№ 207/2020/19
№ 6/207/21/21
11 січня 2021 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське подання заступника начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Астапової Ольги Володимирівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,
Заступник начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Астапова О.В. звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 посилаючись на те, що на виконанні Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження 60753782 з виконання виконавчого листа № 207/2020/19 (2/207/1248/19) від 24.09.2019 виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6297,00 доларів США, з яких: 6140,00 доларів США - сума боргу за договором позики; 157,00 доларів США - три проценти річних за несвоєчасне повернення суми позики та витрати по сплаті судового збору у сумі 1663,48 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавцем 29.11.2019р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, що майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Державним виконавцем 11.12.2019 р., 16.12.2019 р., 17.01.2020 р., 22.12.2020 р. на адресу боржника надсилались виклики, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явилася, про причини неявки не повідомила виконавця.
ОСОБА_1 одержує доходи (пенсію) в ГУ ПФУ України, але доходи є маленьким, а сума до стягнення є значною, розстрочки на виконання рішення не має. Самостійно грошові кошти на корить стягувана не сплачує. Станом на 28.12.2020 з пенсії в примусовому порядку стягнуто тільки судовий збір на користь стягувана. Залишок боргу на користь стягувана складає 6297,00 доларів США.
На запит виконавця Державною прикордонною службою України листом від 25.02.2020 р. повідомлено про те, що ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , не перетинала державний кордон України з моменту відкриття виконавчого провадження, але згідно акту державного виконавця встановлено, що зі слів сусідів боржниця на даний час перебуває закордоном на заробітках вже тривалий час.
За повідомленням Державної міграційної служби України від 05.12.2019, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , виданим 19.04.2010 органом видачі 1219та паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданим 16.11.2017, орган що видав 1222.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано.
На підставі наведеного, заступник начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Астапова Ольга просила суд: тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на неї відповідно до виконавчого листа № 207/2020/19 (2/207/1248/19) від 24.09.2019 виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6297,00 доларів СІЛА, з яких: 6140,00 доларів США - суми боргу за договором позики; 157,00 доларів США - три проценти річних за несвоєчасне повернення суми позики та витрати по сплаті судового збору у сумі 1663,48 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, надав суду заяву про слухання справи без його участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно якої у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Частиною 1 ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна фізична особа має право на свободу пересування.
Це право віднесено в ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи, а саме: до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК України особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Остання не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути їх позбавлена.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 ч.1 ст. 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
З аналізу зазначеної норми матеріального закону витікає, що для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але і факт ухилення від їх виконання, а також наявність паспорту для виїзду за кордон. Це певний вид санкції, який може мати місце через наявність факту невиконання зобов'язань у зв'язку з ухиленням від них та застосовується лише після виконання державним виконавцем всіх інших способів спонукання до їх виконання.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Зі змісту наведених норм вбачається, що законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду, а не за наявності факту невиконання зобов'язань.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до положення ч. 3 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Судом встановлено, що на виконанні Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження 60753782 з виконання виконавчого листа № 207/2020/19 (2/207/1248/19) від 24.09.2019 виданий Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6297,00 доларів СІЛА, з яких: 6140,00 доларів США - суми боргу за договором позики; 157,00 доларів США - три проценти річних за несвоєчасне повернення суми позики та витрати по сплаті судового збору у сумі 1663,48 грн.
В обґрунтування подання державний виконавець посилається на те, що боржник добровільно рішення суду не виконує, приховує від державного виконавця дані стосовно свого фактичного місця проживання.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник переховується від представників виконавчої служби та навмисно ухиляється від виконання судового рішення.
Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від його виконання.
Слід також зазначити, що у поданні не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
У зв'язку з цим, державному виконавцю необхідно було надати суду належні та допустимі докази того, що дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково, зокрема докази того, що він має змогу виконувати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Разом з цим всіма наданими державним виконавцем документами підтверджується факт того, що боржник ОСОБА_1 не має ні майна, ні доходів, ні грошових коштів задля задоволення вимог по виконавчому листу № 207/2020/19 (2/207/1248/19) від 24.09.2019 виданого Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 6297,00 доларів США, з яких: 6140,00 доларів США - сума боргу за договором позики; 157,00 доларів США - три проценти річних за несвоєчасне повернення суми позики та витрати по сплаті судового збору у сумі 1663,48 грн.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Діючими нормами ЦПК України не передбачено обов'язок суду збирати доказати за власною ініціативою.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не подано доказів на підтвердження того, що боржник навмисно ухиляється від виконання зобов'язань за виконавчим провадженням. Державний виконавець посилається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього рішенням суду, та відсутність його за місцем проживання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність встановлених законом підстав для обмеження боржника в здійсненні його конституційних прав.
На підставі викладено, керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» суд,
В задоволенні подання заступника начальника Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Астапової Ольги Володимирівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М. Юрченко