Справа№ 953/17805/21
н/п 3/953/4155/21
"07" грудня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю., розглянувши адміністративний матеріал направлений з Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
З матеріалів справи вбачається, що 07.09.20021 року за адресою: АДРЕСА_2 у барі ОСОБА_1 здійснювала продаж алкогольних напоїв без дозвільних документів близько о 12-00 годині, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце судового розгляду.
Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України наданих в абз.2 п.2 постанови «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25 квітня 2003 року №3 зазначено, що господарська діяльність - це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність).Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку. Згідно з роз'ясненнями, що надані в п.4 вказаної постанови, під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій. їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не є зареєстрованим суб'єктом господарювання, оскільки не зареєстрована як суб'єкт господарювання.
В протоколі про адміністративне правопорушення , складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, не встановлено в її діях ознак господарської діяльності, а саме: самостійності, систематичності, на власний ризик з метою одержання прибутку. Тому вона не є суб'єктом адміністративного правопорушення і не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Також у вказаному протоколі не визначено час вчинення адміністративного правопорушення: в фабулі щодо суті правопорушення пропущено час вчинення. Також в протоколі не вказано: кому реалізовано алкогольні напої, у якій кількості, який алкогольний напій, за якою ціною; чи є ОСОБА_1 власником цих алкогольних виробів які реалізувались; чи є ОСОБА_1 власником або користувачем торгівельного приміщення; в чому полягає систематичність дій ОСОБА_1 , що є обов'язковою ознакою господарської діяльності; протягом якого часу вона здійснювала відповідну діяльність; з яких джерел посадовими особами отримана інформація про вчинення адміністративного правопорушення; чи є ОСОБА_1 фізичною особою підприємцем; чи працює ОСОБА_1 у суб'єкта господарювання (власником алкогольних напоїв та приміщення) з виконанням функцій продавця з отриманням заробітної плати, адже в такому разі діяльність ОСОБА_1 не матиме обов'язкових для господарської діяльності ознак самостійності та ініціативності на власний ризик; чи отримує ОСОБА_1 якийсь прибуток від реалізації і в якій сумі, що є обов'язковою ознакою господарської діяльності.
Слід зазначити, що ст. 164 КУпАП має бланкетний характер, оскільки у диспозиції відсилає до спеціального закону, що регулює правовідносини у сфері державної реєстрації господарської діяльності або закону, що вимагає ліцензування певної господарської діяльності. У протоколі про адміністративне правопорушення не встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець, тому в фабулі протоколу щодо суті правопорушення повинна бути вказівка на спеціальний нормативний акт прямої дії, який вимагає обов'язкову державну реєстрацію ОСОБА_1 як суб' єкта госпоттярювання.
Крім того, опис алкогольних напоїв, які зберігалися у приміщенні і були вилучені, не мають доказової сили, та ніяким чином не підтверджує в діях ОСОБА_1 ознак господарської діяльності. Відсутні докази належності ОСОБА_1 вказаних в опису товарів та приміщення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів, перелік яких зазначено в ч. 1 ст. 251 КУпАП, покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, а не на суд.
В рішеннях «Малофеева проти Pocії » від 30 травня 2013 року заява № 36673 / 04) та «Карелін проти Pocії» від 20 вересня 2016 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таке положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
На підставі зазначеного, суддя приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст164 КУпАП у зв'язку з недоведеністю в законному порядку її вини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33-35, ч. 1 ст. 164, 283, 284 КУпАП , ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя -