Справа № 405/8084/20
Провадження №3/405/1786/20
12 лютого 2021 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі: головуючої судді Іванової Л.А., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шинкарьова О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кіровограда, громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працює продавцем в магазині «Тютюн», РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Кропивницьким ВП ГУНП в Кіровоградській області до Ленінського районного суду м.Кіровограда направлено протокол про адміністративне правопорушення від 21 листопада 2020 року серії АПР18 №658476, згідно якого 21.11.2020 року об 11:00 год. в м. Кропивницький, вул. Преображенська, на площі Богдана Хмельницького в кіоску «Тютюн», ОСОБА_1 здійснювала торгівлю цигарками, чим порушила вимоги пункту 15 п.п.4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1100 від 11.11.2020 року із змінами до постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, за що передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні захисник - адвокат Шинкарьов О.О., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 пояснив суду, що 21.11.2020 року приблизно об 11.00 год. ОСОБА_1 знаходилась на робочому місці, м. Кропивницький, площа Богдана Хмельницького, павільйон «ТЮТЮН» біля Будинку побуту, в якому працює продавцем продовольчих товарів. У вікно павільйону постукав працівник поліції та попросив надати паспорт для встановлення особи. Після перевірки паспорта поліцейський став складати протокол про притягнення її до відповідальності за порушення правил карантину, вказавши, що вона не має права торгувати під час карантину, на що ОСОБА_1 вказала, що павільйон торгує харчовими продуктами, в тому числі, і, тютюновими виробами, які згідно КВЕД віднесені до продуктової групи, крім того, вона не веде прийом громадян, вони не заходять у приміщення магазину, фактично проходить видача товарів на винос через вікно, тому нею не було допущено будь - яких порушень законодавства. Не зважаючи на вказане, працівник поліції склав протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП України. З протоколом не згодні, з тих підстав, що у протоколі зазначено, що до нього надаються пояснення, але чиї і де вони, - не відомо, так як при ознайомленні з матеріалами справи жодних пояснень не виявлено, жодних доказів суду не надано. Крім того, до протоколу працівником поліції додано фото, на якому зображена людина, що стоїть біля ларька. Вказане фото не є належним та допустимим доказом, так як невідомо ким та коли воно знято. На фото відсутні дата та час, а в протоколі відсутні відомості про технічний засіб та про сам факт фіксування. Фото не підтверджує продаж ОСОБА_1 будь - яких товарів, у тому числі, цигарок будь якій особі як про це зазначено в протоколі. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не є власником даного павільйону, не має статусу суб'єкта господарювання, з власником павільйону остання перебуває у трудових відносинах, а тому не може приймати рішення про роботу чи припинення роботи павільйону, а отже ОСОБА_1 не може бути суб'єктом відповідальності у розумінні ст.44-3 КУпАП. Просив суд закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шинкарьова О.О., дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Так, згідно з пунктом 15 Постанови Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, cпричиненої коронавірусом SARS - CoV-2», із змінами внесеними постановою КМУ № 1100 від 11.11.2020 року, додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00:00 год суботи до 00:00 год. понеділка на території України з 14 листопада 2020 року до 30 листопада 2020 року забороняється: (п.п.4) приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;
провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень.
Так, в матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , крім протоколу про адміністративне правопорушення взагалі не має жодних доказів, які б підтверджували обставини, вказані в ньому, а наявні у справі про адміністративне правопорушення рапорт працівника разом з протоколом про адміністративне правопорушення поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також суд критично оцінює долучені до матеріалів справи фотознімки, оскільки вони не мають доказового значення, так як не містять в собі даних на підтвердження чи спростування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд не може визнати дані фото належним та допустим доказом, так як останні не мають доказового значення, не відображають події на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 , незрозуміло, в який час було зроблено фото, та в матеріалах справи відсутня інформація щодо технічного приладу на який було здійснено фотознімки.
Будь-яких інших належних, достатніх та переконливих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, працівником поліції не надано.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу Russia» заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.
Згідно з пунктом 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 44-3 КУпАП, крім того, суд констатує невідповідність кваліфікації дій ОСОБА_1 , викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення, суті адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину відповідно до ст.44-3 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 , як продавець продтоварів павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не є суб'єктом господарювання, а відповідно і суб'єктом адміністративного правопорушення. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 ознак об'єктивної сторони (приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері торговельного обслуговування населення, зокрема, торгівлю тютюновими виробами) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд -
провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 658476 від 21.11.2020), - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова