Справа № 706/53/21
31.12.2021року
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Орендарчук Михайло Петрович, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від ГУНП в Черкаській області відділу поліцейської діяльності № 3 Уманського районного управління поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого
за ч. 1 ст. 173-2 КупАП, суд -
Встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР № 266873 від 14.01.2021 року гр. ОСОБА_1 , 14.01.2021 року близько 20 год. 50 хв. громадянин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного спяніння знаходився в с. В. Севастянівка вчинив висловлювання нецензурною лайкою, чим порушив спокій громадян.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема Рішення від 03.04.2008р. справа "Пономарьов проти України", сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, враховуючи вказані обставини, суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 відповідно ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що вона підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Безпосереднім об'єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Обов'язковою ознакою для кваліфікації дій особи, як «дрібне хуліганство» необхідна наявність такого обов'язкового елементу об'єктивної сторони складу ст. 173 КУпАП як «громадське місце».
Відповідно Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони. Окрім того ст. 178 КУпАП опосередковано відносить до громадського місця вулиці, закриті спортивні споруди, у сквери, парки, всі види громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення), підприємств торгівлі і громадського харчування.
Крім того, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Як встановлено під час дослідження матеріалів справи, ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, дані про присутність інших осіб у місці скоєння інкрімінового адміністративного правопорушення відсутні, окрім того матеріалах справи відсутні дані, які б вказували, що дана ситуація відбувалась саме у громадському місці та була спрямована або спричинила порушення громадського порядку.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не опитана. Протокол про адміністративне правопорушення містить відмітку про відмову від надання пояснення та від ознайомлення з протоколом. У той же час, у протоколі відсутні відомості про понятих, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від надання підпису.
Окрім того, у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про будь-яких свідків даної події та відсутні пояснення таких осіб.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином матеріали справи про адміністративне правопорушення, не дають достатніх підстав та доказів для висновку про винність ОСОБА_1 у інкриміновану йому діянні та наявності у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 173, ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: М.П. Орендарчук