016 (пункт 1.1 Договору страхування).
Строк дії Договору страхування згідно з пунктом 1.4 останнього - з 04.06.2018 по 03.06.2019.
Як встановлено судом за матеріалами справи, 06.05.2019 в місті Запоріжжя по бульвару Гвардійському, 145 відбулось пошкодження транспортного засобу AUDI A3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , яке сталося внаслідок наїзду на вибоїну при виїзді з дворової території на проїзну частину бульвару Гвардійського.
Внаслідок зазначеного вище ДТП було завдано майнові шкоди власнику автомобіля AUDI A3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
08.05.2019 складено Протокол технічного огляду колісного транспортного засобу AUDI A3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому зафіксовано опис та характер його пошкоджень.
Також, 08.05.2019 складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 3289 щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП та відповідно до ремонтної калькуляції визначено вартість ремонту застрахованого транспортного засобу в сумі 212625,46 грн.
Відповідно до рахунку ТОВ «Агротехкомплект» № Z0000000482 від 14.05.2019 вартість відновлюваного ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля становить 212625,46 грн.
На підставі заяви, позивачем затверджено Страховий акт № 00300375 від 21.06.2019, згідно із яким у зв'язку із настанням 06.05.2019 страхового випадку, позивач вирішив здійснити виплату ТОВ «ТД «Арматура України» страхового відшкодування в загальній сумі 212625,46 грн.
Позивачем здійснено виплату Страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 212625,46 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 094806 від 25.06.2019.
Так, відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача перейшло право вимоги на отримання від відповідальної за завдані збитки особи компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля AUDI A3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка мала місце 06.05.2019 в м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 145.
Відповідно до довідки УПП в Запорізькій області № 3019127396604327 від 06.06.2019, ДТП відбулось 06.05.2019 о 15 год. 45 хв. в м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 145, внаслідок наїзду на перешкоду (вибоїну).
Згідно висновку за результатами перевірки ДТП складеного ДПП УПП в Запорізькій області, на вказану ДТП виїжджав екіпаж патрульної поліції в Запорізькій області, у складі інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Шелудько В.О., та поліцейський 1 взводу сержант полії Шека В.А.
Вказаними поліцейськими, на місці пригоди було складено схему місця ДТП та акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, виконано фотофіксацію та встановлено, що вищезазначена ДТП сталось внаслідок незадовільного утримання безпечному стані ділянки вулично-шляхової мережі, а в діях посадової особи відповідальної за утримання виїзду з двору території буд. 145 по бульвару Гвардійському, в м. Запоріжжі, вбачається порушення норм ст. 140 КуПП.
На підставі ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію», пп.2 п.6 Положення про Національну поліцію (затвердженого постановою КМУ від 28.10.2015 року), ДПП УПП в Запорізькій області було спрямовано ряд запитів щодо встановлення балансоутримувача ділянки дороги на якій сталася дорожньо-транспортна пригода.
Згідно відповіді районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенському району №01-16/0064 від 07.06.2019, внутрішньо-квартальні дороги не знаходяться у оперативному управлінні районної адміністрації.
Згідно відповіді Департаменту інфраструктури та благоустрою ЗМР №9629/41/32/01-2019 від 19.07.2019, останній не є розпорядником запитуваної інформації.
Згідно відповіді Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради №1180/01-37/01 від 30.09.2019, відповідно до інформації МКП «Основаніє» та КП «Наше місто» Запорізької міської ради, підпорядкованих департаменту, відомості з питань балансоутримувача ділянки дороги відсутні, а сам департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради такою інформацією не володіє.
Також, у висновку за результатами перевірки ДТП складеного ДПП УПП в Запорізькій області, зазначено що притягнути до адміністративної відповідальності посадову особу - правопорушника, з вини якої сталась вищевказана ДТП, не виявилось можливим.
Як вважає позивач, обов'язки з утримання вулиць міста Запоріжжя у безпечному для руху транспортних засобів стані на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди покладалися на Запорізьку міську раду, тому відповідальність за відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху повинен нести саме відповідач.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно частини 2 статті 224 Господарського суду України (далі - ГК України) під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:
- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;
- наявність збитків;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;
- вина боржника.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що поведінка відповідача була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права.
Протиправною поведінкою відповідача, позивач вважає невиконання належним чином обов'язків з утримання вулиць міста Запоріжжя у безпечному для руху транспортних засобів стані на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідач заперечив проти позовних вимог посилаючись на те, що вказаний проміжок дороги не має балансоутримувача, оскільки проходить на перетині дворової території та проїзної частини, тому вважати відповідача винним у заподіянні шкоди не має підстав.
Статтею 16 ЗУ «Про автомобільні дороги» визначено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
У пп. 1, 4 ст. 21 ЗУ «Про автомобільні дороги» передбачено, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Частиною 1 ст. 6 ЗУ «Про дорожній рух» встановлено, що до компетенції міських рад та їх виконавчих органів районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, зокрема, організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
В силу ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Частиною 3 ст. 14 і ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків. завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Частина 1 ст. 21 ЗУ«Про дорожній рух» визначає, що автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а відповідно до частини 1 статті 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Пунктом 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року №198 встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Також в п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., передбачено, що власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.
Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичні особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою. Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, у розумінні наведених положень чинного законодавства, у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг в межах міста, відповідальність будуть нести власник доріг (місцеві ради) або ж уповноважені ними органи (відповідне комунальне підприємство, відповідальне за ремонт, будівництво та експлуатацію доріг).
Заперечуючи свою вину позивач посилається на ту обставину, що вказаний проміжок дороги залишися без балансоутримувача і тому знаходився в незадовільному стані.
Суд не приймає до уваги ці заперечення, оскільки відповідно до норм чинного законодавства, орган місцевого самоврядування - Запорізька міська рада є уповноваженою особою на виконання необхідного комплексу робіт із технічного нагляду, утримання та ремонту доріг в межах міста, в тому числі і на спірній ділянці по бул. Гвардійськму, 145 в місті Запоріжжя.
Крім того, відповідно до рішення Запорізької міської рада у 2020 році вказану ділянку дороги було відремонтовано, про що останнім зазначено у відзиві.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують, що відповідач своєчасно та в повному обсязі виконав комплекс робіт із технічного нагляду, утримання та ремонту доріг в межах міста, а саме по бул. Гвардійському, 145.
Отже, суд дійшов висновку, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 06.05.2019 року відбулася внаслідок бездіяльності Запорізької міської ради як власника доріг, яка не забезпечила належне утримання та ремонт доріг в межах міста, що є підставою для покладення на неї обов'язку з відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до ст. 1166 ЦК України, оскільки в даному випадку в наявності є всі елементи складу цивільного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб. визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі. що визначається страховиком. Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України.
За змістом статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Натомість регрес - це право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим виникло нове правовідношення, пов'язане саме з регресною вимогою.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування". Право регресу регулюється частиною першою статті 1191 ЦК України.
Отже, враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи не довів відсутність своєї вини і матеріалами справи підтверджується весь склад цивільного правопорушення, а також враховуючи те, що позивачем було виплачено відшкодування власнику автомобіля марки власнику автомобіля AUDI A3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту у розмірі 212625,46 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, буд. 6-В, корп. 4, код ЄДРПОУ 20033533) шкоди в сумі 212625 (двісті дванадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн. 46 коп. та 3189 (три тисячі сто вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.
Повний текст рішення оформлено і підписано "04"січня 2022.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій