Справа № 562/690/21
06.04.2021 року Суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Ємельянова Л.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУ НП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, жительку АДРЕСА_1 , працюючу продавцем у ТзОВ "Волинь табак",
за ч.1 ст.44-3 КУпАП,
На розгляд Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 747477 від 08.01.2021р. про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 08 січня 2021 року близько 14 год. 36 хв. у м.Здолбунові Рівненської області по вул.Базарній продавець кіоску ТзОВ "Волинь табак" ОСОБА_1 здійснила реалізацію тютюнових виробів, тобто приймання відвідувачів, чим порушила підпункт 4 пункту 3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.44-3 КУпАП як порушення правил щодо карантину людей.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні правопорушення не визнала. Пояснила суду, що вона згідно наказу ТОВ "Волиньтабак" від 13 березня 2019 року №49-К прийнята на роботу на посаду продавця продтоварів третього розряду кіоску у м.Здолбунів Рівненської області, вул.Базарна дільниці роздрібної торгівлі по Рівненській області регіонального структурного підрозділу ТОВ "Волиньтабак" у м.Луцьк. Стверджує, що вона не є суб'єктом господарювання та не уповноважена приймати рішення про роботу чи припинення роботи кіоску. Просить закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Аналіз диспозиції та санкції ч.1 ст.44-3 КУпАП дає підстави стверджувати те, що ці правопорушення відповідають критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв'язку із цим, при розгляді справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Відповідно до виписаних у ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Частина 1 статті 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Норма ч.1 ст.44-3 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП. Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті 44-3 КУпАП з конкретизацією суті порушення відповідно до вказаних норм законодавства або рішень органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Правила карантину людей, порушення яких ставиться за вину ОСОБА_1 , станом на 08 січня 2021 року були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Відповідно до пп.4 п.3 Постанови КМУ № 1236 (в редакції на дату складання протоколу відносно ОСОБА_1 ) додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється: приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв'язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень; торгівлі пальним; провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, перукарень та салонів краси за попереднім записом.
Статтею 55 Господарського кодексу України визначено поняття суб'єкта господарювання. Так, відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Частиною 2 зазначеної статті встановлений вичерпний перелік суб'єктів господарювання: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 747477 від 08.01.2021р., ОСОБА_1 працює продавцем кіоску ТОВ "Волиньтабак".
Згідно витягу з наказу №49-к від 13.03.2019 року ОСОБА_1 прийнята на роботу продавцем продтоварів третього розряду кіоску у м.Здолбунів Рівненської області по вул.Базарна дільниці роздрібної торгівлі по Рівненській області регіонального структурного підрозділу ТОВ "Волиньтабак" у м.Луцьк.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є найманим працівником і не наділена повноваженнями приймати рішення щодо роботи (функціонування) кіоску.
Продавець не є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки він виконує свою трудову діяльність за розпорядженням керівника підприємства та діє не від власного імені, а від імені підприємства - роботодавця. Відтак, відповідальність має нести саме посадова особа - керівник, а не конкретний працівник як фізична особа.
За таких обставин, ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, у виді приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю.
Керуючись ч.1 ст.44-3, ст.ст.221, ч.1 ст.247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.