Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань забезпечення адміністративного позову
04 січня 2022 року № 520/28645/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
30.12.2021 заявником подано заяву про забезпечення позову в порядку ст.153 КАС України, відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд: зупинити дію протоколу № 8 головної виборчої комісії з виборів керівника закладу вищої освіти Державного біотехнологічного університету; заборонити міністерству освіти і науки України укладати контракт з Одарченко А.М., як керівником державного біотехнологічного університету до вирішення справи по суті.
В обґрунтування заяви заявником зазначено, що він має намір оскаржити протокол № 8 головної виборчої комісії з виборів керівника закладу вищої освіти Державного біотехнологічного університету та визнати вибори ректора університету недійсними, внаслідок порушення членами виборчої комісії порушено порядок проведення виборів. Відповідно до абз. 7 ч.3 ст.42 Закону України "Про вищу освіту" з особою (кандидатурою), обраною керівником закладу вищої освіти відповідно до вимог цього Закону, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п'ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання. оскільки розгляд справи по суті буде значно довшим ніж один місяць, МОН України укладе контракт з ОСОБА_2 , якого визнано переможцем на виборах ректора ДБТУ, що ставить заявника у значно гірше становище до вирішення справи по суті.
Розглянувши клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151-153 ЦПК України, "з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини). Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов'язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Досліджуючи заяву про забезпечення позову та додані до неї докази, суд вважає, що на час розгляду даної заяви, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він має намір звернутися, або унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, або може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду., за захистом яких він має намір звернутися.
При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Заявником не доведено існування обставин, вказаних у ч. 2 ст. 150 КАС України.
Керуючись ст.150-154,156, 243,248 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Зоркіна Ю.В.