Справа № 428/11548/21
04 січня 2022 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Корнєвої Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань, посилаючись на наступне.
24.08.2019 відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку з метою укладання кредитного договору № Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Акцент-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Акцент-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідач порушила зобов'язання за кредитним договором внаслідок чого станом на 24.10.2021 утворилася заборгованість в сумі 15544,16 грн., яка складається з: 12175,45 грн. - заборгованість за кредитом, 3368,71 грн. - заборгованість по відсоткам. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання та заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Акцент-Банк».
1.2. В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про визнання позову, в якій також просила розглядати справу без її участі та просила розстрочити виконання рішення.
2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин
2.1. Відповідно до анкети-заяви від 24.08.2019, підписаної відповідачем, остання виразила згоду із тим, що вказана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, загальними умовами обслуговування та кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
24.08.2019 позивач також підписала паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому містяться тарифи банку (базова відсоткова ставка 3,7% в місяць (44,4% річних), яка може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит, періодичність внесення платежів - щомісяця до 25 числа поточного місяця в розмірі 5% від заборгованості не менше 100 грн., не менше суми нарахованих процентів, але не більше залишку заборгованості; процента ставка, яка застосовується при невиконані зобов'язання щодо повернення кредиту - 7,4% місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості), строк кредитування 240 місяців.
2.2. Відповідно до копії довідки АТ «Акцент Банк» клієнту ОСОБА_1 на підставі кредитного договору від 24.08.2019 за період з 24.08.2019 по 09.12.2021 встановлювалися наступні ліміти: 24.08.2019 - 1000 грн., 04.02.2020 - 11000 грн., 06.03.2020 - 14000 грн., 17.05.2021 - 12175,45 грн.
З розрахунку заборгованості за договором від 24.08.2019, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , вбачається, що на думку позивача, станом на 24.10.2021 загальний залишок заборгованості за тілом кредиту - 12175,45 грн., загальний залишок заборгованості за процентами - 3368,71 грн. Загальна заборгованість складає 15544,16 грн.
3. Релевантні джерела права
3.1. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 викладена правова позиція, яка зводиться до того, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору між сторонами АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII (в редакції станом на час підписання відповідачем анкети-заяви), в аспекті повідомлення споживача про зміст конкретних Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору, зі складовими якого він взагалі не був ознайомлений.
Тобто, надані банком Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору.
Проте, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
3.3. У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року по справі № 414/496/20 вказано, що спростовуючи доводи позивача щодо розмірів заборгованості за кредитом та відмовляючи у задоволенні позову про стягнення непогашеного кредиту (тіло кредиту), суд з наданого розрахунку встановив, що відповідач отримувала кредитні кошти та користувалася ними, при цьому фактично сплачена сума коштів на погашення боргу склала 10657,58 грн., тоді як банк просив стягнути заборгованість за непогашеним кредитом у розмірі 5675,04 грн.
Однак, спростовуючи доводи позивача в цій частині, суди попередніх інстанцій вийшли за межі вимог частин першої, другої, п'ятої статті 12, частин першої, сьомої статті 81 ЦПК, оскільки відповідач участі у справі не брала і будь-яких заперечень щодо вимог позивача про стягнення суми боргу не подавала.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, наявні правові підстави для стягнення суми непогашеного тіла кредиту.
4. Оцінка доказів та аргументів сторін
4.1. Із урахуванням правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку про те, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг не є частиною укладеного між сторонами договору.
Разом з тим, підписані відповідачем 24.08.2019 Анкета-заява про надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту, підтверджують факт укладення між позивачем та ОСОБА_1 у встановленій законом письмовій формі договору, відповідно до умов якого сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок та строк повернення коштів, строк кредитування.
Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним. На підставі вищевказаної заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку. Відповідач визнала позов.
З виписки по рахунку відповідача, а також зі змісту банківського розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідач після отримання картки неодноразово здійснювала операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, так й частково погашала заборгованість по кредиту.
Доказів неправильності або неточності банківського розрахунку до суду надано не було.
