465/2575/20
3/465/9/21
Іменем України
31.12.2021 року Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера
за скоєння адміністративного корупційного правопорушення передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП,-
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №191 від 28.04.2020 року, ОСОБА_1 , будучи майором звільненим з посади наукового співробітника науково - дослідної лабораторії (інформаційних та геоінформаційних систем) науково - дослідного відділу (систем управління військами) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, являючись, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини1 статті 3 закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.176-2 КУпАП. Так, ОСОБА_1 , зобов'язаний був подати декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, до 00:00 год. 01.04.2019, оскільки, відповідно до наказу №94 від 23.04.2018, ОСОБА_1 звільнений з посади наукового співробітника науково - дослідної лабораторії (інформаційних та геоінформаційних систем) науково - дослідного відділу ( систем управління військами) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, який відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням вимог ч.8 цієї ж статті звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» ( за станом здоров'я) наказом Командувача сухопутних військ ЗСУ ( по особовому складу) від 06.04.2018 №144.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій особі, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав таку декларацію лише 04.03.20 о 16:02 год., тобто несвоєчасно.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік у ОСОБА_1 - відсутні.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.176/2 КУпАП, є Національна академія сухопутних військ ім.. П. Сагайдачного, яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Героїв Майдану,32, оскільки ОСОБА_1 звільнений з посади наукового співробітника науково - дослідної лабораторії (інформаційних та геоінформаційних систем) науково - дослідного відділу ( систем управління військами) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
Датою виявлення правопорушення є дата складення протоколу, 28.04.2020 року, так як на момент складання протоколу були зібрані всі необхідні докази, що в сукупності свідчать про всі ознаки правопорушення.
В судовому засіданні, ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав.
Прокурор Стахів М.О. в судових засіданнях просив визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП та накласти адміністративне стягнення.
Заслухавши пояснення прокурора та пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому провадження по справі слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №191 від 28.04.2020 року, ОСОБА_1 , будучи майором звільненим з посади наукового співробітника науково - дослідної лабораторії (інформаційних та геоінформаційних систем) науково - дослідного відділу (систем управління військами) Наукового центру Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, являючись, відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини1 статті 3 закону України «Про запобігання корупції», та примітки до статті 172-6 КУпАП, суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію (після звільнення) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.176-2 КУпАП.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 ,він зазначив, що не був ознайомлений про необхідність подання декларації після звільнення. Таку декларацію подав після того, як до нього зателефонував працівник поліції та повідомив, що його декларації не має на сайті НАЗК.
Частиною другою ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Однак, матеріали справи не містять повідомлення про те, ОСОБА_1 ознайомлений із вимогами ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме щодо подання декларації (перед звільненням) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Однак, суб'єктом складання протоколу не було надано належних доказів наявності суб'єктивної сторони правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 , а саме щодо усвідомленого ним обов'язку та обізнаності перед та після звільненням з порядком та строком подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охопленим раніше поданими деклараціями відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».
Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2020 року №1424/55/112/01-2020 Управлінням стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України було скеровано запит начальнику Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, про надання належним чином завіреного наказу про призначення та звільнення ОСОБА_1 , його посадову інструкцію та ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції».
Однак, як вбачається з відповіді начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного від 16.03.2020 року №1464, було надано лише Витяг із наказу №94 від 23.04.2018 року про здачу справ та посади майора ОСОБА_1 та копія його посадової інструкції.
Що стосується підтвердження того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з вимогами Закону України «Про запобігання корупції», то такого надано не було, і такий відсутній в матеріалах справи.
Також суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Рішенням ЄСПЛ від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне та множинне тлумачення прав і обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Крім того, згідно з п.2 роз'яснень спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (надалі - ВССУ) «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо; суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Крім того, на умисну форму вини, а також наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов'язкові ознаки корупційного правопорушення також звертає увагу Конституційний Суд України в рішенні від 06.10.2010 року (справа №1-27/2010).
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Вказаний перелік не є вичерпним, а тому поважність причин неподання декларації є оціночним поняттям.
Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст.252 КУпАП.
Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного, корупційного правопорушення, правопорушення пов'язаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із визначення поняття, викладеного в ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положеньст.1 цього Закону, сутність правопорушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана щорічно декларувати свої доходи, а також повідомляти про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Враховуючи те, що дії, які охоплюються диспозицією ч. 1ст.172-6 КУпАП повинні носити умисний характер, для притягнення особи до відповідальності за цією нормою закону має бути встановлено і доведено, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов'язок подати декларацію, передбаченуст.45 Закону України «Про запобігання корупції», про строк її подання, проте з будь-яких мотивів вирішила не подавати декларацію і умисно не подала її.
Підсумовуючи викладене, судом не отримано жодних доказів того, що ОСОБА_1 був обізнаним та знав про необхідність подати декларацію відповідно до ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції».
Окрім цього, з пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що останній не мав на меті приховати інформацію або уникнути декларування.
Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не містять жодних даних про форму вини останнього, про наявність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, та не містять жодних доказів на підтвердження такого умислу.
Враховуючи усі обставини, викладені вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутня суб'єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП, також відсутній.
У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 251, 221, 247, 283,284КУпАП -
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через районний суд.
Суддя Мартьянова С.М.