Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження 1-кп/641/867/2021 Справа № 641/9924/21
04 січня 2022 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021225820000052 від 28.10.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
28 жовтня 2021 року, близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_3 перебував на неохоронюваній території ДП «Завод ім. В.О. Малишева» за адресою: м. Харків, вул. Морозова, 13, на яку зайшов скориставшись вільним доступом. На вказаній території ОСОБА_3 побачив металеву магістральну трубу, що входить до виробничої будівлі насосної станції та перебуває на балансі ДП «Завод ім. В.О. Малишева» інв. № 000260. У цей час, у ОСОБА_3 , раптово виник кримінально-протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна - майна ДП «Завод ім. В.О. Малишева», а саме фрагменту металевої труби. Реалізуючи який, ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок майна підприємства, шляхом вільного доступу, зрізав пилою, яку мав при собі, фрагмент металевої труби (брухт сталі чорного металу), загальною вагою 42,5 кг, вартістю 309 гривен 40 копійок.
Того ж дня, близько 15 години 20 хвилин, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, взяв фрагмент металевої труби (брухт сталі чорного металу), загальною вагою 42,5 кг, та покинув з ним неохоронювану територію зазначеного підприємства. Тим самим, ОСОБА_3 , викрав вищевказане майно та таким чином мав можливість розпорядитися ним на власний розсуд, чим спричинив ДП «Завод ім. В.О. Малишева» майнову шкоду на загальну суму 309 гривень 40 копійок.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Представник потерпілого ОСОБА_4 під час досудового розслідування надала заяву, в якій зазначила, що згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні.
Згідно заяви ОСОБА_3 від 10.12.2021, яка була складена і підписана у присутності захисника ОСОБА_5 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має зареєстроване місце проживання, за місцем мешкання характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України та пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступень тяжкості даного правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, що він працездатний, який офіційно не працює, не є інвалідом 1, 2 групи, враховує обставину що пом'якшує покарання, та відсутність обставин що обтяжують покарання обвинуваченого, та приходить до висновку, щодо можливості призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі із звільненням від його відбування відповідно до ст. 75 КК України. Таке покарання на думку суду, є сумірним вчиненому обвинуваченим кримінальному правопорушенню та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи № СЕ-19/121-21/24241-ТВ від 04.11.2021 в сумі 514 гривень 86 копійок, необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді обмеження волі, встановивши йому випробувальний термін на один рік і відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, зобов'язавши його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Термін відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави суму судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/24241-ТВ від 04.11.2021 в розмірі 514 (п'ятсот чотирнадцять) гривень 86 копійок.
Речовий доказ - фрагмент магістральної труби, вагою 42,5 кг брухту сталі чорного металу, який передано на відповідальне зберігання до ДП «Завод ім. В.О. Малишева» - повернути ДП «Завод ім. В.О. Малишева» за належністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя - ОСОБА_1