справа № 399/536/21
провадження № 2-а/399/10/2021
Рішення
Іменем України
14 грудня 2021 року смт Онуфріївка
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Аксьонової К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кочерги Володимира Івановича , Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 01.08.2021 року поліцейським ОРППСПД №1 (сел.. Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ), Кочергою Володимиром Івановичем було винесено щодо нього постанову серії БАБ №900008 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.8 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн. Однак, позивач вважає, що оскаржувана постанова складена з порушенням норм чинного законодавства і винесена незаконно оскільки працівником поліції не встановлено факту керування транспортним засобом, адже мопед стояв на паркові і позивач нікуди не їхав. На вимогу поліцейського надав документи на транспортний засіб, хоча таку вимогу вважав незаконною з тих причин, що у відповідності до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» йому не було повідомлено підстав для вимоги таких документів. Перевіривши надані ним документи, поліцейський без дотримання порядку розгляду адміністративної справи, встановленого ст. 279 КУпАП, без роз'яснення його прав і обов'язків, без встановлення обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що передбачено ст. 280 КУпАП, виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Посилаючись на норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначає про те, що законодавство України не встановлює коригуючого коефіцієнту для мопедів чи скутерів, отже, такі пристрої, у відповідності до норм чинного законодавства, не є транспортними засобами і не підлягає обов'язковому страхуванню. Та, вказує на те, що поліцейський має право перевірити наявність договору обов'язкового страхування лише і виключно при оформленні матеріалів, коли наявна ДТП, а також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, в вже ніяк не при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зазначає, що відповідно до ЗУ «Про дорожній рух», водій зобов'язаний під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі. Та, зазначає, що вказані у Законі обов'язки не поширюються на водіїв мопедів.
Також позивач зазначає, що враховуючи положення Віденської конвенції, мопед з двигуном внутрішнього згорання з об'ємом циліндра, що не перевищує 50 см. куб. не є механічним транспортним засобом, отже, наявність посвідчення водія не є обов'язковим.
Враховуючи вищенаведене, позивач робить наступні висновки, що працівником поліції належними і допустимими доказами не підтверджено факт керування, інспектор безпідставно і незаконно вимагав документи на транспортний засіб, порушив встановлену законом процедуру розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, не надано жодних доказів порушення ним статей КУпАП і всі ці обставини свідчать про незаконність винесеної постанови.
Ухвалою судді від 13.08.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті. Роз'яснено відповідачу, що за правилами ч.1 ст. 261 КАС України відзив подається протягом 15-ти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 12-13).
10.09.2021 року від представника позивача за довіреністю Малолітка А.П. надійшло клопотання про залучення співвідповідача, а саме ГУНП в Кіровоградській області (а.с.37).
Ухвалою суду від 27.09.2021 року клопотання задоволено та залучено до участі у справі співвідповідача Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області. Направлено співвідповідачу копію ухвали суду разом з копією позовної заяви з доданими до неї документами та, зокрема, роз'яснено, що протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали співвідповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву. Витребувано в ГУНП в Кіровоградській області оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії БАБ №900008 винесену 01.08.2021 року поліцейським СРПП СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) старшим лейтенантом поліції Кочергою Володимиром Івановичем (а.с.49-52).
Відповідачем старшим лейтенантом поліції Кочергою В.І. відзив на позов не подано. При цьому, копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами відповідач отримав 21.09.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне при матеріалах справи (а.с.46).
Від співвідповідача 02.11.2021 року надійшов відзив на позовну заяву в якому співвідповідач повністю заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити у задоволенні позову.
На виконання ухвали суду від 27.09.2021 року начальником відділення поліції №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області направлено копію постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №90000 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як оригінал відправлено до Онуфріївського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Та, повідомлено, що відеозапис вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення зберігався в СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області протягом 3 місяців (а.с.101-102).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. 26.10.2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі в якому представником зазначено про те, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні та просив розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, заяв, клопотань не направили.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 268 КАС України учасник справи вважаться повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи визначеної ст. 286 КАС України з моменту направлення такого повідомлення працівником суду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Із копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №900008 від 01 серпня 2021 року судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП у зв'язку із тим, що 01 серпня 2021 року о 14 год. 35 хв. в смт Онуфріївка по вул. Центральній водій тз «мопед HAOMEI» керував тз не маючи права керування таким тз, без мотошолома, не маючи при собі полісу обов'язкового страхування тз, чим порушив п.п.2.1 а, 2.3 г, 2.3 г ПДР України. На підставі ст.ст. 284, ч.2 ст. 36 КУпАП постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За нормою ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За визначенням п.1.10 ПДР України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Частина 2 ст. 126 КАС України передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 5 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до пп. г) п.2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
З огляду на зазначене, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, потрібна наявність головної обставини - керування особою транспортним засобом.
Позивач заперечує сам факт керування мопедом, зазначаючи, що мопед стояв на парковці і позивач нікуди не їхав, що за відсутності доказів іншого, виключає наявність в його діях складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень.
Відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування доводів позивача та відповідно на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.
А враховуючи положення ч.2 ст.77 КАС України, за відсутності доказів того, що позивач керував мопедом, суд бере до уваги пояснення позивача, який стверджує, що він у зазначений день та час час не керував мопедом, а відтак позивач не міг допустити інкримінованих йому порушень ПДР України.
Відповідачами не доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач порушив вимоги ПДР України.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.3 ст.2 КАС України), суд констатує, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушень, в яких обвинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом.
Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляд справ було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень є оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідачами в порушення вимог ст.77 КАС України не надано суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч.2 ст.126, ч.5 ст. 121 та ч.1 ст. 126 КУпАП є недоведеним.
Отже, оскаржувана постанова від 01 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.126, ч.5 ст. 121 та ч.1 ст. 126 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126, ч.5 ст.121 та ч.1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Скасувати як незаконну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №900008 від 01 серпня 2021 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, закрити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко