308/13079/15-ц
22.12.2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Бенца К.К.
при секретарі - Курбатова Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгороді заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягувач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» подану в особі представника позивача Корогод А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну сторони (стягувача) стягувач Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» подану в особі представника позивача Корогод А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року.
Заява мотивована тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23.02.2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року - задоволено.
21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500974009.
26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019 - 1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500974009.
16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500974009.
Посилаючись на викладені обставини та на приписи ст.442 ЦПК України заявник просив замінити первісного стягувача Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» подану в особі представника позивача Корогод А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року.
В судове засідання представник ТОВ «Вердикт Капітал» не з'явився, згідно резолютивної частини заяви просив суд провести розгляд заяви про заміну сторони стягувача без участі представника заявника.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, тому суд вважає можливим розглянути заяву у відсутності учасників справи та інших осіб на підставі наданих матеріалів.
Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, наведені заявником підстави для заміни сторони виконавчого провадження, оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом, 23.02.2016 року Ужгородським міськрайонним судом ухвалено судове рішення за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» подану в особі представника позивача Корогод А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року в розмірі 29291,20 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто один гривень, 20 коп.) та сплаченого ними суми судового збору в розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).
Рішення набрало законної сили.
На виконання даного рішення Ужгородським міськрайонним судом 15.04.2016 року видано виконавчий лист.
Як встановлено судом, 21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500974009.
26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019 - 1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», а ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500974009.
16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500974009.
Відповідно до умов якого за цим договором в порядку та на умовах визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належне йому право вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги банку до боржників за договорами , перелік яких міститься в додатку № 1-1 до договору, що додається.
Таким чином, внаслідок укладення вказаного договору ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» стало правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500974009 , який був предметом розгляду цивільної справи №308/13079/ 15-ц.
Відповідно до п.1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником . Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець .
Відповідно до ч.5 ст. 442ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні,так і до відкриття провадження,на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження єпершою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги),а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК);дарування (ч.2 ст.718 ЦК);факторингу (гл73 ЦК).
Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Підставою для заміни сторони у зобов'язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником , не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання , яке передається,на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 20.11.2013 по справі N6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Звернення правонаступника кредитора із заявою про наданняйому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України.
Дані висновки відповідають правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду України №6-122цс13 від 20.11.2013 року.
Аналогічні висновки міститься у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10, в постанов і Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №2-230/11 та в ухвалі Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 166/822/19.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача по даній цивільній справі.
Окрім того слід зазначити, що забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
За таких обставин,суд приходить до висновку,що заява відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження», а тому вона підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512,514 Цивільного кодексу України, ст. ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України,ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», стягувач Акціонерне товариство «Альфа-Банк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони (стягувача) по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» подану в особі представника позивача Корогод А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року - задовольнити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ-23494714) його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) по цивільній справі №308/13079/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» подану в особі представника позивача Корогод А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500974009 від 19.03.2015 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію ухвали суду направити сторонам по справі для відома.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца