31 грудня 2021 року Справа № 480/7025/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7025/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, викладені у листі від 14.08.2020 №3190-3700/В-02/8-1800/20 щодо відмови ОСОБА_1 у відновленні виплат призначеної пенсії за вислугою років за період з 01.01.2016 по 19.12.2016 та з 01.01.2017 по 30.09.2017;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію за вислугою років за період з 01.01.2016 по 19.12.2016 та з 01.01.2017 по 30.09.2017.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 15.09.2010 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Відповідачем не виплачувалася йому пенсія з 01.01.2016 по 19.12.2016 та з 01.01.2017 по 30.09.2017. З метою захисту та відновлення своїх порушених прав позивач звернувся до головного управління із відповідною заявою про поновлення виплати призначеної йому пенсії з 01.01.2016. Листом від 14.08.2020 № 3190-3700/В-02/8-1800/20 головне управління відмовило позивачу в поновленні виплати пенсії з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VІІІ та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, якими було обмежено виплату пенсії працюючим пенсіонерам у спірні періоди. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними з огляду на те, що він вже набув право на пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та це право не може бути у нього відібране при винесенні змін до вищевказаного Закону.
Ухвалою суду від 09.08.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/7025/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Сумській області та отримує пенсію, передбачену Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та, деяких інших осіб".
Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області не виплачувалася позивачу пенсія з 01.01.2016 по 19.12.2016 та з 01.01.2017 по 30.09.2017.
Позивач звернувся до відповідача із заявою, у відповідь на якиу листом від 14.08.2020 № 3190-3700/В-02/8-1800/20 Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області стосовно припинення виплати пенсії з 01.01.2016 по 19.12.2016 та з 01.01.2017 по 30.09.2017 повідомило наступне.
Частиною першою статті 54 Закону № 2262- XII із змінами, внесеними згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, в редакції Закону України "Про внесенім змін до деяких законодавчих актів" від 06.12.2016 № 1774-VIII, передбачено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та по 30 вересня 2017, особам (крім осіб з інвалідністю І та II груп, внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
На підставі документів, наявних у пенсійній справі, що свідчать про призначення позивача з 22.01.2016 року на посаду голови Білопільської районної адміністрації Сумської області, було припинено виплату пенсії з 01.01.2016 року.
Враховуючи зміни, що внесені до частини першої статті 54 Закону № 2262- XII, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII, які застосовуються з 1 жовтня 2017 року, та якими передбачено, що тимчасово, по 30 вересня 2017 року, особам (крім осіб з інвалідністю І та II груп, внаслідок війни ПІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, з 01.01.2016 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 24.12.2015 № 911-VIII (далі - Закон №911), відповідно до якого були внесені зміни до першого речення частини першої статті 54 Закону № 2262, якими встановлено, що «тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».
Таким чином, з 01.01.2016 призначені відповідно до Закону №2262 пенсії не виплачуються у разі роботи осіб на посадах та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу».
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано таким, що не відповідає Конституції України, перше речення частини першої статті 54 Закону №2262.
Вказане рішення набрало чинності 20.12.2016.
Тобто, норми Закону №911, за змістом якого пенсія, призначена за Законом №2262, особам працюючим, зокрема, на посадах віднесених до державної служби, не виплачується, були чинними до прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016р. №7-рп/2016 та втратили чинність з дня його прийняття.
Таким чином, оскільки положення законів, що визнані неконституційними відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, втрачають чинність з дня ухвалення вказаного Рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, то у адміністративного суду відсутні підстави для застосування зазначеного Рішення Конституційного Суду України до правовідносин, що виникли до 20.12.2016.
Зазначеної правової позиції дотримується і Верховний Суд у своїх постановах від 05.02.2019 у справі №235/3918/16-а та від 15.05.2019 у справі №431/2251/17, яка є обов'язковою для застосування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Окрім того, з 01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон №1774), відповідно до якого були внесені зміни до частини першої статті 54 Закону №2262, якими встановлено, що «тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії не виплачуються».
Таким чином, Законом №1774-VІІІ фактично продовжено тимчасовий порядок обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 14.11.2018 у справі №488/4226/16-а, від 26.06.2018 у справі №607/592/17 та від 18.10.2018 у справі №201/6474/17, яка є обов'язковою для застосування адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що особи, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262, та які працюють на посадах, передбачених, зокрема, Законом України «Про державну службу» з урахуванням норм Закону №1774-VІІІ пенсія не виплачується.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 22.01.2016 призначений на посаду голови Білопільської районної адміністрації Сумської області та був державним службовцем, а тому пенсія позивачеві за вказаний період не виплачувалася, що відповідає вимогам вищенаведених норм пенсійного законодавства та позиції Верховного Суду, яка наведена вище та підлягає врахуванню адміністративним судом при вирішенні даного спору відповідно до вимог ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у періоди з 01.01.2016 по 19.12.2016 та з 01.01.2017 по 30.09.2017 на позивача розповсюджувалися обмеження щодо виплати пенсії працюючим пенсіонерам передбачені Законом №1774-VІІІ, який є діючим та не визнаний неконституційним, а відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відповідають критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик