про залишення позовної заяви без руху
04 січня 2022 рокум. ПолтаваСправа № 440/18667/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Полтавській області , відповідно до якої просить:
визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Полтавській області щодо не виготовлення і не надання ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлених довідок, про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XI1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунків основного розміру його пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2021 відповідно;
зобов'язати Управління Служби безпеки України в Полтавській області виготовити і надати ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлених довідок, про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №201 І-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021)- на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017,.для проведення перерахунків основного розміру його пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2021 відповідно.
Пунктами 3, 5, 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет відповідності останньої вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, суд встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої та третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин другої та третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Судом встановлено, що підстави, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, виникли станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021 у зв'язку з бездіяльністю Управління Служби безпеки України в Полтавській області щодо не виготовлення і не надання ОСОБА_1 та до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлених довідок, про розмір його грошового забезпечення, станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XI1 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунків основного розміру його пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2021 відповідно.
Однак, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом лише 28.12.2021, що підтверджується даними на поштовому конверті, в якому до суду надійшла зазначена позовна заява.
При цьому, Суд зазначає, що отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав (отримання разової грошової допомоги у меншому розмірі), а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій щодо отримання допомоги.
Також, судом критично оцінюються посилання позивача на отримання відмови відповідачем листом, оскільки така обставина носить виключно суб'єктивний характер та позивач не був позбавлений права звернутися у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду із заявленими вимогами, який був достатнім для вчинення відповідних дій.
Із програми Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що позивач звертався із позовами до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку його пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області №66/21/4/77фв від 20 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05 березня 2019 року. Зокрема, справа №440/5748/20.
Відтак, позивачу було чітко відомо розмір його грошового забезпечення, визначений Управлінням СБУ в Полтавській області станом на 05.03.2019.
В позові у цій справі, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги про необхідність зобов'язання Управління СБУ в Полтавській області видати нову довідку, зокрема із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших щомісячних видів грошового забезпечення, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, для проведення перерахунків основного розміру його пенсії з 01.02.2020 та з 01.01.2021 відповідно, посилається на рішення суду у справі №826/6453/18, яке, як зазначає позивач, набрало законної сили з 29.01.2020 року.
Однак, із даним позовом про зобов'язання Управління СБУ в Полтавській області видати нову довідку, незважаючи на вказані вище рішення судів, позивач звернувся лише 28.12.2021 року.
Таким чином, у спірному випадку позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Всупереч викладеному, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду до позовної заяви разом із доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку або доказів, які б підтверджували вчасне звернення до суду, позивачем не подано.
Отже, поданий до суду адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску із заявленими позовними вимогами.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Також роз'яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.Г. Ясиновський