№ 207/1921/16-ц
№ 6/207/58/21
18 березня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Геза А. про надання дозволу на реалізацію майна,
Старший державний виконавець Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Геза А. звернулась до суду з поданням про надання дозволу на реалізацію майна.
У поданні зазначено, що в Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження № 61219955 з примусового виконання виконавчого листа № 207/1921/16-ц від 17.02.2017 року, виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми заборгованості за договором позики від 10.12.2013 в розмірі 105442 грн. 50 коп., відсотки за користування позикою в розмірі 163276 грн. 84 коп. та судового збору в сумі 2687 грн. 19 коп.
12.02.2020 державним виконавцем відділу на підставі ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про відкриття виконавчого, копії якої надіслані сторонам до виконання та відома.
Державним виконавцем в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» постійно надсилаються електронні запити до ДПС України та ПФ України щодо інформації стосовно боржника-фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО та про відкритих розрахункових рахунків. Згідно отриманих відповідей у боржника відсутні відкриті розрахункові рахунки та останній офіційно не працевлаштований.
Згідно з отриманими відповідями від з МВС України, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що за боржником відсутнє право власності на рухоме та нерухоме майно, але згідно з отриманою відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за боржником наявна квартира за адресою: АДРЕСА_1 та міститься запис про арешт на майно від 22.05.2016.
Право власності на вищезазначене майно 08.11.2021 виникло на підставі договору купівлі - продажу ВРД№965685 від 23.02.2011 виданого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огєвою Н.О.
09.12.2013 приватним нотаріусом Огневою Н.О. внесено заборону на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину ВРА №853102 від 27.09.2010 виданого державним нотаріусом сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, іншого майна за боржником не зареєстровано.
В матеріалах виконавчого провадження містяться акти державного виконавця про виходи за місцем мешкання боржника ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та залишення викликів для явки боржника до Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Виходом державного виконавця за місцем мешкання боржника ОСОБА_1 встановлено, що боржниця за вказаною адресою не мешкає та наразі перебуває на окупованій території АРК Крим, відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник, однак боржник ОСОБА_1 наразі перебуває на окупованій території АРК Крим.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» не допускається звернення стягнення на об'єкт довірчої власності за зобов'язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону.
Відповідно до абз. 6 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Представник відділу ДВС Геза А. та стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надали суду заяву, в якій просили подання розглянути за їх відсутністю.
У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно якої у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.11.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 суму заборгованості за договором позики від 10.12.2013 року в розмірі 105442,50 (сто п'ять тисяч чотириста сорок дві гривні 50 копійок); відсотки за користування позикою в розмірі 163276,84 (сто шістдесят гри тисячі двісті сімдесят шість гривень 84 копійки)., та судовий збір в сумі 2687,19 (дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 19 копійок).
17.11.2017 року Баглійським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області на виконання вказаного рішення суду видано вищевказаний виконавчий лист в справі № 2-1921/16-ц, який перебуває на виконанні в Південному відділі державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Згідно з отриманими відповідями від з МВС України, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців встановлено, що за боржником відсутнє право власності на рухоме та нерухоме майно, але згідно з отриманою відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за боржником наявна квартира за адресою: АДРЕСА_1 та міститься запис про арешт на майно від 22.05.2016.
Право власності на вищезазначене майно 08.11.2021 виникло на підставі договору купівлі - продажу ВРД№965685 від 23.02.2011 виданого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Огєвою Н.О.
11.12.2013 приватним нотаріусом Огневою Н.О. внесено заборону на нерухоме майно на підставі спадкового договору, серія та номер 1226, виданий 22.11.2012р. приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Огнєвою Н.О.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону,а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактичною перевіркою дотримання положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до вимогст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.3 п.10 вищевказаного закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Права і обов'язки державного виконавця визначені устатті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до цієї норми, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згіднозі ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Таким чином Законом України "Про виконавче провадження" визначені досить широкі повноваження державного виконавця в процесі проведення виконавчих дій. Даний закон не містить умов, за яких державний виконавець повинен звертатися до суду та просити дозвіл на реалізацію майна, яке належить боржнику, адже це компетенція самого державного виконавця.
Окрім цього, державний виконавець в поданні посилається на ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не допускається звернення стягнення на об'єкт довірчої власності за зобов'язаннями довірчого власника, а також на майно, зазначене в Додатку до цього Закону. Разом з цим квартира за адресою: АДРЕСА_1 не є об'єктом довірчої власності, що слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власнсоті на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження.
Слід також зазначити, що норми права, які регулюють правовідносини довірчої власності розташовані в параграфі 8, що знаходиться в главі 49 Розділу ІІ Книги третьої ЦК України, правовідносини щодо спадкового договору регулюються главою 90 ЦК України, яка розташована в книзі шостій ЦК України "Спадкове право".
Враховуючи наведене, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити, так як проведення реалізації майна - це суто компетенція державного виконавця, в діяльність якого суд не має права втручатися.
На підставі викладеного та, керуючись ч. 2 ст. 247, ст. ст. 260, 261 ЦПК України, ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" суд, -
Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Геза А. про надання дозволу на реалізацію майна.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.М. Юрченко