іменем України
Справа № 210/1/22
Провадження № 1-кс/210/1/22
"03" січня 2022 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
слідчого: ОСОБА_3 ,
прокурора: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного, - адвоката: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, винесене по кримінальному провадженню №12022041710000001 від 01.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, старшим слідчим СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне, Донецької області, українця за національністю, громадянина України, маючого неповну середню освіту, офіційно не працюючого, перебуваючого у цивільному шлюбі, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 11.10.2002 року Апеляційним судом Донецької області, за ст.ст.93, 142 ч.3 КК України (в редакції 1960 року), ст.15 ст.185 ч.3, ст.42, ст.43 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 14 років, з конфіскацією майна. Звільнився 08.01.2015 року по відбуттю строку покарання;
2) 08.10.2015 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.2 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 03 роки. На підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 01 рік;
3) 06.12.2018 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 01 рік 02 місяці. Звільнився 29.03.2019 року по відбуттю строку покарання;
4) 26.03.2018 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст. 309 ч.1, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 01 рік 01 місяць;
5) 29.05.2020 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.ст.263 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 02 роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 01 рік. 16.06.2021 року на підставі ухвали Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2021 року, знятий з обліку Металургійного районного відділу ДУ «Центр Пробації» ФДУ «Центр Пробації» у Дніпропетровській області, в зв'язку із закінченням строку випробування;
6) 13.12.2021 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ст.190 ч.2 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 02 роки. На підставі ст.ст.75, 76 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням, строком на 01 рік, -
03.01.2022 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся старший слідчий СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що 31.12.2021 року, приблизно о 18:00 годині, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місцем свого мешкання в кімнаті АДРЕСА_2 , де він разом зі співмешканкою ОСОБА_7 та раніше йому знайомим сусідом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вживали спиртні напої. В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 виникла сварка. Поведінка ОСОБА_8 обурила ОСОБА_5 , викликавши у нього гостру неприязнь та намір на заподіяння йому тяжких тілесних ушкоджень, не переслідуючи мети спричинення смерті.
Діючи з цією метою, ОСОБА_5 , 31.12.2021 року, приблизно о 18:30 годині, знаходячись у приміщенні кімнати №510 корпусу №1 будинку АДРЕСА_3 , діючи умисно, з мотивів гострої неприязні до ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та бажаючи настання саме таких наслідків, утримуючи в правій руці ніж, наніс клинком ножа один удар в ділянку живота ОСОБА_8 , який стояв звернутим до нього обличчям.
Після чого ОСОБА_8 вибіг з вказаної кімнати в коридор, та йому була викликана екстрена медична допомога, працівниками якої він був доставлений до КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2».
Таким чином, в результаті вищевказаних навмисних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_8 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пораненням 6-го сегменту печінки, гемоперитоніум (внутрішня кровотеча), які за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Під час досудового розслідування встановлено достатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для обґрунтованої підозри.
В зв'язку із чим, 01.01.2022 року ОСОБА_5 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні останнім вищезазначеного кримінального правопорушення.
Викладені у клопотанні обставини злочинної діяльності ОСОБА_5 мають правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ст.121 ч.1 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, яке за класифікацією злочинів є тяжким, та санкцію у разі притягнення винного до кримінальної відповідальності законодавець встановив покарання лише у вигляді позбавлення волі від 05 до 08 років.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які мають місце до теперішнього часу.
Обставинами, які підтверджують зазначені ризики є те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком від 05 до 08 років, раніше судимий.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду підозрюваного ОСОБА_5 , є те, що останній вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я особи, яке згідно ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, санкція якої передбачає виключно покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 05 до 08 років, що збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. В свою чергу втеча підозрюваного ОСОБА_5 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків.
В ході досудового розслідування не встановлено наявності у підозрюваного ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, не надходили ніякі заяви та клопотання, щодо ствердження таких обставин. Щодо наявності факту працевлаштування, стороною захисту не підтверджено таких обставин. Даних про обмеження права стороні захисту в наданні таких доказів в ході досудового розслідування не встановлено.
Також враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово судимим, у відношенні якого на теперішній час перебувають в Дзержинському районному суді м. Кривого Рогу Дніпропетровської області два обвинувальні акти, а також 13.12.2021 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відношенні нього винесено вирок (справа №214/9359/21) згідно якого ОСОБА_5 призначено покарання в вигляді позбавлення волі строком на 02 роки з іспитовим строком на 01 рік, знову вчинив кримінальне правопорушення, тим самим продовжив свої злочинну діяльність, що свідчить про схильність останнього до вчинення інших кримінальних правопорушень і в подальшому може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідство вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить практиці Європейського суду з прав людини в аспекті його застосування.
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, наведені ризики та обставини, що свідчать про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні старший слідчий СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 , кожен окремо проти клопотання слідчого заперечували, посилались на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв'язку із чим просили обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.
Прокурор, мотивуючи доцільність задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за вчинення котрого законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від 05 до 08 років, офіційно не працевлаштований, таким чином, не має офіційних засобів для існування, хоча і перебуває у цивільному шлюбі, однак не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, нещодавно засуджений вироком іншого суду до покарання у вигляді позбавлення волі, звільнений від кримінальної відповідальності з іспитовим строком, та знову вчинив кримінальне правопорушення, відносно останнього направлено два обвинувальні акти в інших кримінальних провадженнях, знаходячись на волі, може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, не має міцних соціальних зв'язків, тобто, в сукупності його поведінка дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від слідства, а у подальшому і від суду. Також зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.
Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022041710000001 від 01.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено вищевикладені обставини, викладені в мотивувальній частині клопотання слідчого.
01.01.2022 року ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
З наявних в матеріалах клопотання доказів вбачається, що підозра ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні доказами.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених ст.177 ч.1 КПК України.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час проведення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проти життя та здоров'я людини. Відповідно до вимог ст.184 ч.1 п.4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 на слідчого покладається обов'язок запобігання можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги ст.5 п.п.3, 4 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В силу ст.183 ч.2 п.5 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При обранні даного запобіжного заходу, суддею було також оцінено в сукупності такі обставини: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв'язків підозрюваного; відсутність у підозрюваного офіційного місця роботи, відсутність утриманців; його репутація та майновий стан. Також судом досліджено докази, надані в обґрунтування заявленого клопотання.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення підтверджується наданими до клопотання доказами.
У клопотанні слідчого наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи те, що в діях підозрюваного ОСОБА_5 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, який є тяжким злочином, проти життя та здоров'я людини, прокурором доведено вагомі докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, достатні підстави вважати, що у діях та поведінці підозрюваного існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від слідства, а в подальшому і від суду, та з метою запобіганням цим спробам, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, відносно останнього, який офіційно не працевлаштований, таким чином не має офіційних засобів для існування, перебуває у цивільному шлюбі, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, нещодавно засуджений вироком іншого суду до покарання у вигляді позбавлення волі, звільнений від кримінальної відповідальності з іспитовим строком, вирок законної сили на даний час не набрав, відносно останнього направлено два обвинувальні акти в інших кримінальних провадженнях, може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, не має міцних соціальних зв'язків, може переховуватися від слідства, суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 доцільно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, беручи до уваги що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проти життя та здоров'я людини, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст.183 ч.4 п.1 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Зважаючи, що діяння ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, враховуючи обставини вчиненого злочину, особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Винесене по кримінальному провадженню №12022041710000001 від 01.01.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, старшим слідчим СВ Відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_4 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто починаючи з 01 січня 2022 року до 01 березня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Строк дії ухвали 60 днів, тобто до 01 березня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1