4.2. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальній сумі 15544,16 грн., яка складається з наступного: 12175,45 грн. - заборгованість за кредитом, 3368,71 грн. - заборгованість по відсоткам.
5. Розподіл судових витрат, вирішення інших процесуальних питань
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №6005315370156 від 24.10.2021 про сплату судового збору в сумі 2270 грн. Разом з тим, з копії довідки МСЕК вбачається, що відповідач має інвалідність другої групи, а тому вона звільнена від сплати судового збору в силу вимог Закону України «Про судовий збір». Отже, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету всю суму сплаченого судового збору.
5.2. Відповідач подала до суду заяву про розстрочення виконання рішення, в якій просила розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 435 ЦПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
В даному випадку в якості підстав для розстрочення виконання судового рішення відповідач вказала, що вона має інвалідність другої групи, а на її утриманні знаходиться малолітня дитина. Її дохід складає пенсія по інвалідності в розмірі 1943 грн. та виплати на утримання дитини в розмірі 1943 грн. На підтвердження цих обставин відповідач надала копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де вона вказана матір'ю дитини, та копію довідки МСЕК № 0044699, згідно якої їй з липня 2003 року безстроково встановлено другу групу інвалідності і її життєдіяльність є різко обмеженою.
Суд вважає, що вищевказані обставини істотно ускладнюють виконання відповідачем рішення шляхом здійснення одноразового платежу. З одного боку суд враховує, що цей спір виник з вини відповідача, а саме внаслідок непогашення нею заборгованості. З іншого боку суд враховує, що матеріальний відповідача не дозволяє їй сплатити всю суму заборгованості одразу, при цьому відповідач є інвалідом другої групи. Крім того, на утриманні відповідача знаходиться малолітня дитина.
На думку суду, сам факт звернення відповідача із заявою про розстрочення виконання рішення свідчить про наявність у неї бажання належним чином виконати рішення суду, що саме по собі свідчить про добросовісність відповідача в аспекті поваги до результату розгляду справи. За таких обставин, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення з січня 2022 року до грудня 2022 року, не перевищуючи одного року з дня ухвалення рішення.
Всього за цим рішенням відповідач має сплатити 15544 грн. 16 коп., а тому щомісячний платіж відповідача на користь позивача починаючи з січня 2022 року має складати 1295 грн. 35 коп., а в грудні 2022 року - 1295 грн. 31 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України,суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код в ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: Україна, м. Дніпро, вул. Бахмутська, буд. 11) заборгованість за договором від 24.08.2019, яка утворилася станом на 24.10.2021, в сумі 15544 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 16 коп.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області повернути Акціонерному товариству «Акцент-Банк» (код в ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: Україна, м. Дніпро, вул. Бахмутська, буд. 11) судовий збір у розмірі 2270 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 6005315370156 від 24.10.2021 на р/р UA578999980313101206000012499 ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA578999980313101206000012499; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ; суд. збір за поз. АТ «А-Банк» (до 3195318068, ОСОБА_1 ), Сєвєродонецькиій міський суд Луганської області.
Розстрочити виконання цього рішення шляхом стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код в ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: Україна, м. Дніпро, вул. Бахмутська, буд. 11) заборгованості за договором від 24.08.2019 у загальній сумі 15544 грн. 16 коп. за наступним графіком оплати:
1) 1295 грн. 35 коп. в період з 10 до 31 січня 2022 року;
2) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 28 лютого 2022 року;
3) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 31 березня 2022 року;
4) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 30 квітня 2022 року;
5) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 31 травня 2022 року;
6) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 30 червня 2022 року;
7) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 31 липня 2022 року;
8) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 31 серпня 2022 року;
9) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 30 вересня 2022 року;
10) 1295 грн. 35 коп.. в період з 01 до 31 жовтня 2022 року;
11) 1295 грн. 35 коп. в період з 01 до 30 листопада 2022 року;
12) 1295 грн. 31 коп. в період з 01 по 31 грудня 2022 року.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Д.Б. Баронін